Справа № 932/2927/25
Провадження № 1-кп/932/382/25
27 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025040000000052 від 22 січня 2025 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Підгороднє Дніпропетровсього району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючого водієм у ФОП ОСОБА_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 22 січня 2025 року о 06;42 год., керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_11 , здійснював рух в темний час доби з вимкненим міським освітленням по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю пр. Богдана Хмельницького в Шевченківському районі м. Дніпро, у крайній лівій смузі руху з боку вул. Краснопільської в напрямку вул. Адміральської, проїжджа частина якої має по три смуги для руху в кожному напрямку та трамвайні колії на рівні з проїзною частиною для руху нерейкових транспортних засобів в обох напрямках руху.
У ході руху водій ОСОБА_6 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, здійснюючи рух з перевищенням максимально допустимої на вказаній ділянці швидкості, рухаючись зі швидкістю приблизно 113,7 км/год., легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху та маючи можливість об'єктивно виявити пішохода ОСОБА_12 , який стояв без руху на проїзній частині пр. Богдана Хмельницького в м. Дніпро у крайній лівій смузі руху, завчасно не вжив усіх можливих дій для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, в результаті чого 22 січня 2025 року о 06:42 год., в районі буд. № 162 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпро допустив наїзд передньою лівою частиною керованого автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ліву бокову поверхню тіла пішохода ОСОБА_12 , який стояв на проїзній частині.
Своїми діями водій автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.3, 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
- п.1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
- п.1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- п.2.3.(б).: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- п.12.3.: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
- п.12.4.: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»;
- п.12.9. (б).: «Перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил».
Порушення вимог п.п. 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пішохід ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: забита рана у потиличній ділянці голови ліворуч; ділянка осаднення у лобній ділянці по центру та праворуч; садна: на спинці носа праворуч та правому крилі носа; на передній поверхні грудної клітини ліворуч в нижній третині, між середньо-ключичною та передньою пахвовою лінією (2); на задній поверхні лівого стегна в нижній третині (2); на внутрішній поверхні правої гомілки в середній третині; на задній поверхні лівого плечового суглобу з розповсюдженням в ліву лопаткову ділянку; у проекції крижі ліворуч, на відстані 92 см догори від підошовної поверхні стоп; на задній поверхні правого стегна в середній третині; на задній поверхні грудної клітини ліворуч по задній пахвовій лінії у нижній третині; у проекції правого колінного суглобу по внутрішній поверхні; внутрішньошкіряні крововиливи на задній поверхні грудної клітини праворуч та ліворуч у проекції лопаток, у проекції обох сідниць; крововиливи у товщі м'яких покривних тканин голови у лівій лобно-тім'яно-скронево-потиличній ділянці незначно з розповсюдженням в потиличну ділянку праворуч; крововиливи у товщі м'яких тканин лівого плеча в середній третині по задній поверхні; у товщі м'яких тканин грудної клітини праворуч та ліворуч між навколохребтовими та лопатковими лініями на рівні 1-12 ребер, у товщі м'яких тканин правої та лівої сідниці; на задньо-зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; на задньо-внутрішній поверхні правого стегна в середній третині; на задньо-внутрішній поверхні правої гомілки у верхньо-середній третині; лінійний перелом потиличної кістки з розповсюдженням на пірамідку лівої скроневої кістки; переломи правої та лівої лопатки; повний косо-поперечний перелом на межі з'єднання лівої клубової кістки та верхньої гілки лобкової кістки, повний косо-поперечний перелом нижньої гілки лівої лобкової кістки; розрив лівого крижово-клубового з'єднання; непрямі переломи ребер: праворуч: 2,3 ребер по середньо-ключичній та 6,9,10 по передній-пахвовій лінії без ушкодження пристінкової плеври; ліворуч: 2,3,4,5,6 по середньо-ключичній лінії, 8 ребра по задній паховій лінії, 9 ребра по передній пахвовій лінії без ушкодження пристінкової плеври; прямі переломи ребер праворуч: 2,3,4,5,6,8,9,10 по навколохребтовій лінії без ушкодження пристінкової плеври; 3-11 ребер ліворуч по лопатковій лінії з ушкодженням пристінкової плеври на рівні 3,5,6 ребер; переломи основ остистих відростків 3-12 грудних хребців; розриви лівої легені, печінки, селезінки; відрив судинної ніжки правої нирки, розрив лівої ниркової вени; крововилив у заочеревну жирову клітковину, в корінь лівої легені, корінь брижі; рідка кров у лівій плевральній та черевній порожнині.
Виявлена при судово-медичній експертизі трупа сумісна тупа травма тіла спричинена прижиттєво, в короткий проміжок часу до настання смерті, від дії тупого твердого предмета (предметів), якими, не виключено, могли бути виступаючі частини автомобілю, який рухався, з наступним відкиданням тіла та ударі-ковзанню об дорожнє покриття, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 о 06:42 год. на місці дорожньо-транспортної пригоди внаслідок сумісної тупої травми тіла з множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилась шоком, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком визнав та пояснив, що на час події він працює водієм вже років з 10, на цьому транспортному засобі близько 1 року. 22 січня 2025 року о 06:42 год. він їхав на завантаження по просп. Богдана Хмельницького і знав, що там є останній пішохідний перехід. На 1-2 секунди він ввімкнув дальнє світло щоб впевнитися, чи немає пішоходів на переході, яких не було, після чого він збільшив швидкість. За декілька метрів він побачив людину, так як раніше фари зустрічних транспортних засобів не давали такої змоги. Одразу він прийняв праворуч щоб уникнути наїзду на людину, але цього не вдалося уникнути. Від удару кришка блока запобіжників впала на підлогу і він не зміг натиснути на педаль гальма. Коли зміг зупинити транспортний засіб, то одразу побіг до потерпілого, викликав швидку допомогу і залишився на місці. Точну швидкість руху не пам'ятає, але за пішохідним переходом і перед зіткненням він добавив газу. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. Не заперечував, що тілесні ушкодження у потерпілої виникли внаслідок ДТП, яка, у свою чергу, сталася через порушення ним Правил дорожнього руху. Потерпілій оплатив 28 тис. грн. на поховання. Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди визнав частково, не заперечуючи наявності такої шкоди, але вважав її розмір надто завеликим. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, так як керування транспортним засобом є джерелом доходу його сім'ї.
Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_6 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів.
Потерпіла ОСОБА_4 повідомила у судовому засіданні, що очевидцем ДТП вона не була. Загиблий ОСОБА_12 був її батьком, він підтримував її все життя. Батько жив окремо в кімнаті гуртожитку, вона його відвідувала, обстановка у батька була нормальна. Батько працював неофіційно. 21 січня 2025 року вона була на операції, а 22 січня 2025 року батька не стало. Про смерть батька дізналася від сторонніх осіб. Від обвинуваченого отримала 28 тис. грн. на поховання батька. Також отримала гроші від страхової компанії. Цивільний позов підтримала, та просила стягнути з обвинуваченого та страхової компанії у відшкодування моральної шкоди не в солідарному порядку 600 тис. грн., а по 300 тис. грн. з кожного, з урахуванням вже отриманої виплати від страхової компанії. Покарання обвинуваченому просила призначити на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_13 повідомив у судовому засіданні, що він був свідком події, а саме вранці припаркував своє авто біля СТО, а коли повертався, то крикнув незнайомому чоловіку, який перебував на проїзній частині, щоб той пішов з дороги, на що невідомий чоловік облаяв його нецензурно. Він відчинив свій автомобіль і не бачив, а тільки почув звук удару, після чого туди побігли люди. Незнайомий чоловік мав бороду, більше його ознак він не бачив, так як той стояв у півоберта спиною до нього. Стояв той чоловік на проїзній частині, там, де трамвайні рейки. Коли незнайомий чоловік облаяв його, то сказав, що хоче вмерти.
Свідок ОСОБА_14 повідомив у судовому засіданні, що з ОСОБА_15 він познайомився близько 1,5 року тому в кафе, після чого підтримували дружні стосунки. Бачилися вони приблизно 1 раз на тиждень. Останнім часом той хворів, казав, що сусіди допомагають йому їжею, він і сам допомагав ОСОБА_16 . Після ДТП у ОСОБА_15 не стало автомобіля, він пошкодив ногу. Після лікарні скаржився, що дочка не відвідувала його та повністю від нього відмовилась. Коли він випивав, то казав, що хоче закінчити життя самогубством, але не вистачає духу. Також ОСОБА_15 казав, що хоче вийти на дорогу і хай станеться те, що станеться. Він відмовляв ОСОБА_15 від таких думок та вчинків. ОСОБА_17 ходив вранці йому невідомо. Останній раз бачив його у січні.
Свідок ОСОБА_18 повідомила у судовому засіданні, що ОСОБА_15 проживав у їх гуртожитку з вересня 2024 року, бачили його не часто, він завжди був напідпитку, ніхто до нього не приходив. ОСОБА_15 мав неохайний вигляд і з його кімнати відчувався неприємний запах. Доньку ОСОБА_15 вона жодного разу не бачила і сусіди про неї не казали. За який кошт жив ОСОБА_15 , їй невідомо.
Свідок ОСОБА_19 повідомила у судовому засіданні, що ОСОБА_15 проживав у їх гуртожитку з вересня 2024 року, він весь час був напідпитку, з його кімнати відчувався неприємний запах. Чугай проживав сам, дочку його бачила тільки коли приходили за його речами, це було після його смерті. Чугай весь час о 5 ранку кудись уходив, виглядав він неохайно.
Свідок ОСОБА_20 повідомила у судовому засіданні, що ОСОБА_15 вона знає як мешканця їх гуртожитку з 4 поверху. Від нього постійно відчувався запах спиртного, сам він виглядав неохайно. Вона спілкувалась з ним, пригощала млинцями, так як на її питання він відповідав, що голодує. Чугай був неглупою людиною, казав що не має сім'ї, де проживав раніше не казав, але постійно випивав. Також казав що немає для кого і для чого жити. Про свою дочку він не розповідав. Де ОСОБА_15 брав гроші на життя, вона також не знає.
Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази.
Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 січня 2025 року, складений в період з 08:30 год. по 10:50 год. слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яким зафіксовані дорожні умови в місці ДТП, розташування автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП та наявні внаслідок цього механічні пошкодження, а також розташування та відомості про потерпілого ОСОБА_21 , у т.ч. видимих тілесних ушкоджень;
Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/113-25/1248-ІТ від 03 березня 2025 року, відповідно до якого: на момент експертного огляду автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , робоча гальмівна система та система рульового керування знаходились у працездатному стані.
Протокол проведення слідчого експерименту від 23 січня 2025 року за участю ОСОБА_6 , який на місці розказав та відтворив обставини ДТП, яке мало місце 22 січня 2025 року за участю автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням, який о 06:42 год. в районі буд. № 162 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпро допустив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля на ліву бокову поверхню тіла пішохода ОСОБА_12 , який стояв на проїзній частині.
Висновок судово-медичного експерта № 126не від 17 лютого 2025 року, відповідно до якого: на підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_12 , з огляду на відомі обставини випадку і дані додаткових методів дослідження, експерт приходить до наступних підсумків. При експертизі трупа гр. ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: забита рана у потиличній ділянці голови ліворуч, ділянка осаднення у лобній ділянці по центру та праворуч, садна: на спинці носа праворуч та правому крилі носа; на передній поверхні грудної клітини ліворуч в нижній третині, між середньо-ключичною та передньою пахвовою лінією (2); на задній поверхні лівого стегна в нижній третині (2); на внутрішній поверхні правої гомілки в середній третині; на задній поверхні лівого плечового суглобу з розповсюдженням в ліву лопаткову ділянку, у проекції крижі ліворуч, на відстані 92 см догори від підошовної поверхні стоп; на задній поверхні правого стегна в середній третині; на задній поверхні грудної клітини ліворуч по задній пахвовій лінії у нижній третині, у проекції правого колінного суглобу по внутрішній поверхні; внутрішньошкіряні крововиливи на задній поверхні грудної клітини праворуч та ліворуч у проекції лопаток, у проекції обох сідниць, «крововиливи у товщі м'яких покривних тканин голови у лівій лобно-тім'яно-скронево-потиличній ділянці незначно з розповсюдженням в потиличну ділянку праворуч крововиливи у товщі м'яких тканин лівого плеча в середній третині по задній поверхні, у товщі м'яких тканин грудної клітини праворуч та ліворуч між навколохребтовими та лопатковими лініями на рівні 1-12 ребер, у товщі м'яких тканин правої та лівої сідниці; на задньо-зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; на задньо-внутрішній поверхні правого стегна в середній третині; на задньо-внутрішній поверхні правої гомілки у верхньо-середній третині; лінійний перелом потиличної кістки з розповсюдженням на пірамідку лівої скроневої кістки; переломи правої та лівої лопатки; повний косо-поперечний перелом на межі з'єднання лівої клубової кістки та верхньої гілки лобкової кістки, повний косо-поперечний перелом нижньої гілки лівої лобкової кістки; розрив лівого крижово-клубового з'єднання, непрямі переломи ребер: праворуч: 2,3 ребер по середньо-ключичній та 6,9,10 по передній-пахвовій лінії без ушкодження пристінкової плеври, ліворуч: 2,3,4,5,6 по середньо-ключичній лінії, 8 ребра по задній пахвовій лінії, 9 ребра по передній пахвовій лінії без ушкодження пристінкової плеври; прямі переломи ребер праворуч: 2,3,4,5,6,8,9,10 по навколохребтовій лінії без ушкодження пристінкової плеври; 3-11 ребер ліворуч по лопатковій лінії з ушкодженням пристінкової плеври на рівні 3,5,6 ребер, переломи основ остистих відростків 3-12 грудних хребців; розриви лівої легені, печінки, селезінки; відрив судинної ніжки правої нирки, розрив лівої ниркової вени; крововилив у заочеревну жирову клітковину, в корінь лівої легені, корінь брижі; рідка кров у лівій плевральній та черевній порожнині. Виявлена при судово-медичній експертизі трупа сумісна тупа травма тіла спричинена прижиттєво, в короткий проміжок часу до настання смерті, від дії тупого твердого предмета (предметів), якими, не виключено, могли бути виступаючі частини автомобілю, який рухався, з наступним відкиданням тіла та ударі-ковзанню об дорожнє покриття, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1) і знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Сумісна тупа травма тіла, не виключено, могла утворитись за обставин, що викладені слідчим у постанові. Також при судово-медичній експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій щоці з розповсюдженням на нижню повіку лівого ока, у правій підочничній ділянці, на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки у середній третині, у проекції правої та лівої лопатки, що спричинені прижиттєво, за 3-7 діб до настання смерті, від дій тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.3) і не знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на тілі потерпілого гр. ОСОБА_12 , можливо вказати, що в момент первинного контактування з виступаючими частинами автомобілю «Мерседес Спрінтер», потерпілий перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні та був звернений задньо-лівою поверхнею тіла до травмуючої поверхні. Смерть гр. ОСОБА_12 настала внаслідок сумісної тупої травми тіла з множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилась шоком, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа. Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ на момент проведення огляду трупа на місці його виявлення: «... Шкіряні покрови теплі на дотик, прохолодні на відкритих ділянках тіла... Трупне заклякання помірно виражене у м'язах нижньої щелепи, відсутнє в м'язах шиї та кінцівок. Трупні плями синюшно-фіолетові, розташовані на правій половині голови, у задньо-бічній поверхні шиї та тулубу, при неодноразовому дозованому натисканні на них з зусиллям на протязі 3 сек. зникають та відновлюють своє забарвлення через 25-30 сек. 22.01.25 о 20:37. Ознаки гниття не виражені...», смерть потерпілого настала за 3-4 години до моменту фіксації трупних явищ під час огляду. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа гр. ОСОБА_12 не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.
Протокол огляду відеозапису від 23 січня 2025 року, складений в період з 14:10 год. по 14:30 год. слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яким зафіксовано момент наїзду автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_12 та відбулося у лівій смузі лівою передньо-боковою частиною автомобіля на пішохода, який увесь час стояв на одному місці на проїзній частині, та яке мало місце 22 січня 2025 року о 06:42 год. в районі буд. № 162 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпро.
Протокол проведення слідчого експерименту від 28 січня 2025 року, яким на місті ДТП, яке відбулося 22 січня 2025 року, за участю автомобіля-статиста марки «Ауді», було відтворено обставини ДТП та зроблені відповідні заміри.
Висновок комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-25/4445 від 29 січня 2025 року, відповідно до якого середня розрахункова швидкість руху автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно кадрів відеограми «К-301.1 pr.Khmelnickogo-Vesnina_20250122064156_to_20250122064359.mp4» складає близько 113,7 км/год.
Протокол проведення слідчого експерименту від 28 січня 2025 року за участю ОСОБА_6 , який на місці розказав та відтворив обставини ДТП, яке мало місце 22 січня 2025 року за участю автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням, який о 06:42 год. в районі буд. № 162 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпро допустив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля на ліву бокову поверхню тіла пішохода ОСОБА_12 , який стояв на проїзній частині. В ході даного слідчого експерименту було встановлено відстань, з якої можливо було побачити пішохода з робочого місця водія в умовах, максимально наближених до умов ДТП.
Протокол проведення слідчого експерименту від 29 січня 2025 року за участю ОСОБА_6 , який на місці розказав та відтворив обставини ДТП, яке мало місце 22 січня 2025 року за участю автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням, який о 06:42 год. в районі буд. № 162 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпро допустив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля на ліву бокову поверхню тіла пішохода ОСОБА_12 , який стояв на проїзній частині. Також учасник даної слідчої дії свідок ОСОБА_22 пояснив обставини ДТП та було встановлено відстань, з якої можливо було побачити пішохода, в умовах, максимально наближених до умов ДТП.
Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/113-25/793-ІТ від 31 січня 2025 року, відповідно до якого у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водію автомобіля «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , слід було керуватися технічними вимогами пунктів 12.2, 12.3, 12.4, 12.9(б) ПДР України. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_6 вбачається невідповідності вимогам 12.3, 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху. Невідповідності вимогам пунктів 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху, в діях водія ОСОБА_6 , з технічної точки зору, перебувають в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди. Водій автомобіля «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , при русі з максимально допустимою швидкістю руху транспортних засобів в межах населеного пункту мав технічну можливість запобігти наїзду, шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту, коли водій автомобіля «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , мав можливість виявити пішохода на проїжджій частині.
Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена.
Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 , як водій, у зазначених у цьому вироку місті та часі, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, дотримуватися вимог п.12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, і не мав права ігнорувати вимоги останніх.
Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинуваченого після події, місце вчинення кримінального правопорушення, а також поведінку потерпілого до події (стояв не рухаючись на проїзній частині), суд вважає, що обвинувачений, дотримуючись вимог п.12.4, 12.9(б) ПДР України, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_12 , і виключно його дії знаходились у прямому причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події, яка призвела до суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_12 .
Обставин, які б вказували на отримання потерпілим ОСОБА_12 тілесних ушкоджень (які призвели до смерті) у інший, ніж це встановлено висновками експертиз та цим вироком спосіб, під час судового розгляду не встановлено.
Також в ході судового розгляду об'єктивно не встановлено наявності причинного зв'язку між діями потерпілого ОСОБА_12 у виді недотримання вимог ПДР, які б перебували у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події та її суспільно небезпечними наслідками.
Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Таким чином, враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, так як він своїми необережними діями порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання. У випадку доведення вини, обвинуваченому має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_6 раніше не судимий; притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення на транспорті; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; має на утриманні трьох малолітніх дітей; добровільно відшкодував потерпілій матеріальні збитки (витрати на поховання); у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд вважає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілій матеріальних збитків (витрати на поховання).
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинене кримінальне правопорушення основне покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, наслідків вчиненого і його відношення до останніх, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного основного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд не знаходить мотивів, за яким міг би не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_6 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 , будучи тривалий час водієм транспортного засобу, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення на транспорті, допустивши рух у межах населеного пункту зі швидкістю близько 113,7 км/год., тобто більш ніж у два рази вище дозволеної, що є порушенням п.12.4 та п. 12.9(б) Правил дорожнього руху та знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події, тобто у результаті злочинної недбалості обвинуваченого настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого, дає суду підстави для висновку, що до обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 65 КК України, має бути застосовано додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України.
Потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов, в якому вона просила у відшкодування моральної шкоди стягнути на свою користь: з обвинуваченого ОСОБА_6 та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 600000,00 грн., а саме по 300000,00 грн. з кожного.
Суд вважає, що в частині стягнення у відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_6 300000,00 грн., позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
У ч.1 ст. 1777 ЦК України зазначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Згідно із ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Тобто, розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як вбачається з встановлених судом обставин справи, потерпілій ОСОБА_4 діями обвинуваченого ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, так як у зв'язку із загибеллю її батька ОСОБА_12 змінився уклад її життя та життя її сім'ї, було завдано непоправної шкоди, а також душевних та фізичних страждань. Також позивачка змушена докладати багато зусиль для відновлення нормальних життєвих умов.
З огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при відшкодуванні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн. буде достатньою та розумною грошовою компенсацією, а також належною сатисфакцією за завдану обвинуваченим потерпілій моральну шкоду.
Суд вважає, що в частині стягнення у відшкодування моральної шкоди з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 300000,00 грн., позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-224402167 застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Частиною 3 ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах.
Відповідно до п.54 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов'язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку.
ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплачено потерпілій ОСОБА_4 у відшкодуваня моральної шкоди 96000,00 грн. (8000,00 грн. х 12 мін. зарплат).
У той же час на дату настання страхового випадку загальний розмір страхових (регламентних) виплат стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати (8000,00 грн. х 25 мін. зарплат), що дорівнює 200000,00 грн. та не перевищує у будь-якому разі страхову суму за договором страхування.
Таким чином, з урахуванням виплачених потерпілій ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 96000,00 грн., з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню сума 104000,00 грн. (200000,00 грн. - 96000,00 грн.).
В іншій частині цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Процесуальні витрати (витрати на проведення судових експертиз) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_23 на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України,
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за засудженим ОСОБА_6 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди:
- з засудженого ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 200000 (двісті тисяч) 00 грн.;
- з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ЄДРПОУ 24175269) 104000 (сто чотири тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині у задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 відмовити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь держави у відшкодування втрат на залучення експертів (проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/113-25/1248-ІТ від 03.03.2025 року, - 2387,7 грн.; проведення комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи № КСЕ-19/104-25/4445 від 29.01.2025 року, - 3029,12 грн.; проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/113-25/793-ІТ від 31.01.2025 року, - 2387,70 грн.) 7804 (сім тисяч вісімсот чотири грн.) 52 коп.
Речові докази по справі:
- автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 ОСОБА_11 , та який зберігається на майданчику тимчасового тримання ТЗ ГУНП в Дніпропетровській області (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курсантська, 22) - повернути за належністю ОСОБА_11 , знявши арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2025 року (справа № 202/804/25);
- електронній цифровий носій інформації (флеш-носій «Goodram» № KKDC3027A24) із відеозаписом механізму ДТП, що мало місце 22 січня 2025 року, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд мста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя