Справа № 932/12887/25
Провадження № 2-а/932/243/25
23 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Куцевол В.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до заступника командира взводу, 1 взвод, 8 рота, 1 батальйон управління патрульної поліції в Дніпропетровській області - Тишкова Павла Валерійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
19.09.2025 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра із позовною заявою до заступника командира взводу, 1 взвод, 8 рота, 1 батальйон управління патрульної поліції в Дніпропетровській області - Тишкова Павла Валерійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
22.09.2025 року протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями дану справу передано в моє провадження.
Ознайомившись з адміністративним позовом і доданими до нього матеріалами, вважаю, що позов підлягає залишенню без руху, зважаючи на наступне.
Так, позивач визначив відповідачем по справі заступника командира взводу, 1 взвод, 8 рота, 1 батальйон управління патрульної поліції в Дніпропетровській області - Тишкова Павла Валерійовича.
Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно із статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, де проходять публічну службу.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 89 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювання "від імені органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП, щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, не спростовує висновків про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі N 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі N 127/6881/17.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Отже, позивач має надати до суду позовну заяву у новій редакції, визначивши відповідачем по справі суб'єкта владних повноважень та вказати його реквізити - адресу місцезнаходження, код ЄДРПОУ та засоби зв'язку.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
До позовної заяви ОСОБА_1 долучено фото-копію оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, однак якість фото-копії не дозволяє встановити її зміст в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із вимогами ч. 1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя при відкритті провадження в справі з'ясовує, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку. Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У позові позивач зазначає, що ним було пропущено встановлений законом строк для оскарження постанови, внаслідок подання скарги до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. Заяви про поновлення пропущеного строку до позовної заяви не долучено.
Суд зазначає, що відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому, звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Зазначена позивачем обставина, а саме оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, носить суб'єктивний характер, оскільки пов'язана з обраним способом порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.
Отже, позивачу слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, докази поважності причин його пропуску або інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач має надати до суду позовну заяву у новій редакції, визначивши відповідачем по справі суб'єкта владних повноважень та вказати його реквізити - адресу місцезнаходження, код ЄДРПОУ та засоби зв'язку, викласти і обґрунтувати з посиланням на докази клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для звернення до суду з позовом, надати копію оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, якість якої дозволить встановити її зміст.
З урахуванням вищевказаного, вважаю необхідним залишити даний адміністративний позов без руху, надавши позивачеві строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160,161,169 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника командира взводу, 1 взвод, 8 рота, 1 батальйон управління патрульної поліції в Дніпропетровській області - Тишкова Павла Валерійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків, а саме: надати до суду позовну заяву у новій редакції, визначивши відповідачем по справі суб'єкта владних повноважень та вказати його реквізити - адресу місцезнаходження, код ЄДРПОУ та засоби зв'язку, викласти і обґрунтувати з посиланням на докази клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для звернення до суду з позовом, надати копію оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, якість якої дозволить встановити її зміст.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві, що не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення обставин, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Куцевол