Справа № 932/13658/25
Провадження № 1-кп/932/1442/25
27 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню (внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042150000983 від 06 серпня 2025 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Малі Бучки Сахновщинського району Харківської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштованого, працюючого за договором у приватної особи, проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 05 квітня 2006 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Апеляційним судом м. Дніпропетровська від 04.07.2006 вирок змінений, із застосуванням ст. 69 КК України засуджений до 2 років позбавлення волі; 2) 17 червня 2010 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. За ухвалою суду від 13 січня 2011 року скасовано іспитовий строк та направлено до виправної колонії для подальшого відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Звільнений 29 липня 2013 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 2 дні; 3) 08 грудня 2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутний термін за вироком суду від 17 червня 2010 року та остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі; 4) 19 лютого 2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 5) 28 травня 2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів зараховано не відбуте покарання за вироком суду від 19 лютого 2020 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 6) 18 серпня 2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 7) 12 лютого 2021 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 358, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком суду від 18 серпня 2020 року, призначено за сукупністю вироків 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін за вироком суду від 18 серпня 2020 року та остаточно призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі; 19 квітня 2021 року Дніпровським апеляційним судом вирок суду від 12 лютого 2021 року в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено новий вирок та призначено покарання за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком суду від 28 травня 2020 року та за вироком суду від 18 серпня 2020 року призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін за вироком суду від 28 травня 2020 року та 18 серпня 2020 року з остаточним призначенням покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі; 8) 29 серпня 2022 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом складання призначених покарань за вироком суду від 19 квітня 2021 року остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі; 9) 20 липня 2023 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі, та у відповідності до ч.1 ст. 72 КК України, призначено остаточне покарання у вигляді двох років позбавлення волі, звільнився 18 липня 2025 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -
05 серпня 2025 року, близько 20:40 год., у ОСОБА_6 , який знаходився на проїжджій частині неподалік буд. № 18 по вул. Михайла Вербицького разом з раніше знайомим йому ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними виник словесний конфлікт, у зв'язку з чим у ОСОБА_6 раптово виник протиправний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Після чого ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , діючи умисно, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, свідомо передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю та можливого завдання смерті потерпілого, наблизився до ОСОБА_8 та наніс останньому один удар рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя, від чого ОСОБА_8 впав на ґрунтову поверхню землі і в цей час ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, підійшов до ОСОБА_8 та наніс йому ще не менше двох ударів ногами в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: гострої субдуральної гематоми зліва об'ємом до 140 мл. в згустках та рідкої частині (згідно медичної документації), субарахноїдального крововиливу в області лобних та лівої скроневої часток великих півкуль головного мозку з ознаками продуктивної реакції та з утворенням численних гемосидерофагів та позаклітинних брилок гемосидерину (при забарвленні по Перлсу) та тромбами в судинах м'якої оболонки, великовогнищевих крововиливів в речовині полюсів лобних часток головного мозку з некрозом речовини мозку з перифокальним внутрішньо- та позаклітинним гемосидерозом (при забарвленні по Перлсу), численних крововиливів різного розміру та форми, які часто зливаються між собою в коркових відділах лівої лобної частки мозку з перифокальним внутрішньо- та позаклітинним гемосидерозом, набряком речовини мозку та проліферацією ендотелію капілярів; вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
06 серпня 2025 року о 12:15 год. ОСОБА_8 було госпіталізовано до КП «Обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» ДОР, де 22 серпня 2025 року о 08:20 год. ОСОБА_8 помер від спричинених ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, які виявилися небезпечними для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку із настанням смерті ОСОБА_8 .
Своїми умисними діями, що виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України.
27 жовтня 2025 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025042150000983 від 06 серпня 2025 року за ч.2 ст. 121 КК України, та обвинуваченим ОСОБА_6 , за згодою потерпілого, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою ОСОБА_6 під час судового провадження зобов'язався беззастережно та в повному обсязі визнати свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Сторони узгодили покарання за ч.2 ст. 121 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі.
При цьому ОСОБА_6 , якому роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на призначення узгодженого покарання.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому діянні та сприяв судовому провадженню; також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом; йому роз'яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Також судом з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 , відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, надав письмову згоду прокурору на укладення даної угоди про визнання винуватості.
Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статі Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий; на обліку у лікаря психіатра не перебуває; під наглядом у лікаря нарколога не знаходиться; у скоєному щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , суд вважає щире каяття у скоєному.
Враховуючи, що угода про визнання винуватості була укладена обвинуваченим добровільно, відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, форма та зміст угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, яке відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є достатньою для його виправлення та попередження скоєнню нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника та за згодою потерпілого.
Цивільний позов не пред'являвся.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, -
Угоду про визнання винуватості, що укладена 27 жовтня 2025 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 затвердити.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 жовтня 2025 року покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4».
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з дня фактичного затримання - з 06 серпня 2025 року.
Зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення, починаючи з 06 серпня 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VIII від 18 травня 2017 року.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази:
- пару кросівок чорного кольору «Adidas» з білою підошвою, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити, знявши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14 серпня 2025 року (справа № 932/9378/254, провадження № 1-кс/932/3571/25);
- кофту чорного кольору з білими вставками на рукавах та слідами речовини бурого кольору, яка зберігається у камері зберігання речових доказів ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити, знявши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14 серпня 2025 року (справа № 932/9378/254, провадження № 1-кс/932/3569/25).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя