Справа № 167/847/25
Номер провадження 1-кп/167/83/25
28 жовтня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030590000448 від 15.07.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ясенівка Рожищенського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого вантажником в ПП «Акцент плюс», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 14 липня 2025 року близько о 01 год 00 хв, перебуваючи на території фермерського господарства «Лебедія», що знаходиться за адресою: с. Доросині Луцького району Волинської області, вул. Миру, 1-Б, в умовах воєнного стану, який введений на території України на підставі Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та який неодноразово продовжувався, востаннє - Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України № 4356-ІХ від 16.04.2025 року, згідно якого в Україні продовжено воєнний стан з 05 год 30 хв 09 травня 2025 року строком на 90 діб, керуючись злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав поперечину причіпного задньої навіски трактора, яка знаходилася на тракторі марки «МТЗ-80», належному ОСОБА_5 , спричинивши останньому майнову шкоду на суму 3 210 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати та, не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, дав показання суду, згідно яких, підтвердив, що дійсно 14.07.2025 року близько 01 год 00 хв в АДРЕСА_2 , таємно викрав поперечину причіпного задньої навіски трактора, яка знаходилася на тракторі марки «МТЗ-80», яка належала потерпілому ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні дав показання, згідно яких, 14.07.2025 року на території фермерського господарства «Лебедія» ним було виявлено зникнення поперечини причіпного задньої навіски трактора, яка знаходилася на тракторі марки «МТЗ-80», що належить йому на праві власності. У зв'язку з цим він звернувся в поліцію і було встановлено, що цю поперечину викрав ОСОБА_3 .
Будб-яких претензій до обвинуваченого немає і щодо призначення покарання, то погоджується з прокурором.
Суд, заслухавши показання обвинуваченого і показання потерпілого, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння сторін кримінального провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз'яснено.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
Відповідно до вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та потерпілого і дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, а також щодо речових доказів та проведення експертизи.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, надав показання, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
При обранні міри покарання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є тяжким злочином.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд за наслідками судового розгляду відносить щире каяття, оскільки в судовому засіданні він щиро розкаявся у вчиненому і висловив жаль з приводу вчинених ним дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, відсутні.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує інформацію про стан його здоров'я і те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, враховує визнання повністю вини, щире каяття у вчиненому.
В досудовій доповіді Рожищенського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області від 06.10.2025 року орган пробації зазначає про можливість виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк і він не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). Виконання покарання у громаді можливо (68-70).
Враховуючи вищенаведене у сукупності, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд призначає покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, із застосуванням статті 75 КК України та покладенням у відповідності до статті 76 КК України певних обов'язків.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді на речовий доказ, слід скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 124 КПК України.
Керуючись статтями 100, 124, 126, частиною 3 статті 349, статтями 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного цим вироком покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, згідно статті 76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-25/9235-ТВ від 16.07.2025 року.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.07.2025 року у справі № 158/2060/25 (провадження №1-кс/0158/598/25) на поперечину причіпного задньої навіски трактора марки «МТЗ-80 ОК» - скасувати.
Речові докази:
- оптичний диск - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- поперечину причіпного задньої навіски до трактора «МТЗ-80 ОК», що зберігається в кімнаті речових доказів ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути власнику ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після оголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
Головуючий суддя ОСОБА_1