Справа № 161/19562/25
Провадження № 2/161/6317/25
28 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
представника позивача - адвоката Кобилинського А.О.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
23.09.2025 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у шлюбі з 24.04.1987. Подружні відносини погіршились, причиною цього стало нерозуміння один одного, різні погляди на життя. З березня 2023 року вони не підтримують подружніх стосунків, у позивача є інша жінка. Сім'я існує лише формально.
В зв'язку з цим позивач просив розірвати укладений між сторонами шлюб.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
В судовому засіданні відповідач заперечила щодо розірвання шлюбу, оскільки між сторонами є невирішені майнові питання. Тільки після врегулювання майнових питань вона згодна на розірвання шлюбу.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 26.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Протокольною ухвалою від 27.10.2025 суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 28.10.2025.
28.10.2025 суд ухвалив рішення по суті спору, на проголошення якого учасники справи не з'явилися. Суд підписав рішення без його проголошення.
IV.Фактичні обставини справи
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрований 24.04.1987 Торчинською селищною радою Луцького району, актовий запис №07 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 24.04.1987, а.с. 5).
Сторони спільного господарства не ведуть, шлюб між ними існує формально.
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При вирішенні такого спору суд найперше виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить його інтересам, що має істотне значення.
За встановлених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо розірвання шлюбу, оскільки примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу (ч. 4 ст. 56 СК України). Згідно з ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст 69 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. А тому, невирішення сторонами майнових питань не може бути перепоною для розірвання шлюбу.
Отже, позовні вимоги слід задвольнити.
VI.Судові витрати
Враховуючи усну заяву представника позивач, висловлену в судовому засіданні, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), судові витрати слід покласти на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який зареєстрований 24.04.1987 Торчинською селищною радою Луцького району, актовий запис №07.
Судові витрати - покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення суду складено - 28.10.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін