Справа № 154/3736/25
Провадження № 2/161/6648/25
про передачу цивільної справи за підсудністю
28 жовтня 2025 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., за участі секретаря судового засідання - Собуцької О.А., представника відповідача - Б'ялої І.В., представника третьої особи - Троць А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимирської міської ради, Релігійна організація «Свято-Успенський кафедральний собор Української Православної Церкви», про визнання незаконним та скасування рішення та дії виконавчого комітету,-
Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.
07.10.2025 року вказана цивільна права надійшла за підсудністю згідно ухвали судді Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В. від 12.09.2025 року (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача).
Ухвалою суду від 09.10.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.
В судове засідання 28.10.2025 року представник позивача не з'явився, до суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача та третьої особи при вирішенні клопотання поклались на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вбачає за можливе провести підготовче засідання за відсутності сторони позивача.
З матеріалів справи вбачається, що у сторін наявний спір з приводу нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майном або певними діями, пов'язаними з цим майном.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18.
У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/19 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
У разі конкуренції правил підсудності, мають застосовуватися правила виключної підсудності (Постанова Верховного суду від 10.10.2019 у справі №366/3185/18).
Відтак, на розглядуваний позов поширюються правила виключної підсудності, тобто він повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.
Підстав для застосування іншого виду підсудності судом не вбачається.
Як зазначено у пункті 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду (розгляду справи по суті - стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи викладене та виходячи із системного аналізу зазначених норм ЦПК України, оскільки провадження було відкрито з порушенням норм процесуального права, а також беручи до уваги, що у випадку ухвалення рішення по справі, в подальшому таке рішення може бути скасоване, як таке, що прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) у відповідності до статті 378 ЦПК України, та з метою недопущення порушення правил підсудності, з метою повного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне направити цивільну справу, до Володимирського міського суду Волинської області, до територіальної юрисдикції якого належить дана справа.
Керуючись п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимирської міської ради, Релігійна організація «Свято-Успенський кафедральний собор Української Православної Церкви», про визнання незаконним та скасування рішення та дії виконавчого комітету, - передати за підсудністю до Володимирського міського суду Волинської області (44701, Волинська область, м. Володимир, вул. Сагайдачного 24).
Передачу справи здійснити на підставі цієї ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали суду складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк