Справа № 159/7238/25
Провадження № 1-кс/159/2034/25
22 жовтня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СД Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025030550001196 від 01.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 332 КК України про арешт майна, -
20.10.2025 року слідчий за погодженням з процесуальним прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 18.10.2025 року в ході обшуку, а саме : автомобіль марки «Renault Trafic» р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб належить ОСОБА_5 , а фактично перебував у користуванні ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030550001196 від 01.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Кримінальне провадження розпочато за повідомленням правоохоронних органів, а саме за фактом повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 та УСБУ у Волинській області щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, на території Ковельського району.
З метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, в частині вилучення та збереження речових доказів, а також проведення необхідних подальших слідчих (розшукових) дій із вилученим майном слідчий просить накласти на нього арешт.
Слідчий та прокурор просять накласти арешт на транспортний засіб, оскільки він фактично належить ОСОБА_6 ..
Власник майна ОСОБА_5 на розгляд справи не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, за номером телефону НОМЕР_2 , остання повідомила, що цей автомобіль продала ОСОБА_6 та не заперечує щодо накладення арешту на майно.
Згідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
З витягу з ЄРДР вбачається, що підставою реєстрації кримінального провадження стало незаконне переправлення осіб через державний кордон України, що кваліфіковано за ч.2 ст.332КК України.
В ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Притому як вказано в ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене слідчий суддя констатує, що підставою внесення відомостей в ЄРДР явилося вчинення діяння передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, за диспозицією якої незаконне переправлення кількох осіб через державний кордон України.
Постановою слідчого від 18.10.2025 вищевказані речі було визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Правова підстава арешту майна - забезпечення збереження речового доказу.
Підстава, у зв'язку з якою необхідна заборона відчуження, розпоряджання та користування майном: наявність ризику знищення речового доказу.
Враховано наслідки арешту майна для інших осіб: інші особи не заявили про свій інтерес в розпорядженні майном.
Оцінка розумності та співрозмірності обмеження права власності на майно потерпілого та потреб кримінального провадження: обмеження на відчуження та розпорядження майном, з огляду на потреби кримінального провадження, є розумним та співрозмірним, оскільки існує ризик знищення речового доказу.
Керуючись ст.ст. 172, 173 КПК України слідчий суддя,-
Накласти арешт на майно, з позбавленням права на відчуження, користування та розпоряджання вказаним майном, а саме:
- автомобіль марки «Renault Trafic» р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб належить ОСОБА_5 , а фактично перебував у користуванні ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1