0,Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
28 жовтня 2025 року справа № 520/12331/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №77 від 31.03.2025 року в частині призову за мобілізацією і направлений до в/ч НОМЕР_3 Позивача ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати відповідний наказ командира Військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) яким позивача ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є студентом денної форми навчання Харківського політехнічного фахового коледжу, та здобуває ступінь молодший фаховий бакалавр. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2025 №77 призвано за мобілізацією та напрвлено до військової частини НОМЕР_3 . Однак, позивач вважає наказ про призов його для проходження військової служби протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки станом на дату його видання він не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відзив на позовну заяву, в кому останній вказав, що 29.03.2025 позивач направлений на військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до проходження військової служби. Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.03.2025 року № 2025-0329-1222 позивач визнаний придатним до військової служби, призначений в команду « НОМЕР_3 ». Під час проходження військово-лікарської комісії, скарг, заяв та інших клопотань від вищезазначеного громадянина не надходило. Згідно з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 77 від 31.03.2025 року призваний за мобілізацією та направлений до військової частини НОМЕР_3 . Відповідач зазначив, що заява від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання відстрочки від призову не надходила.
Військова частини НОМЕР_3 не скористалася процесуальним правом надати відзиви на позов, про відкриття провадження у справі повідомлені за допомогою системи "Електронний суд".
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 07.07.2025 по 25.07.2025 та з 11.08.2025 по 24.08.2025 року.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до довідки про здобуття освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 320415 від 11.09.2024 ОСОБА_1 навчається у Харківському політехнічному фаховому коледжі, та не порушує послідовність здобуття освіти.
29 березня 2025 року позивача направлено для встановлення придатності до проходження військової служби, що підтверджується направлення №01/628.
Довідкою військово-лікарської комісії від 29.03.2025 №01/2459 солдата ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи:"2-10,12" ТДВ.
Відповідно до витягу із Наказу від 31.03.2025 №77 солдата запасу ОСОБА_1 призвано за мобілізацією та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_3 .
На адвокатський запит від 30.03.2025 листом від 10.04.2025 №01/269 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено адвоката, що ОСОБА_1 станом на 29.03.2025 заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 1 частиною 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" засобами поштового зв'язку чи особисто не надавав.
Також в листі зазначено, що 29.03.2025 ОСОБА_1 доставлений працівниками НПУ у зв'язку з порушенням правил військового обліку, а саме неприбуття за повісткою надісланою засобами поштового зв'язку (рекомендоване поштове відправлення №0610208919159 від 19.11.2024), через що був поданий автоматичним способом у розшук до ХРУП №2 (звернення №Е734294 від 09.12.2024). Черговим групи контролю ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №01/2445 від 29.03.2025 щодо доставляння громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, листом від 08.04.2025 №1607/МВ ІНФОРМАЦІЯ_5 надав відповідь на адвокатський запит, у якій було продубльовано зміст листа від 10.04.2025 №01/269.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.
В подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений, зокрема, указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 з 5 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; від 18 квітня 2022 року №259/2022 з 5 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб та триває на момент розгляду цієї справи.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з вказаним Указом, мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначено статтею 22 Закону № 3543-XII.
Зокрема, приписами частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни України зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина п'ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
При цьому, статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, відповідно до абзацу другого частини першої статті 23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач вважає наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2025 №77 у частині, що стосується призову та направлення його для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, незаконним та необґрунтованим, оскільки, на думку позивача, він мав право на відстрочку від призову.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Своєю чергою, громадяни мають обов'язок з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) або у строки, визначені командирами військових частин. Це також стосується військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, які повинні з'явитися на виклики керівників відповідних органів.
У позовній заяві позивач стверджує, що маючи при собі Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що він є студентом денної форми навчання Харківського політехнічного фахового коледжу, та здобуває ступінь молодший фаховий бакалавр, довідку за формою 20 для надання до ТЦК, прибув ІНФОРМАЦІЯ_1
Разом з тим, судом із матеріалів справи встановлено, що 29.03.2025 громадянин ОСОБА_1 був доставлений працівниками Національної поліції України у зв'язку з порушенням правил військового обліку, а саме неприбуттям за повісткою, надісланою засобами поштового зв'язку (рекомендоване поштове відправлення №0610208919159 від 19.11.2024). У зв'язку з цим ОСОБА_1 було автоматично подано в розшук до ХРУП №2 (звернення №Е734294 від 09.12.2024).
Черговим групи контролю ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №01/2445 від 29.03.2025 щодо доставляння громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було зазначено у листах від 10.04.2025 №01/269 та від 08.04.2025 №1607/МВ.
В ході судового розгляду, судом встановлено, що на момент початку мобілізації ОСОБА_1 навчався у Харківському політехнічному фаховому коледжі.
Отже, на момент призову на військову службу позивач відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №3543-XII мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
В контексті доводів позовної заяви суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур позивач надавав до ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-які документи, які б підтверджували наявність у нього статусу здобувача освіти за денною формою навчання за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра, а також для оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Утім, ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказував на те, що жодних документів, які б підтвердили наявність підстав для надання позивачем відстрочки від призову на військову службу відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №3543-XII не надходило, що підтверджується листом від 10.04.2025 №01/269. Внаслідок цього, він не володів такою інформацією на час прийняття спірного наказу.
З аналізу пункту 11 Положення №154 слідує, що оформлення відстрочки від призову для військовозобов'язаних, резервістів під час мобілізації, особливого періоду чи воєнного часу належить до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Вони також ведуть спеціальний облік цих осіб.
При цьому відповідно до частини 11 статті 38 Закону №2232-XII призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Подібні положення відображено у пункті 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921, яким визначено, що призовники і військовозобов'язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов'язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов'язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов'язком військовозобов'язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти.
З урахування вищевикладеного суд дійшов до висновку, що сам по собі факт навчання позивача за денною формою у закладі фахової передвищої освіти не є безумовною підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, якщо відповідне право не було належним чином оформлено у встановленому законом порядку.
Позивач, маючи статус військовозобов'язаного, був зобов'язаний своєчасно повідомити орган військового обліку про факт навчання та подати відповідні документи для оформлення відстрочки. Однак матеріали справи не містять доказів вчинення таких дій, а тому на момент прийняття наказу від 31.03.2025 №77 ІНФОРМАЦІЯ_6 не володів інформацією про наявність у позивача підстав для відстрочки.
З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що оспорюваний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.03.2025 №77 у частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації прийнято в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстав для його скасування не вбачається, зазначені висновки суду також стосуються наказу командира військової частини НОМЕР_3 зараховання до списків особового складу, оскільки цей наказ є похідним від рішення територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) визнання протиправним та скасування наказу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 28 жовтня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ