Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 жовтня 2025 р. справа №520/19128/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про зняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з військового обліку;
2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) зняти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з військового обліку та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про зняття позивача з військового обліку та з розшуку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.06.2022 року він виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного від 24.06.2022 року №1778 та відміткою у військовому квитку про зняття з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 24.06.2022 року. Водночас, на момент уточнення Позивачем своїх персональних даних відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №565 від 17.05.2024 року, він виявив відсутність в електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про його виключення з військового обліку. Натомість, згідно інформації Богодухівського районного відділу поліції відділення поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області, позивач перебуває в адміністративному розшуку та підлягає доставленню до вказаного ІНФОРМАЦІЯ_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210, 210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 22.07.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копію ухвали суду від 22.07.2025 та копію позовної заяви направлено на адресу відповідача поштовим відправленням у відповідності до норм чинного законодавства та доставлено останньому 29.07.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В обґрунтування своєї позиції Відповідач зазначає, що жодних протиправних дій відносно ОСОБА_1 зі сторони посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 вчинено не було, вони діяли у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, натомість ОСОБА_1 , підлягає взяттю на військовий облік та, в свою чергу, за результатами проходження військово-лікарської комісії в подальшому може бути призваний на військову службу під час мобілізації, у разі відсутності підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, та військовозобов'язаним, що підтверджується відомостями із застосунку "Резерв +".
Згідно з записом в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , 24 червня 2022 року позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6, частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
На момент винесення такого рішення дана норма закону передбачала виключення з військового обліку осіб, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до витягу з мобільного застосунку "Резерв+", сформованого 19 травня 2025 року, позивач має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку з 18.11.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Позивач вважає, що бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про зняття його з військового обліку є протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 17 та 65 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Цей конституційний обов'язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на момент виникнення даних спірних правовідносин.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
За змістом п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 9, 11 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Таким чином, обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, визначено, що мобільний застосунок "Резерв+" використовує дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як передбачено статтею 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (ст. 2 ч. 1 п. 1 цього Закону).
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ст. 5 ч. 8 Закону).
Отже, наявність в мобільному застосунку "Резерв+" відомостей про статус позивача як військовозобов'язаного, означає, що такі відомості містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та підтверджують факт взяття позивача на військовий облік.
Водночас, аргументи позивача зводяться до того, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Суд наголошує, що згідно відомостей, які містяться у матеріалах справи, позивач був виключений з військового обліку 24.06.2022 року згідно пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", про що зроблено відмітку у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_3 . Натомість, згідно витягу із застосунку "Резерв+" від 19.05.2025 року, датою взяття на облік позивача значиться 18.11.2024 року. Між тим, позивач зазначає, що інформація про порушення ним правил військового обліку в застосунку "Резерв+" з'явилась на початку червня 2025 року. Відповідно, з моменту виключення позивача з військового обліку до взяття на військовий облік минуло 28 місяців та 24 дні, що не може свідчити про невнесення в цей період, до настання моменту взяття позивача на військовий облік, даних відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX, ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" була викладена в новій редакції, а саме: виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Ця редакція набрала чинності з 18 травня 2024 р.
Під час чинності попередньої редакції ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яка в якості однієї з підстав виключення з військового обліку передбачала таку підставу, як засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, позивач був виключений з військового обліку. Правовими наслідками виключення з військового обліку є те, що така особа втрачає статус військовозобов'язаного і у неї припиняються всі обов'язки, пов'язані з перебуванням на військовому обліку - проходження військово-лікарської комісії, оновлення облікових даних, тощо. Таким чином, із внесенням 24.06.2022 року відповідного запису до військового квитка, правовідносини позивача у сфері військового обліку припинились.
З прийняттям нової редакції статті, пункт 6 частини 6 було виключено, отже виникли нові правовідносини та нові підстави виключення з військового обліку.
Таким чином, суд наголошує, що позивач був виключений з військового обліку на підставі чинної на момент виключення редакції статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Нова редакція цієї статті від 18 травня 2024 року встановила нові правовідносини у виді нових підстав виключення з військового обліку, які почали діяти з 18 травня 2024 року. Отже якщо особа, яка була виключена з військового обліку на законних підставах, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такий облік. При цьому взяття особи на військовий облік не є продовженням попередніх правовідносин, адже вони завершились шляхом виключення особи з військового обліку. Натомість нові правовідносини виникли на підставі нової норми права.
Стосовно наявності підстав та зобов'язання щодо зняття позивача з військового обліку на теперішній час, суд зазначає наступне.
У постанові від 21.05.2025 року Верховний Суд роз'яснив різницю між поняттями "зняття" та "виключення" з військового обліку у справі №280/2880/24. Так, відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього. Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Отже, наведене свідчить про те, що позивач перебував у статусі "виключений з військового обліку" у період з 24.06.2022 року до моменту взяття на військовий облік 18.11.2024 року у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 року №3633-ІХ.
Водночас пунктом 5, частини 1 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" визначено підстави для зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України). Зокрема, з військового обліку військовозобов'язаних:
- які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
- які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
- які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
- які зараховані до військового оперативного резерву;
- в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
Натомість виключенню, згідно пункту 6, частини 1, статті 37 зазначеного Закону, з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії», від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії», від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України», від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, тому що не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 28.10.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко