Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 жовтня 2025 р. Справа № 520/23451/24
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Через канцелярію суду представником відповідача подано звіт про виконання судового рішення по справі, в якому зазначив, що в межах компетенції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/23451/24 частково виконано. Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 проведено необхідний розрахунок (нарахування), в якому визначено суми грошового забезпечення, що підлягають сплаті ОСОБА_1 . Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», військовою частиною НОМЕР_1 кожного місяця вчинялись та вчиняються активні дії задля виконання рішення суду по справі №520/23451/24. Разом з тим, оскільки витрати військової частини НОМЕР_1 (в тому числі і ті, що пов'язані з виконанням судових рішень) фінансуються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету, є певна, незалежна від військової частини НОМЕР_1 , затримка у виділенні грошових коштів з виконанням судових рішень.
Інші джерела фінансування у військової частини НОМЕР_1 відсутні. Станом на сьогоднішній день потреба військової частини НОМЕР_1 щодо виділення коштів для покриття витрат на виконання Рішення суду по справі №520/23451/24 не профінансована державою, хоча військова частина НОМЕР_1 прикладала до цього максимально зусиль. Кожного місяця військова частина НОМЕР_1 звертається до вищого начальника забезпечувального фінансового органу з питанням щодо виділення коштів на виконання рішення суду, в точу числі по справі №520/23451/24. Даний факт підтверджується відповідними розрахунками потреби в коштах направлених до вищого командування в липні, серпні та вересні 2025 року.
Через систему "Електронний суд" позивачем надіслано заперечення на звіт, в яких просив суд:
- у прийняті звіту військової частини НОМЕР_1 відмовити;
- заяву про накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 задовольнити;
- визнати таким, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/23451/24 не виконано військовою частиною НОМЕР_1 ;
- накласти на командира військової частини НОМЕР_1 штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 121 120 гривень за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі;
- попередити командира військової частини НОМЕР_1 про те, що відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду;
- відповідно до вимог ч. 7 ст. 382 КАС України зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати наступний звіт про виконання рішення суду протягом місяця з дня отримання даної ухвали.
В заяві зазначено, що за твердженням військової частини НОМЕР_1 , причиною невиконання судового рішення є відсутність грошових коштів, однак в порушення ч. 2 ст. 382-2 КАС України військовою частиною не зазначено відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення. Крім того, зазначено, що відсутність фінансування прийнятих державою на себе зобов'язань, у даному випадку щодо грошового забезпечення військовослужбовця, який отримав тяжке поранення захищаючи Батьківщину, не може бути виправданням з боку Держави невиконання рішення суду та відмови людині у захисті (реалізації) її порушених прав.
Також, представником відповідача надіслано до суду додаткові пояснення, аналогічні за змістом змісту заяви про виконання рішення суду, в якій просив суд відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд вважає за можливе розглядати звіт про виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно частин 1, 2 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частин 2 та 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2цього Кодексу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/23451/24 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по 23.10.2023 включно та за травень 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по 23.10.2023 включно та за травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 залишено без змін.
Рішення судів набрали законної сили.
Ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати у місячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з 24.10. 2023 року по квітень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
На виконання ухвали суду представником відповідача надано звіт про виконання судового рішення по справі, в якому зазначив, що в межах компетенції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/23451/24 частково виконано. Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 проведено необхідний розрахунок (нарахування), в якому визначено суми грошового забезпечення, що підлягають сплаті ОСОБА_1 . Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», військовою частиною НОМЕР_1 кожного місяця вчинялись та вчиняються активні дії задля виконання рішення суду по справі №520/23451/24. Разом з тим, оскільки витрати військової частини НОМЕР_1 (в тому числі і ті, що пов'язані з виконанням судових рішень) фінансуються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету, є певна, незалежна від військової частини НОМЕР_1 , затримка у виділенні грошових коштів з виконанням судових рішень.
Інші джерела фінансування у військової частини НОМЕР_1 відсутні. Станом на сьогоднішній день потреба військової частини НОМЕР_1 щодо виділення коштів для покриття витрат на виконання Рішення суду по справі №520/23451/24 не профінансована державою, хоча військова частина НОМЕР_1 прикладала до цього максимально зусиль. Кожного місяця військова частина НОМЕР_1 звертається до вищого начальника забезпечувального фінансового органу з питанням щодо виділення коштів на виконання рішення суду, в точу числі по справі №520/23451/24. Даний факт підтверджується відповідними розрахунками потреби в коштах направлених до вищого командування в липні, серпні та вересні 2025 року.
Суд зазначає, що нараховане позивачу грошове забезпечення на виконання рішення суду має бути виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України.
На підтвердження зазначеного надано копії розрахунків потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" на липень - вересень 2025 року, за підписами командира та головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , направлених начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну відпрограму), в яких зазначено нараховану ОСОБА_1 на виконання рішення суду по справі №520/23451/24 суму 97 403,00 грн. (на вересень 2025 року), 2 422,00 грн. (на липень 2025 року), 97 403,00 грн. (на серпень 2025 року).
Суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з грошового забезпечення, які належать позивачу, не є власністю військової частини, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі військової частини.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні. З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення, зокрема, шляхом направлення начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну відпрограму) розрахунків потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" на липень - вересень 2025 року, за підписами командира та головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , в яких зазначено нараховану позивачу на виконання рішення суду по справі №520/23451/24 суму.
Суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи те, що відповідачем здійснено направлення начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну відпрограму) розрахунків потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" на липень - вересень 2025 року, за підписами командира та головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , в яких зазначено нараховану позивачу на виконання рішення суду по справі №520/23451/24 суму по даній справі, при цьому відповідач не відмовляється від виплати відповідних сум грошового забезпечення наголошуючи на тому, що витрати військової частини НОМЕР_1 (в тому числі і ті, що пов'язані з виконанням судових рішень) фінансуються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету, є певна, незалежна від військової частини НОМЕР_1 , затримка у виділенні грошових коштів з виконанням судових рішень, інші джерела фінансування у військової частини НОМЕР_1 відсутні, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.
Згідно частин 10 та 11 статті 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд вважає за можливе прийняти звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24.
Оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 виконано не в повному обсязі, не здійснено виплати позивачу грошового забезпечення, суд не припиняє здійснення судового контролю та вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - три місяці з дня отримання копії цієї ухвали.
При цьому, підстав для застосування штрафу немає, оскільки звіт судом прийнятий, а невиконання судового рішення обумовлене причинами, які не залежать від волевиявлення відповідача.
Керуючись положеннями ст. ст. 382-1, 382-3 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24.
Заяву позивача про відмову у прийнятті звіту та накладення штрафу - залишити без задоволення.
Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко