Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 жовтня 2025 р. № 520/15414/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльності Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, яка полягає у тому, що листом від 12.06.2025 № 175/3862/22/2/185/51/25 надана недостовірна та неповна інформація на запит позивача від 11 червня 2025 року, яка не має накладання електронного підпису та/або електронної печатки, позивачу на електронну пошту надіслана помічником судді Валентиною Верещак, тобто не відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом;
- зобов'язати Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області надати інформацію, долучивши копію заяви ОСОБА_2 від 09 червня 2025 року про відкладення розгляду цивільної справи № 175/3862/22.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що листом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 № 175/3862/22/2/185/51/25 надана недостовірна та неповна інформація на запит позивача від 11 червня 2025 року особою, яка не має накладання електронного підпису та/або електронної печатки, позивачу на електронну пошту надіслана помічником судді Валентиною Верещак, тобто не відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом, чим порушено його права.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З позовної заяви вбачається, що 11 червня 2025 року відповідно до положень ст. 32 Основного Закону України, Законів України "Про звернення громадян", "Про захист персональних даних", "Про доступ до публічної інформації", відповідачу засобами електронного зв'язку із застосуванням КЕП на електронну адресу: inbox@pvm.dp.court.gov.ua позивачем подано запит про надання інформації щодо результатів розгляду судом його клопотання від 10 червня 2025 року, а також дату наступного розгляду справи №175/3862/22, та надання інформації щодо результатів розгляду клопотання ОСОБА_2 , долучивши його копію, про відкладення розгляду цивільної справи № 175/3862/22.
На думку позивача, в порушення вимог чинного законодавства, листом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 №175/3862/22/2/185/51/25 позивачу надана недостовірна та неповна інформація на його запит від 11 червня 2025 року, чим на його думку порушені його права, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII (далі - Закон України №2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон України №2939-VI).
За визначенням наведеним у статті 1 Закону України №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України №2939-VI).
Відповідно до статті 12 вказаного Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Згідно з частиною першою та другою статті 19 Закону України №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.
Положеннями статті 20 Закону України №2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України №2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 6 вказаного Закону України інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону України №2657-XII будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу була надана відповідь на його запит в передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації" п'ятиденний строк, шляхом надіслання такої відповіді позивачу скан-копії відповіді.
Як вбачається з матеріалів справи, відповіддю від 12.06.2025 № 175/3862/22/2/185/51/25 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області позивача було у повному обсязі повідомлено про запитувану інформацію.
Суд зазначає, що лише незгода позивача з отриманою інформацією, яка викладена відповідачем у відповіді на звернення, не є свідченням про порушення прав позивача та не є підставою для задоволення позовних вимог.
Також, суд зазначає, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Разом з тим, твердження позивача щодо бездіяльності відповідача в спірних правовідносинах спростовується матеріалами справи.
Таким чином, питання, яке було порушено позивачем у зверненні у формі запиту на отримання інформації, яке датовано 11.06.2025, не стосується управлінської діяльності Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області як суб'єкта владних повноважень - розпорядника публічної інформації поза межами процедур відправлення правосуддя, а навпаки стосуються саме відправлення правосуддя конкретним суддею суду першої інстанції (Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області) у межах конкретної цивільної справи.
Отже, звернення позивача у формі запиту на отримання інформації, яке датовано 11.06.2025, не підлягало вирішенню у відповідності до приписів Закону України №2657-ХІІ.
Враховуючи наведене, суд зауважує, що права позивача згідно приписів Закону України № 2657-ХІІ не є порушеними.
Відповідно до ст. 1 Закону №2297-VI, цей Закон регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.
Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
З огляду на мету призначення вказаного Закону та об'єкти захисту, визначені у ст. 5 Закону №2297-VI відомості про судові справи (у тому числі прийняття судом процесуального рішення щодо проведення експертизи, тощо) не підпадають під дію вказаного Закону.
Таким чином, права позивача згідно приписів Закон №2297-VI не є порушеними, а звернення позивача у формі запиту на отримання інформації, яке датовано 11.06.2025, не підлягало вирішенню у відповідності до приписів вказаного Закону.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що звернення позивача у формі запиту на отримання інформації, яке датовано 11.06.2025, не підлягало вирішенню (розгляду) та наданні відповіді відповідачем ані у порядку Закону №393/96-ВР, ані у порядку Закону №2939-VІ, ані у порядку Закону №2997-VІ, а відтак необґрунтованими є заявлені вимоги позивача щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягає у тому, що листом відповідача від 12.06.2025 № 175/3862/22/2/185/51/25 надана недостовірна та неповна інформація на запит позивача від 11 червня 2025 року, яка не має накладання електронного підпису та/або електронної печатки, позивачу на електронну пошту надіслана помічником судді Валентиною Верещак, тобто не відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.
Так, позивачем не наведено обґрунтованих обставин щодо протиправної бездіяльності відповідача, що є предметом оскарження в даній справі. Судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача у сфері публічно-правових відносин.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (вул. Дніпровська, буд. 135, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, ЄДРПОУ 26509623) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов