Справа №500/4847/25
27 жовтня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 через представника адвоката Дарморіс Оксану Маркіянівну звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати неправомірними дії та скасувати рішення про часткову відмову у перерахунку пенсії від 29.05.2025 №192050005167 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання відповідно до архівної довідки від 24.12.2024 №02-12/4415, виданої Тернопільським медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського, відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати з 01.06.2025 ОСОБА_1 до страхового стажу відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання відповідно до архівної довідки від 24.12.2024 №02-12/4415, виданої Тернопільським медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського, та провести перерахунок пенсії з врахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію по віку з 05.02.2025 в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області. 23.05.2025 позивач подала заяву про перерахунок пенсії, до якої долучила архівну довідку від 24.12.2024 №02-12/4415 про період навчання, видану Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і рішенням від 29.05.2025 №192050005167 відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду навчання згідно довідки №02-12/4415, оскільки ім'я позивача згідно паспорту " ОСОБА_3 " не співпадає із ім'ям, зазначеним у довідці " ОСОБА_3 ".
Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм правом не скористався та відзиву на позов не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як отримувач пенсії за віком, 23.05.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії.
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За результатом розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 29.05.2025 прийняло рішення №192050005167 "Про часткову відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 "
Зі змісту рішення видно, що ОСОБА_1 до заяви надала архівну довідку від 24.12.2024 №02-12/4415 про період навчання, видану Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського.
При розгляді документів виявлено, що ім'я заявниці згідно паспорту " ОСОБА_3 " не співпадає із ім'ям, зазначеним у довідці " ОСОБА_3 ", у зв'язку з чим відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Не погодившись із вказаним рішенням та вважаючи порушеним своє право на соціальний захист, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (далі - Закон №1058-ІV).
Спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №192050005167 від 29.05.2025 позивачу ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки при розгляді документів, а саме архівної довідки від 24.12.2024 №02-12/4415 про період її навчання, виданої Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського виявлено, що ім'я заявниці згідно паспорту " ОСОБА_3 " не співпадає із ім'ям, зазначеним у довідці " ОСОБА_3 ".
Архівна довідка від 24.12.2024 №02-12/4415 видана випускниці 1988 року Тернопільського державного медичного інституту ОСОБА_4 паспортом НОМЕР_1 ) Володимирівні в тому, що вона навчалася на денній формі навчання медичного факультету з 1 вересня 1982 року (наказ про зарахування №168-Д від 23.08.1982 р.) по 25 червня 1988 року (наказ про відрахування №196-Д від 25.06.1988 р.) за спеціальністю "Лікувальна справа".
На підставі результатів іспитів і відповідно до рішення Державної екзаменаційної комісії ОСОБА_5 присвоєно кваліфікацію лікаря та видано диплом НОМЕР_2 , реєстраційний №57 в м. Тернопіль від 25.06.1988 р.
Щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання, то суд враховує таке.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом "д" статті 56 Закону №1788-XI до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно Форми РС-право ОСОБА_1 зараховано до страхового стажу період з 27.09.1988 прийнята на посаду лікаря інтерна по акушерству і гінекології в Бердичівську центральну міську лікарню Житомирської області (наказ №246-к від 26.09.1988) по 29.07.1989 звільнена з роботи у зв'язку з закінченням інтернатури (наказ №160-к від 29.06.1989), всього 10 місяців 3 дні, що стверджується записами №№1-2 трудової книжки серії НОМЕР_3 від 27.09.1988.
Слід зауважити, що на титульній сторінці цієї трудової книжки міститься запис про виправлення імені ОСОБА_1 з " ОСОБА_3 " на "" ОСОБА_3 " згідно паспорта НОМЕР_1 , виданого Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області 17.03.2001, що засвідчено підписом старшого інспектора з кадрів та відтиском печатки Комунального некомерційного підприємства "Бережанська центральна міська лікарня" Бережанської міської ради.
До страхового стажу не зараховано період навчання згідно з архівною довідкою від 24.12.2024 №02-12/4415, виданої Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського, так як ім'я заявниці згідно паспорту " ОСОБА_3 " не співпадає із ім'ям, зазначеним у довідці " ОСОБА_3 ".
Згідно наданих документів у паспорті позивача серії НОМЕР_1 , виданого Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області 17.03.2001, ім'я українською мовою зазначено " ОСОБА_3 ", російською мовою - " ОСОБА_3 ", у свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 06.03.1965, її ім'я російською мовою записано - " ОСОБА_3 ", у - свідоцтві про восьмирічну освіту від 11.06.1980 серії НОМЕР_5 ім'я зазначено як " ОСОБА_3 ", в свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 21.05.1988 ім'я українською мовою зазначено як " ОСОБА_3 ", у свідоцтві про народження сина позивача серії НОМЕР_7 від 15.11.1990 її ім'я зазначено як " ОСОБА_3 ".
Вказані розбіжності у написанні імені позивача " ОСОБА_3 " - " ОСОБА_3 " не можуть бути підставою для незарахування періоду навчання в Тернопільському державному медичному інституті з 1 вересня 1982 року по 25 червня 1988 року згідно архівної довідки від 24.12.2024 №02-12/4415, виданої Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського.
Слід констатувати, що беззаперечним є факт навчання позивача у вказаний період, беручи до уваги, що згідно записів №№1-2 трудової книжки серії НОМЕР_3 від 27.09.1988 вона працювала на посаді лікаря інтерна по акушерству і гінекології в Бердичівській центральній міській лікарні Житомирської області з 27.09.1988 по 29.07.1989, і цей період зарахований до її страхового стажу.
Крім того Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а сформулював висновок про те, що " формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист."
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 по справі №588/647/17 (провадження № К/9901/2643/18), яка в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене суд доходить висновку за необхідне зарахувати до страхового стажу позивача період навчання відповідно до архівної довідки від 24.12.2024 №02-12/4415, виданої Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського.
Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.05.2025 №192050005167 "Про часткову відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.
Також з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати з 01.06.2025 ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання відповідно до архівної довідки від 24.12.2024 №02-12/4415, виданої Тернопільським медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського, та провести перерахунок пенсії з врахуванням виплачених сум.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №1502069069 від 11.06.2025.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд позов задовольняє повністю, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, рішення якого стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом, судові витрати у сумі 1211,20 грн..
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.05.2025 №192050005167 "Про часткову відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати з 01.06.2025 ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання відповідно до архівної довідки від 24.12.2024 №02-12/4415, виданої Тернопільським медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського, та провести перерахунок пенсії з врахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094, код ЄДРПОУ: 21910427).
Головуючий суддя Мартиць О.І.