Справа № 500/5015/24
16 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів.
Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військовій службі у званні молодшого лейтенанта м/с присвоєне наказом МО України № 543 від 05.09.2005 року з 07.10.2016 по 18.06.2021, та з 08.03.2022 по 25.04.2024, що підтверджується військовим квитком Серії НОМЕР_2 .
07.06.2024 виданий наказ командувача ДШВ ЗС України (по о/с) № 54, яким ОСОБА_1 звільнений у запас (відставку) за ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі по тексту - ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу»).
З довідки № 1668ф від 08.06.2024 р. ОСОБА_1 стало відомо, що йому оголошено цілу низку дисциплінарних стягнень у вигляді «догана».
ОСОБА_1 з даними наказами ознайомлений не був, за що саме його притягнуто до відповідальності та накладено дисциплінарні стягнення у вигляді «догана» не знає. На усні звернення Позивача до керівництва військової частини НОМЕР_1 надати йому можливість ознайомитися з вище зазначеними наказами відмовлено без пояснення причин.
06.08.2024 представник Позивача звернувся з адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 з метою надати належним чином завіренні копії наказів командира військової частини, а саме наступних: № 2798 від 05.08.2023 р.; № 3077 від 03.09.2023 р.; № 3470 від 03.10.2023 р.; № 3885 від 03.11.2023 р.; № 4355 від 03.12.2023 р.; № 27 від 03.01.2024 р.; № 503 від 03.02.2024 р.; № 1561 від 05.04.2024 р. Проте жодної офіційної відповіді на даний адвокатський запит надано не було.
Додатково з аналогічним адвокатським запитом звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте будь-якої відповіді також не отримали.
Позивач вважає, що оскаржувані накази відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 19.08.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами 22.08.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2024 року за №116, Позивача було звільнено з військової служби в запас (на підставі наказу командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 07.03.2024 року №54) та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 25 квітня 2024 року.
Відповідно до пункту 242 Положення №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Представник Позивача стверджує, що 06.08.2024 року звертався з адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 з метою надання копій відповідних наказів командира військової частини НОМЕР_1 , а також зазначає, що жодної відповіді на запит надано не було.
Як підтвердження, представник Позивача надає копії чеків з Укрпошти, що адресовані невідомо куди, проте ні опису вкладення, ні підтвердження отримання військовою частиною НОМЕР_1 зазначеного адвокатського запиту не надає.
Військова частина НОМЕР_1 не отримувала жодного адвокатського запиту від представника Позивача.
Представник Позивача зазначає, що відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.23 №2798, від 03.09.23 №3077, від 03.10.23 №3470, від 03.11.23 №3885, від 03.12.23 №4355, від 03.01.24 №27, від 03.02.24 №503, від 05.04.24 №1561 на Позивача були накладені дисциплінарні стягнення (витяги із наказів додаються).
Однак, вищезазначені накази командира військової частини НОМЕР_1 стосуються преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 та жодних стягнень на військовослужбовців вони не застосовують.
Отже факт протиправної бездіяльності з боку військової частини, як суб'єкта владних повноважень по відношенню до Позивача відсутній.
На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивачем викладені доводи, які за своєю суттю аналогічні мотивам, викладеним у позовній заяві.
Ухвалою суду від 23.09.2024 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 16.10.2024 о 11:00 год.
Ухвалами суду від 16.10.2024, від 06.11.2024, від 20.11.2024 відкладено розгляд справи на 12.12.2024 о 09:30 год.
Ухвалою суду від 12.12.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Представником позивача 14.01.2025 надіслано через електронний суд заяву про зміну предмету позову, а саме:
1. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2763 від 31.07.2023;
2. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 3040 від 31.08.2023;
3. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3415 від 30.09.2023;
4. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3844 від 31.10.2023;
5. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №4299 від 30.11.2023;
6. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №4873 від 31.12.2023;
7. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №454 від 31.01.2024;
8. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №977 від 03.03.2024.
Ухвалою суду від 15.01.2025 витребувано додаткові докази та відкладено розгляд справи на 05.02.2025 о 11:00 год.
Ухвалами суду від 05.02.2025, від 25.02.2025, від 12.03.2025, від 08.04.2025 відкладено розгляд справи на 06.05.2025 о 09:30 год.
Ухвалою суду від 05.05.2025 призначено розгляд справи в режимі відеоконферкенції на 06.05.2025.
Ухвалою суду від 06.05.2025, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкладено розгляд справи на 10.06.2025 о 10:00 год.
Ухвалами суду від 17.06.2025, від 17.07.2025 відкладено розгляд справи на 14.08.2025 о 10:00 год.
Представником позивача 13.08.2025 надіслано через електронний суд відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 14.08.2025 відкладено розгляд справи в режимі відеоконференції на 30.09.2025 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 30.09.2025, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 16.10.2025 о 11:30 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.
В судовому засіданні головуючою суддею здійснено перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військовій службі у званні молодшого лейтенанта м/с присвоєне наказом МО України № 543 від 05.09.2005 року з 07.10.2016 по 18.06.2021, та з 08.03.2022 по 25.04.2024, що підтверджується військовим квитком Серії НОМЕР_2 .
07.06.2024 виданий наказ командувача ДШВ ЗС України (по о/с) № 54, яким ОСОБА_1 звільнений у запас (відставку) за ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі по тексту - ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу»).
З довідки № 1668ф від 08.06.2024 р. ОСОБА_1 стало відомо, що йому оголошено цілу низку дисциплінарних стягнень у вигляді «догана».
ОСОБА_1 з даними наказами ознайомлений не був, за що саме його притягнуто до відповідальності та накладено дисциплінарні стягнення у вигляді «догана» не знає. На усні звернення Позивача до керівництва військової частини НОМЕР_1 надати йому можливість ознайомитися з вище зазначеними наказами відмовлено без пояснення причин.
06.08.2024 представник Позивача звернувся з адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 з метою надати належним чином завіренні копії наказів командира військової частини, а саме наступних: № 2798 від 05.08.2023 р.; № 3077 від 03.09.2023 р.; № 3470 від 03.10.2023 р.; № 3885 від 03.11.2023 р.; № 4355 від 03.12.2023 р.; № 27 від 03.01.2024 р.; № 503 від 03.02.2024 р.; № 1561 від 05.04.2024 р. Проте жодної офіційної відповіді на даний адвокатський запит надано не було.
Додатково з аналогічним адвокатським запитом звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте будь-якої відповіді також не отримали.
Не погодившись із оскаржуваними наказами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно змісту положень, закріплених законодавцем в ч. 2 ст. 19 Конституції України (далі по тексту - Конституція), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тоді як, відповідно до ч. 1. ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі по тексту - ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»), затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
• додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
• бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
• додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
• поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Варто зауважити, що ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 84, ч. 1, 3 ст. 85 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Згідно із змістом ст. 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується:
1. характер та обставини вчинення правопорушення;
2. його наслідки;
3. попередня поведінка військовослужбовця;
4. тривалість військової служби
5. рівень знань про порядок служби.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України, яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року № 608 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за № 1503/31371 (далі - Інструкція № 608).
Інститут дисциплінарної відповідальності є самостійним правовим інститутом (інститутом права), що підтверджується наявністю окремих ознак правового інституту:
- однорідність фактичного змісту;
- юридична єдність (комплексність) норм;
- законодавча відособленість.
Дисциплінарна відповідальність, як самостійний вид юридичної відповідальності, є елементом у структурі правової системи країни та важливим чинником забезпечення дисципліни та правопорядку.
Дисциплінарний проступок, в контексті дисциплінарної відповідальності, можливо охарактеризувати як протиправну дію чи бездіяльність службовця, що порушує встановлений порядок виконання своїх обов'язків, встановлені вимоги до військової дисципліни або громадського порядку.
В свою чергу, дисциплінарне стягнення є мірою відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яке лежить у колі дискреційних повноважень суб'єкта, відповідального та зацікавленого у дотриманні службовцем відповідних вимог дисципліни. Дисциплінарне стягнення виступає результатом карного процесу уповноваженої на це особи, що несе в собі наслідки особистого немайнового та майнового характеру.
Такі стягнення виражаються у вигляді негативної оцінки до певної події та засудженні поведінки службовця, вину та причетність якого буде належним чином встановлено.
У зв'язку з чим, заходи реагування у виді дисциплінарного стягнення є результатом встановлення істини у певній події, яка порушує вимоги дисципліни або належності виконання покладених на особу обов'язків з проходження служби. Такі заходи мають на меті попередити особу про необхідність дотримання встановлених до неї вимог, а також про можливість застосування більш суворого дисциплінарного стягнення у випадку повторних порушень дисципліни, що повинно спонукати службовця належним чином виконувати свої обов'язки та попередити, що усі наступні порушення не будуть залишені поза увагою.
Згідно ст. 91 Дисциплінарного статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.
Відповідно до ст. 26-1 цього Статуту, строк дії дисциплінарних стягнень з дня їх оголошення військовослужбовцю становить: догана - два місяці; сувора догана - три місяці.
Відповідно до ст. 98 Дисциплінарного статуту, під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Враховуючи положення ст. 88 цього Статуту, передбачено право військовослужбовця на оскарження стягнення, випливає, що в наказі про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення повинно бути чітко зазначено, в чому саме проявилося дисциплінарне правопорушення та які конкретно положення Військових статутів, інших нормативно-правових актів, посібників, положень, інструкцій, були порушені військовослужбовцем.
Як видно з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 2763 від 31.07.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб за невиконання вимог наказів командира військової частини НОМЕР_1 », Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Проте, до даного Наказу № 2763 від 31.07.2023 року, на відмінно від усіх інших наказів, які долучені до матеріалів електронної справи, не додані Додаток 1 та Додаток 2 до Наказу № 2763 від 31.07.2023 року, хоча зі змісту цього наказу про дані додатки згадується неодноразово.
Строк визначений судом для надання витребуваних судом документів був достатнім.
Однак Відповідач Додаток 1 та Додаток 2 до Наказу № 2763 від 31.07.2023 року, суду не надав, а повідомив, що виконати вимогу суду неможливо оскільки вказані додатки були втрачені при численних переїздах військової частини НОМЕР_1 з одгного місця розташування на інше та не можуть бути надані.
До доказів і доказування в адміністративних справах застосовуються принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі та презумпція «винуватості» суб'єкта владних повноважень (ст. 77 КАС України).
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав свій обов'язок доводити законність та обґрунтованість його рішення.
Ч. 2 ст. 77 КАС України, передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На реалізацію принципу офіційного з'ясування обставин у справі передбачена норма ст. 9 КАС, відповідно до якої суд вжив передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
З врахуванням того, що при запитуванні судом доказів виникла ситуація, що сторона відповідача не надає їх.
Нормами КАС України установлені наслідки неподання доказів (ч. 9 ст. 80 КАС), а саме:
- визнання обставини (у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення);
- відмова у визнанні обставини;
- розгляд справи за наявними в ній доказами;
- залишення позовної заяви без розгляду (у разі неподання доказів позивачем).
Отже, у зв'язку із неподанням відповідачем витребуваних доказів, а саме Додаток 1 та Додаток 2 до Наказу № 2763 від 31.07.2023 року, який оскаржується, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в ній доказами.
З наявних матеріалів справи видно, що Позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ухилення від виконання обов'язків, а саме: «Наказу №1983 від 02.06.2023», який згадується як підстава притягнення до відповідальності у всіх наступних наказах командира в/ч НОМЕР_1 , які наявні в матеріалах справи.
До даних пояснень додається Витяг з наказу №1983 від 02.06.2023 року, з якого вбачається наступне, а саме:
«... 1. Провести службове розслідування за фактом систематичного ухилення від виконання службових обов'язків фельдшером ОСОБА_2 .
2. Проведення службового розслідування доручити ординатору лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 капітану медичної служби ОСОБА_1 .
4. Ординатору лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 капітану медичної служби ОСОБА_1 встановленим порядком службове розслідування провести, подати акт службового розслідування та проект наказу про результати службового розслідування для прийняття рішення в термін до « 12» червня 2023 року».
З Рапорту командира 3 навчальної роти зведеного навчального батальйону «Граніт 1» лейтенанта ОСОБА_3 від 24.05.2023 року вбачається, що «... у зв'язку з систематичним ухиленням від виконання службових обов'язків прикомандированим фельдшером ОСОБА_2 - прошу замінити даного лікаря, по можливості, в найкоротші терміни. За час відрядження з 12.03.23 в навчальну роту №3 (на «Граніт 1»), ОСОБА_2 фактично перебував на локації 5 повних днів із за два з половиною місяця - жодного разу не прийняв участі в лікуванні особового складу. Формальною причиною відсутності ОСОБА_2 є постійні лікарняні та перманентне перебування в шпиталях. Виходячи із відсутності надії на найближче одужання ОСОБА_2 (а також - в тел. розмовах ОСОБА_4 неодноразово виказував небажання служити на «Граніт 1») і критичній необхідності кваліфікованого лікаря на локації, а саме 3-й заїзд - 45 курсантів лікувались в лікарні, 4-й заїзд - 19 курсантів пройшли лікування в шпиталі - прошу прийняти міри і відкомандирувати іншого лікаря перед 5-м заїздом».
Позивач, якому було доручено провести службового розслідування за фактом систематичного ухилення від виконання службових обов'язків фельдшером ОСОБА_2 , протягом строку, який було встановлено у Наказі № 1983 від 02.06.2023 року, - провів вчасно.
На виконання даного доручення ОСОБА_1 сформував усі необхідні документи, які від нього вимагалися у п. 4 вище згаданого Наказу № 1983 від 02.06.2023 року, а саме:
• Акт службового розслідування;
• Проект наказу про результати службового розслідування.
А також, зібрав усі докази, на підставі яких і сформував два вище згадані документи, та які власне зазначені у Акті службового розслідування, серед яких наступні, а саме:
• ОСОБА_5 ;
• Пояснення ОСОБА_6 ;
• Пояснення ОСОБА_7 ;
• Службова характеристика старшого солдата ОСОБА_8 . Подриги
• Виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Чуднівська лікарня, 14.03.23 - 21.03.23;
• Виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Чуднівська лікарня, 21.03.23 -08.04.23;
• Виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Чуднівська лікарня, 19.04.23 -01.05.23;
• Виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Чуднівська лікарня, 09.05.23 - 15.05.23;
• Направлення на стаціонарне лікування 01.05.2023;
• Направлення на стаціонарне лікування 19.05.2023.
Після повного завершення проведення службового розслідування, Позивач сформував архів документів, який надіслав за допомогою електронної пошти до свого підрозділу, в якому власне командиром підрозділу або його заступником, мали роздрукувати і передати вище зазначені матеріали службового розслідування на погодження юристу підрозділу, що і було здійснено.
Вищезгаданий порядок подання документів службового розслідування не є офіційним, але зі слів Позивача, який безпосередньо протягом тривалого часу перебував на військовій службі, та здійснював покладені на нього обов'язки із проведення службових розслідувань, зазначає, що така процедура є поширена та прийнятна у військовій частині НОМЕР_1 .
З огляду на те, що особовий склад військової частини, у тому числі уповноважені особи та юристи, фактично виконують службові обов'язки у різних населених пунктах України, у військовій частині сформувався практичний механізм обміну документацією з використанням поштового зв'язку. Таким чином, військовослужбовці, яким доручено проведення службових розслідувань, після формування відповідних документів направляють їх поштою безпосередньо командиру підрозділу чи його заступнику, який роздруковує надіслані документи та засвідчує, їх у юриста військової частини (підрозділу), тобто - останній ставить свій підпис та відповідну печатку. Такий підхід забезпечує ефективність документообігу, оперативність, дотримання процедурних вимог у складних умовах віддаленого розташування персоналу військової частини в умовах бойових дій в Україні.
ОСОБА_1 , було повідомлено про те, що юрист відмовив затверджувати документи, сформовані за результатами службового розслідування за фактом систематичного ухилення від виконання службових обов'язків фельдшером ОСОБА_2 , протягом строку, який було встановлено у Наказі № 1983 від 02.06.2023 року, повідомив, що в списку додатків, які були додані Позивачем, немає одного медичного документа про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні. Все це відбувалося в форматі телефонних розмов, та матеріально не були зафіксовані у письмових відповідях, тощо.
Позивач повідомив юриста, який за процедурою мав затвердити результати службового розслідування, що відсутній документ йому, тобто - ОСОБА_1 медичних заклад відмовляється надавати, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не є належним чином уповноваженою особою для отримання таких документів, та повідомив про те, що для того, щоб отримати необхідні документи, необхідно, щоб Військова частина НОМЕР_1 , звернулася із офіційним запитом для отримання необхідних медичних документів.
Додатково суд звертає увагу на те, що додатки, які Позивач долучив до Акту службового розслідування, та на підставі якого прийшов до висновку закрити службове розслідування у сукупності були достатніми для того, щоб належним чином встановити факт наявності чи відсутності порушень для завершення службового розслідування. Однак, юрист в/ч НОМЕР_1 , який наділений повноваженнями завіряти результати службових розслідувань, неправомірно та формально затягував погодження результатів службового розслідування, які були належним чином сформовані ОСОБА_1 .
Таким чином, Позивач вчинив усі можливі дії, які від нього залежали для того, щоб виконання доручене йому службове розслідування. Усі подальші дії щодо отримання медичних документів на які звернув увагу юрист військової частини НОМЕР_1 , не залежали від його волі та Позивач жодним чином не міг вплинути на пришвидшення формування офіційного запиту в/ч НОМЕР_1 до медичного закладу для отримання необхідних документів, адже ці дії не відносяться до його повноважень.
Як наслідок службове розслідування за фактом систематичного ухилення від виконання службових обов'язків фельдшером ОСОБА_2 , Позивачем фактично проведено вчасно, але не зареєстровані належним чином, через неправомірне затягування юристом військової частини НОМЕР_1 , завірення результатів даного розслідування та як наслідок їх подальшу реєстрацію.
Як згадувалося вище, 31.07.2023 році, винесено наказ № 2763, яким ОСОБА_1 вперше притягнуто до дисциплінарної відповідальності за начебто невиконання Наказу № 1983 від 02.06.2023, а саме: порушення строків проведення службового розслідування.
Як вбачається зі змісту п. 4 Наказу № 2763 від 31.07.2023, військовослужбовцям, зазначеним у додатку 1 та у додатку 2 до цього наказу, встановленим порядком надати акти службових розслідувань та проекти наказів про результати службових розслідувань в термін до 30 вересня 2023 року.
З посвідчення про відрядження № 1586 від 10.07.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 перебував у відряджені з 10.07.2023 року по 10.08.2023 року, а тому виконувати свої обов'язки щодо службового розслідування за Наказом № 1983 від 02.06.2023 року, не міг.
31.08.2023 року, винесено Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) за №3040 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб за невиконання вимог наказів командира військової частини НОМЕР_1 ». Зі змісту якого, а саме п. 1.2. вбачається, наступне «Накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» на підставі п.«в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців зазначених у додатку 2 до цього наказу.
У додатку 2 до Наказу № 3040 від 31.08.2023, зазначено: ординатор лікувального відділення, капітан ОСОБА_1 , за невиконання Наказу № 1983 від 02.06.2023, а саме: порушення строків проведення службового розслідування.
Як вбачається зі змісту п. 4 Наказу № 3040 від 31.08.2023, військовослужбовцям, зазначеним у додатку 1 та у додатку 2 до цього наказу, встановленим порядком надати акти службових розслідувань та проекти наказів про результати службових розслідувань в термін до 30 вересня 2023 року.
30.09.2023 року, винесено Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) за № 3415 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб за невиконання вимог наказів командира військової частини НОМЕР_1 ». Зі змісту якого, а саме п. 1.2. вбачається, наступне «Накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» на підставі п.«в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців зазначених у додатку 2 до цього наказу.
У додатку 2 до Наказу № 3040 від 31.08.2023, зазначено: ординатор лікувального відділення, капітан ОСОБА_1 , за невиконання Наказу № 1983 від 02.06.2023, а саме: порушення строків проведення службового розслідування.
Як вбачається зі змісту п. 4 Наказу № 3040 від 31.08.2023, військовослужбовцям, зазначеним у додатку 1 та у додатку 2 до цього наказу, встановленим порядком надати акти службових розслідувань та проекти наказів про результати службових розслідувань в термін до 31 жовтня 2023 року.
31.10.2023 року, винесено Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) за № 3844 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб за невиконання вимог наказів командира військової частини НОМЕР_1 ». Зі змісту якого, а саме п. 1.2. вбачається, наступне «Накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» на підставі п.«в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців зазначених у додатку 2 до цього наказу.
У додатку 2 до Наказу № 3040 від 31.08.2023, зазначено: ординатор лікувального відділення, капітан ОСОБА_1 , за невиконання Наказу № 1983 від 02.06.2023, а саме: порушення строків проведення службового розслідування.
Як вбачається зі змісту п. 4 Наказу № 3040 від 31.08.2023, військовослужбовцям, зазначеним у додатку 1 та у додатку 2 до цього наказу, встановленим порядком надати акти службових розслідувань та проекти наказів про результати службових розслідувань в термін до 30 листопада 2023 року.
30.11.2023 року, винесено Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) за № 4299 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб за невиконання вимог наказів командира військової частини НОМЕР_1 ». Зі змісту якого, а саме п. 1.2. вбачається, наступне «Накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» на підставі п.«в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців зазначених у додатку 2 до цього наказу.
У додатку 2 до Наказу № 3040 від 31.08.2023, зазначено: ординатор лікувального відділення, капітан ОСОБА_1 , за невиконання Наказу № 1983 від 02.06.2023, а саме: порушення строків проведення службового розслідування.
Як вбачається зі змісту п. 4 Наказу № 3040 від 31.08.2023, військовослужбовцям, зазначеним у додатку 1 та у додатку 2 до цього наказу, встановленим порядком надати акти службових розслідувань та проекти наказів про результати службових розслідувань в термін до 31 грудня 2023 року.
31.12.2023 року, винесено Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) за № 4873 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб за невиконання вимог наказів командира військової частини НОМЕР_1 ». Зі змісту якого, а саме п. 1.2. вбачається, наступне «Накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» на підставі п.«в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців зазначених у додатку 2 до цього наказу.
У додатку 2 до Наказу № 3040 від 31.08.2023, зазначено: ординатор лікувального відділення, капітан ОСОБА_1 , за невиконання Наказу № 1983 від 02.06.2023, а саме: порушення строків проведення службового розслідування.
Як вбачається зі змісту п. 4 Наказу № 3040 від 31.08.2023, військовослужбовцям, зазначеним у додатку 1 та у додатку 2 до цього наказу, встановленим порядком надати акти службових розслідувань та проекти наказів про результати службових розслідувань в термін до 31 січня 2024 року.
31.01.2024 року, винесено Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) за № 454 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб за невиконання вимог наказів командира військової частини НОМЕР_1 ». Зі змісту якого, а саме п. 1.2. вбачається, наступне «Накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» на підставі п.«в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців зазначених у додатку 2 до цього наказу.
У додатку 2 до Наказу № 3040 від 31.08.2023, зазначено: ординатор лікувального відділення, капітан ОСОБА_1 , за невиконання Наказу № 1983 від 02.06.2023, а саме: порушення строків проведення службового розслідування.
Як вбачається зі змісту п. 4 Наказу № 3040 від 31.08.2023, військовослужбовцям, зазначеним у додатку 1 та у додатку 2 до цього наказу, встановленим порядком надати акти службових розслідувань та проекти наказів про результати службових розслідувань в термін до 29 лютого 2024 року.
03.03.2024 року, винесено Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) за № 977 «Про накладення дисциплінарних стягнень за фактом неналежного проведення службових розслідувань та порушення визначених строків». В якому зазначено: «Накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» на підставі п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на:
...ординатора госпітального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 ;».
У додатку 1 до Наказу № 977 від 03.03.2024, зазначено: 21. Притягнути ординатора госпітального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності «СУВОРА Догана» за несвоєчасне проведення службового розслідування: А 1983 від 02.06.2023.
Водночас в даному Наказі № 977 від 03.03.2024, відсутній пункт про надання терміну для надати акти службових розслідувань і проекти наказів про результати службових розслідувань.
Таким чином, аналіз змісту наведених наказів свідчить про систематичне, багаторазове та однотипне накладення на капітана медичної служби ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани» за одне й те саме порушення - несвоєчасне проведення службового розслідування на виконання Наказу № 1983 від 02.06.2023 року. Усі ці догани ґрунтуються на формальному посиланні на «порушення строків», без урахування обставин, які об'єктивно унеможливлювали виконання розпорядження у визначені строки.
Надання кожного разу додаткового місячного строку для завершення службового розслідування, що фіксувалося в п. 4 відповідних наказів, не супроводжувалося жодними заходами з усунення фактичних перешкод, які унеможливлювали отримання необхідних документів - зокрема, відсутністю правових повноважень у Андрієвського на витребування медичних довідок. Такий підхід лише імітував створення умов для виконання наказу, однак не вирішував проблему по суті. Проте фактично не дозволяв Позивачу виконати покладені на нього обов'язки щодо завершення службового розслідування.
Отже, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності визнаним способом носить суто формальний характер і більше спрямоване на документальне фіксування дисциплінарного впливу, а не на реальне усунення причин і умов, що перешкоджали належному виконанню службового розслідування.
Зі змісту ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ) вбачається, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного ЗУ «Про оборону України».
Відповідно до ч. 1 ст. 45 цього Статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.
Вимогами ст.ст. 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
При цьому суд звертає увагу на те, що ст. 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, передбачено, що «якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення». З аналізу даної норми вбачається, що обов'язковою умовою для накладення дисциплінарного стягнення є «повне доведення вини військовослужбовця.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни, про це зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18)
З наведених вище обставин справи вбачається, що у діях ОСОБА_1 відсутня вина щодо невиконання наказу № 1983 від 02.06.2023, за що його неодноразово притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Позивач по суті виконав покладені на нього обов'язки вище зазначеним наказом, проте через формальності, які не залежали від його волі, юрист військової частини не погоджував виконану ОСОБА_1 роботу, щодо службового розслідування, хоча Позивач неодноразово повідомляв про неможливість завершити розслідування через обставини, які не входять до його повноважень та не залежать від його волі.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2763 від 31.07.2023.
Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 3040 від 31.08.2023.
Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3415 від 30.09.2023.
Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3844 від 31.10.2023
Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №4299 від 30.11.2023.
Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №4873 від 31.12.2023.
Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №454 від 31.01.2024.
Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №977 від 03.03.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );
Головуючий суддя Подлісна І.М.