28 жовтня 2025 року м. Рівне №460/15190/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, які полягають у нерозгляді заяви від 02.06.2025 про надання відстрочки від мобілізації та у ненаданні відповіді на звернення, про зобов'язання розглянути заяву від 02.06.2025 про надання відстрочки від мобілізації у відповідності до чинного законодавства України, про зобов'язання надати відстрочку як багатодітному батькові та видати довідку встановленого зразка.
Ухвалою від 26.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/15190/25. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з позовною заявою, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що він є батьком трьох неповнолітніх дітей, які перебувають у нього на утриманні, а отже має право на відстрочку. 02.06.2025 він направив відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення заяву про надання відстрочки, до якої долучив усі необхідні документи. Ствердив, що жодної відповіді не отримав, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти задоволення позовної заяви заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що на заяву заяву позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому надіслано письмову аргументовану відповідь. Покликаючись на пункт 58 постанови Кабінету Міністрів України №560, за вимогами якого, призовники, військовозобов'язані та резервісти, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період мають особисто подати на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5, відповідач зауважував на тому, що позивач надіслав документи поштою, не засвідчивши їх у встановленому порядку та не надавши військово-облікового документу. За наведеного просив у позові відмовити.
Дослідженими у справі доказами судом встановлено таке.
Згідно з копією тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
За довідкою ВЛК №2025-0530-1036-3383-0 від 30.05.2025, рядовий (запасу) ОСОБА_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі статті 11 графи II розладу хвороб визнаний тимчасово непридатним до військової служби до 29.11.2025.
02.06.2025 ОСОБА_1 оформив на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від мобілізації, в якій зазначив, що є особою, яка на підставі пунктів 2 та 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Зауважив, що є батьком трьох неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також перебуває на диспансерному обліку та лікуванні у КП «Рівненський обласний протипухлинний центр».
До заяви ОСОБА_1 долучив: копію паспорта; копію РОНКПП; копію тимчасового посвідчення серії НОМЕР_2 від 11.03.2025; копію довідки Варковицької сільської ради №210 від 17.05.2024 про склад сім'ї; копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 20.08.2009; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30.06.2010; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 18.10.2016; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 29.01.2019; копію картки обстеження та медичного огляду ВЛК від 30.05.2025; копію виписки з медичної карти №2541/802 від 11.03.2025; копію виписки з медичної карти №3226/1011 від 25.02.2025; копію виписки з медичної карти №4179/1350 від 09.04.2025; копію висновку лікаря від 29.05.2025; довідку ВЛК №2025-0530-1036-3383 від 30.05.2025.
Заяву з додатками ОСОБА_1 надіслав на адресу голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 цінним листом з описом вкладень 02.06.2025.
Зазначену заяву із доданими документами отримано відповідачем, що ним не заперечується.
Відповідач ствердив, що 09.06.2025 за вих.№1344/8733 направив позивачу лист, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому повідомив, що ОСОБА_1 належить особисто прибути та надати документи згідно чинного законодавства.
Разом з тим, доказів надіслання такого листа суду не надано, а позивач категорично заперечував отримання від відповідача будь-якої інформації щодо розгляду його заяви про надання відстрочки.
Відповідно саме бездіяльність відповідача заявлена позивачем як підстава звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1-2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент звернення позивачем із заявою про надання відстрочки та на момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, тому під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Він же визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 2 Закону №3543-ХІІ визначено, що правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Поряд із цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктами 2 та 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання. Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Таким чином, згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.
Водночас, поняття «особисто подати» не тотожне поняттям «особисто прибути», або «особисто з'явитись», чого фактично вимагає відповідач від позивача для вирішення питання про надання йому відстрочки.
Порядком №560 прямо передбачено випадки, коли особа має прибути, з'явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів тощо. При цьому, оформлення відстрочки не належить до таких випадків, відтак, в позивача відсутній обов'язок з'являтись до ТЦК та СП для вирішення питання надання йому відстрочки, що водночас не може унеможливлювати отримання ним такої відстрочки, оскільки комісія не в праві вимагати на власний розсуд від позивача додаткових, не передбачених законодавством умов для її отримання.
Зокрема, розділ Порядку №560, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення (пункти 56-67) також не визначає особистого прибуття або явки особи для оформлення відстрочки, отже доводи про необхідність позивачу прибути для надання документів виходять за межі повноважень відповідача.
З огляду на наведене, позивач, надіславши поштовим зв'язком від власного імені заяву про надання відстрочки та додані до неї документи для вирішення питання про її надання дотримався процедури особистого їх подання (направлення). У суду відсутні підстави для сумніву у тому, що заява складена позивачем особисто, крім цього, вказане підтверджено позивачем у позовній заяві, тож, волевиявлення позивача є зрозумілим.
До того ж, як передбачено пунктом 59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за потреби, відповідно до передбаченого пунктом 60 Порядку №560 комісія готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Тобто, комісія наділена повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності даних.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017.
Згідно з частинами восьмою, дев'ятою статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством. Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.
Згідно з частиною першою статті 7 цього Закону до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, прізвище, власне ім'я, по батькові, дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та інші.
Відповідачем не доведено факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки на підставі отриманих документів або з використанням права комісії на самостійне збирання документів (у випадку недостатності поданих заявником), використанням інформації з публічних електронних реєстрів, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших баз та джерел тощо.
Обставина отримання відповідачем заяви позивача про надання йому відстрочки та доданих до них документів, не є спірною. Тобто, у відповідача були наявні відомості, на підставі яких може бути вирішено питання про надання позивачу відстрочки та заява про її надання, а у випадку недостатності певних відомостей, комісія мала можливість отримати необхідну інформацію з державних реєстрів, баз даних, направити відповідні запити тощо для отримання інформації, що могла б підтвердити право заявника на відстрочку, водночас, комісією вказане здійснено не було за відсутності на те поважних причин. Відповідачем не доведено у чому полягає необхідність явки позивача та якими нормативно-правовими актами це передбачено.
Так, отримавши заяву позивача про надання йому відстрочки від 02.06.2025, відповідач діяв не у визначений законодавством спосіб, використовуючи повноваження не з тією метою, з якою такі повноваження йому були надані.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до змісту пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Згідно зі змістом пунктом 58 Порядку №560 особи подають заяви про надання відстрочки саме до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (на ім'я голови комісії, що діє при такому ТЦК та СП, та якою вирішується питання надання особі відстрочки).
Аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про те, що оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов'язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.
Разом з тим, відповідач, всупереч визначеної Порядком №560 процедури надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, заяву позивача по суті порушеного у ній питання не розглянув, не надав оцінки наявності чи відсутності у позивача законних підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та не прийняв оформленого протоколом рішення про надання або відмову у наданні позивачу відстрочки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не оформлено жодного рішення за результатом розгляду заяви позивача від 02.06.2025. Тобто, судом встановлено, що відповідач фактично не виконав покладений на нього чинним законодавством обов'язок щодо оформлення для військовозобов'язаного відстрочки від призову під час мобілізації, яка надається в установленому порядку, та проведення перевірки підстав її надання.
Вказані обставини свідчать про те, що відповідач діяв не у визначений законодавством спосіб, не обґрунтовано, недобросовісно та нерозсудливо, і його фактична відмова у розгляді по суті заяви позивача, є протиправною.
За наведеного, відповідна частина позовних вимог ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Що стосується вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку як багатодітному батькові та видати довідку встановленого зразка, то суд зауважує на тому, що у даному випадку суб'єкт владних повноважень фактично не розглядав заяву позивача по суті та не досліджував наявність чи відсутність підстав для надання йому відстрочки.
Як було вказано вище розгляд відповідної заяви та оцінка законності підстав для надання відстрочки прийняття рішення віднесена до дискреційних повноважень Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. З огляду на викладене, суд не може задовольнити такі вимоги позивача.
Разом з тим, з урахуванням вимог частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що для ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 02.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пунктів 2 та 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пунктів 2 та 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду вказаної заяви прийняти вмотивоване рішення.
За наведеного, позов підлягає до часткового задоволення.
З огляду на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а доказів понесення інших витрат він не подавав, підстави для присудження йому судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 02.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пунктів 2 та 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пунктів 2 та 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду вказаної заяви прийняти вмотивоване рішення.
В решті вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 )
Суддя Н.В. Друзенко