Справа № 420/21894/25
28 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 04.07.2025 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсіонного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, згідно Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 3 01.01.2025 відповідач провів перерахунок розміру пенсії Позивача із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», в зв'язку з чим підсумок пенсії був понижений з 35898,5 грн до 28240,95 грн, що підтверджується розрахунком пенсії станом на 01.01.2025.
Вважаючи такі дії Головного управління ПФУ в Одеській області протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 08.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
24.07.2025 до суду від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/75015/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з січня 2025 року пенсія виплачуватиметься у розмірі 27151,68 грн. Уряд 3 січня 2025 року ухвалив постанову № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Зазначені коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. На зазначених підставах виплата пенсії з 01.01.2025 проводиться в розмірі, визначеному вищезазначеними законодавчими актами та становить 30728,09 грн. За таких обставин, передбачені ст. 46 Закону № 4059-IX обмеження застосовані до Позивача правомірно.
Крім того, до відзиву також було долучено клопотання в якому просили залучити до участі у справі Міністерство соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Так, в обґрунтування мотивів поданого клопотання представник відповідача вказує, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду. Крім того, як зазначає відповідач, розробником проєкту постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану є Мінсоцполітики та відповідні дії здійсненні відповідно до статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік з урахуванням складної макрофінансової ситуації, яка є наслідком збройної агресії російської федерації проти України, пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. За таких обставин, на переконання представника відповідача, прийняте у цій справі рішення впливатиме на інтереси Мінсоцполітики.
Також, надали клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №320/2229/25, оскільки при вирішенні вказаної справи буде постановлено подальший механізм обчислення пенсій з 01.01.2025.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, викладені у відзиві, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження з огляду на наступне.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі врегульовано статтею 236 КАС України.
Так, згідно із пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналіз наведеної правової норм свідчить, що суд має зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої і набрання відповідним судовим рішенням чинності.
Водночас об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Ця підстава виникає тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Слід також враховувати, що відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як встановлено судом, на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/2229/25, предметом якої є визнання протиправним абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Отже, враховуючи закріплені Кодексом адміністративного судочинства України правила щодо втрати чинності нормативно-правовим актом (або його окремої частині) лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, суд вважає, що рішення у справі № 320/2229/25 не впливає на спірні правовідносини, які виникли у цій справі.
Натомість відповідач у клопотанні про зупинення провадження не конкретизував, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу № 420/21894/25 без попереднього розгляду адміністративної справи № 320/2229/25, не зазначив, чому наявні у цій справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд не встановив наявність об'єктивної неможливості вирішення цієї справи до набрання чинності судовим рішенням в адміністративній справі № 320/2229/25 і виникнення підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, для зупинення провадження у цій справі.
Щодо залучення до участі у справі Міністерство соціальної політики в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Таким чином з аналізу наведених положень процесуальних норм слідує, що підставою для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов'язки такої особи.
Разом з тим обов'язок доказування щодо впливу рішення суду на права, свободи, інтереси або обов'язки третіх осіб покладений на учасника справи, який подає відповідну заяву.
Суд зазначає, що представником Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області не наведено належного обґрунтування, яким чином рішення суду у цій справі вплине на права, свободи, інтереси або обов'язки Міністерство соціальної політики України.
В даному випадку суд враховує, що спірні правовідносини у цій справі виникли безпосередньо між позивачем ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії. Тому лиш сам факт того, що розробником проєкту цієї постанови є Мінсоцполітики як і те, що останнє забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення жодним чином не свідчать про наявність підстав для залучення Мінсоцполітики до участі у цій справі в якості третьої особи.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 49, 236, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління ПФУ в Одеській області щодо зупинення провадження в адміністративній справі № 420/21894/25 та щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає
.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА