Справа № 420/21603/25
28 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 03.07.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 83% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 02.04.2025 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО100813 від 15.07.2024 року, станом на 01.01.2023 року;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 02 квітня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 83% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО100813 від 15.07.2024 року станом на 01.01.2023 року без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 02.04.2025 року по день проведення перерахунку.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років з 29.01.2002 з основним розміром 83% грошового забезпечення. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі від 17.03.2022 по справі 420/452/22 позивачу збільшений основний розмір пенсії до 83% грошового забезпечення з 01.01.2018. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі від 28 листопада 2024 № 420/24050/24, позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2021 проведений перерахунок відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №Ю0100813 від 05.12.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.01.2021 та основний розмір пенсії знову знижений до 70% та пенсія обмежена максимальним розміром. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі від 21.11.2024 по справі 420/32069/24 позивачу призначено перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № Ю0100813 від 15.07.2024, виданої станом на 01.01.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № Ю0100813 від 15.07.2024, виданої станом на 01.01.2023. Вважає, що зміна розміру пенсії не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії адже зазначені зміни відбулись після її призначення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 08.07.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме протоколу перерахунку пенсії станом на 02.04.2025.
18.07.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/73163/25) на виконання ухвали суду від 08.07.2025.
Разом із заявою в якості додатку долучено позовну заяву в новій редакції, в якій позовні вимоги викладено наступним чином:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 83% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.02.2025 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО100813 від 15.07.2024 року, станом на 01.01.2023 року;
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 лютого 2025 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 83% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО100813 від 15.07.2024 року станом на 01.01.2023 року без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2025 року по день проведення перерахунку.
Ухвалою судді від 06.08.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
14.08.2025 до суду від представника Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/83560/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступні обставини.
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/24050/24 позивачу здійснено перерахунок пенсії за рішенням суду з 01.02.2021 було проведено перерахунок пенсії з урахування розміру 70% грошового забезпечення, що передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262, з урахуванням оновленої довідки від 05.12.2023 № ЮО 100813.
Оскільки відбулися зміни в грошовому забезпеченні Позивача, то перерахунок пенсії проведено з урахуванням положень ст. 13 Закону № 2262, відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії в розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону № 2262 в редакції на момент здійснення перерахунку. Як результат, пенсія перерахована та виплачується Позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, з основним розміром 83 % грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно перерахунку пенсії за вислугу років, за пенсійною справою №ЮО100813 - Міноборони на виконання рішення суду №420/4270/23 від 29.05.2023:
- з 01 жовтня 2021 року. Основний розмір пенсії: 83 % грошового забезпечення (вислуга років 31). Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) - 2000 грн. Підсумок пенсії ( з надбавками): 19772,27 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 18540,00 грн.
В подальшому рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №420/24050/24 зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2021 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО100813 від 05.12.2023, виданої станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XI «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
Також, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №420/32069/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО100813 від 15.07.2024, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО100813 від 15.07.2024, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.
На виконання рішення суду від 28.11.2024 у справі №420/24050/25 ГУ ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії за вислугу років, за пенсійною справою №ЮО100813 - Міноборони:
- з 01 лютого 2021 року. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 31). Базовий розмір пенсії (26822,25*83%). Підсумок пенсії (з надбавками): 19257,83 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 17690,00 грн.
Також проведено перерахунок пенсії за вислугу років, за пенсійною справою №ЮО100813 - Міноборони:
- з 01 лютого 2025 року. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 31). Базовий розмір пенсії (41175,75*83%). Індексація базового ОСНП 2024 (28823,03*0,0796). Підсумок пенсії (з надбавками): 30953,28 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн. Підстава перерахунку: рішення суду.
02.04.2025 адвокат Єрьоміна В.А. звернулась в інтересах ОСОБА_1 до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати та виплачувати заявнику пенсію у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», застосувавши розмір пенсії визначений на момент первинного призначення пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.02.2023 року і надалі.
23.04.2025 ГУ ПФУ в Одеській області надали відповідь оформлену листом №11481-10077/Ч-02/8-1500/25, в якому повідомили, що:
«…пенсія за вислугу 31 рік ОСОБА_1 була призначена відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 29.01.2002 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення.
На підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 05.03.2019, ОСОБА_1 . Головним управлінням з 05.03.2019 здійснено перерахунок пенсії виходячи з розміру 70% відповідної суми грошового забезпечення.
У зв'язку з тим, що 31.12.2024 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 420/24050/24, яким установлено нові види грошового забезпечення, то перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено з 01.02.2021 у розмірі 70% грошового забезпечення, що передбачено статтею 13. Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2023 № ЮО100813.»
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), у редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ № 45 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що під час перерахунку пенсії позивача з 01.02.2025 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції висловленої у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 583/2264/17 та у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, що набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження до Великої Палати Верховного Суду 16.10.2019.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії під час здійснення її перерахунку з 83% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Тому у спірних правовідносинах позивач протиправно зменшив відсотковий розмір пенсії позивача під час її перерахунку на виконання рішення суду № 420/24050/24 з 83% до 70% сум грошового забезпечення.
При цьому суд акцентує, що сам факт зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні перерахунку з 83% до 70%, не заперечувалось.
Щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром, суд врахував таке.
Згідно з частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції до 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Конституційний Суд України, керуючись частиною третьою статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України», вважає, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, згідно з якими «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Приписами п.п. 1, 2 резолютивної частини вказаного рішення, вирішено визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.12.2016 втратили чинність, оскільки є неконституційними.
Крім того, суд враховує, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в цілому визнано неконституційним з 20 грудня 2016 року, що означає, що з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а отже, зміни внесені Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Отже внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальним розміром.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам, що наведені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте вказаний Закон містить посилання на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є спеціальним законом щодо призначення та виплати пенсії військовослужбовців/працівників органів внутрішніх справ. Норма щодо обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців/працівників органів внутрішніх справ у вказаному спеціальному законі визнана неконституційною, тобто Конституційний Суд України визнав неконституційним обмеження пенсій вказаній категорії осіб максимальним розміром, а тому відповідач не може застосовувати положення статті 2 Закону України № 3668 від 08.07.2011 при перерахунку пенсії позивача.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Суд також врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(II)/2022 у справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З урахуванням вищевказаних обставин та висновків суду, дії відповідача щодо проведення перерахунку позивачу пенсії позивача із 01.02.2025 з обмеженням максимальним розміром пенсії слід визнати протиправними.
Суд зазначає, що питання щодо права позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2024 №ЮО100813 у цьому рішенні не досліджується, оскільки таке право підтверджене рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/23069/24 від 21.11.2024.
Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивача суд доходить висновку про необхідність визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення з 01.02.2025 та щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2025 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч.2 ст. 9 КАС).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачувався на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 120, 139, 241-246, 250, 255, 258, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення з 01.02.2025 та щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2025, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА