Справа № 420/35489/25
27 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області у якій позивач просить суд:
зобов'язати Чорноморську міську раду Одеського району Одеської області внести зміни до п. 2. Рішення Іллічівської міської ради №92/67-XXIV від 22.11.2002р., виклавши його в наступній редакції: « 2. За рахунок земель територіальної громади встановити під'їзд до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .»
Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Зокрема, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами щодо зобов'язання Чорноморську міську раду Одеського району Одеської області внести зміни до п. 2. Рішення Іллічівської міської ради №92/67-XXIV від 22.11.2002р., виклавши його в наступній редакції: « 2. За рахунок земель територіальної громади встановити під'їзд до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .»
Позивач зазначає, що рішення відповідача стосовно встановлення під'їзду до земельної ділянки позивача саме за рахунок припинення права приватної власності земельною ділянкою площею 85,54 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ,- є безпідставним. Листом від 11.09.2025р. позивач звернувся до відповідача з вимогою змінити своє спірне рішення вказавши, що під'їзд встановлений за рахунок земель запасу територіальної громади, на що отримала негативну відповідь вих. № Я-822-4813-2025 від 09.10.2025р., яка мотивована тим, що відповідач не вбачає правових підстав для такої дії.
Так, відповідно до частини першої статті 155 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Частиною другою статті 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
З приводу встановлених обставин справи, суд вважає за необхідне зазначити, що виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян відноситься до цивільного процесуального законодавства.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору та/або інтерес, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Згідно з ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
При цьому, ч.1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
А тому, оскільки, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому позовні вимоги не стосуються захисту прав і свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, внаслідок чого даний позов не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, у відкритті провадження за вказаними у позовній заяві позовними вимогами слід відмовити.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз'яснити позивачам, що розгляд даної справи відноситься до суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особам, які подали позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.К.Василяка