Справа № 420/17358/25
27 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державна податкова служба України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» критеріям ризиковості платника податку №116713 від 01.05.2025 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12610610/44120159 від 11.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» №14 від 13.09.2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» №14 від 13.09.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її первинної реєстрації.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що рішенням Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №116713 від 01.05.2025 року підприємство було визнано таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку. За твердженням позивача, контролюючий орган не зазначив, яка саме податкова інформація в нього наявна та якими документами, що мають доказове значення, підтверджується вказана інформація, та під час яких процесів господарської діяльності товариства така інформація стала відома.
На думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості, та в ньому відсутні будь-які посилання на документи, які, на думку податкового органу, необхідно надати товариству для спростування підстав вважати його таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Крім того, підприємством у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну №14 від 13.09.2024 року (далі - ПН), реєстрацію якої з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу (далі - ПК України) було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в Одеській області було зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарської операції, відображеної у вищевказаній ПН, товариством були направлені до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією було прийнято рішення №12610610/44120159 від 11.03.2025 року про відмову у реєстрації вищезазначеної податкової накладної.
Позивач вищезазначене рішення також вважає незаконним та необґрунтованим, а тому підприємство звернулось до суду задля їх оскарження.
Ухвалою суду у справі №420/17358/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Під час розгляду справи до суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Одеській області на позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що оскаржуване рішення №116713 від 01.05.2025 року відповідає вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 12610610/44120159 від 11.03.2025 року, яким позивачу було відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, є правомірним та законним, з огляду на ненадання платником податків всіх необхідних первинних документів для реєстрації спірної ПН після зупинення контролюючим органом її реєстрації.
Від сторони позивача до суду надійшла відповідь на відзив, заперечень на яку від відповідача не надходило.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд у справі встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» (далі - ТОВ «АВТОЖЕНЕВА», підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за наступним кодом - 44120159.
Основним видом економічної діяльності підприємства є - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
12.09.2024 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення №96060 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У рішенні №96060 зазначено коди податкової інформації, які є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських примiщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є операції з «придбання» у період з 16.03.2024 року по 12.09.2024 року товару за кодом УКТЗЕД « 8502», із наступним платником податків, заподіяного в ризикових операціях:
43943688, дата включення якого до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 19.04.2024 року.
Враховуючи вищезазначене, 23.04.2024 року підприємством було подано до податкового органу пояснення за вих.№23-04/25, в яких відносно коду податкової інформації « 11» зазначено, що згідно рішення податковий орган вважає, що в період з 16.03.2024 року по 12.09.2024 року ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» здійснювало придбання у ТОВ «АВТО-МАТ» товару за кодом УКТЗЕД « 8502», що класифікується як операція: «Електрогенераторні установки та обертові електричні перетворювачі» у зв'язку з чим у ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» нібито здійснено накоплення залишків товару за відсутності достатньої площі орендованих приміщень для зберігання товару. На підтвердження наявності складських приміщень у підприємства зазначено, що на підставі Договору найму нежитлового приміщення (будівлі) №01/04/A від 01.04.2021 року, укладеного з власником складських приміщень - ТОВ «МЕТР-1» (а також додаткових угод до Договору та актів приймання-передач), у користуванні підприємства перебували приміщення за адресами: м. Одеса, вул. Аеропортівська, будинок 16-А, площею 200 кв.м., м. Одеса, вул. Аеропортівська, будинок 16-Б, площею 175 кв.м, та м.Одеса, вул. Аеропортівська, будинок 16-В, площею 75 кв.м. Крім того, на підтвердження проведення розрахунків із вищевказаним контрагентом підприємство додатково надавало заключну виписку з поточного рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк». На підтвердження наявності залишків на складах підприємства, підприємством надавався інвентаризаційний опис записів ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» від 11.04.2025 року щодо зняття фактичних залишків запасів, які обліковуються на рахунку(ах) та зберігаються за вищевказаними адресами орендованих складських приміщень.
Відносно коду податкової інформації « 13» у поясненнях зазначено, що Указом Президента України від 04.04.2024 року №219/2024 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.04.2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Серед переліку юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) міститься ТОВ «АВТО-МАТ». ТОВ «АВТО-МАТ» включений до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з 19.04.2024 року. На підставі господарський операцій між підприємством та ТОВ «АВТО-МАТ» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 9 257 685,15 грн., водночас період складання та подання на реєстрацію податкових накладних за даними господарськими операціями припадає на період з 19.03.2024 року по 22.03.2024 року. Відтак, підприємство на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «АВТО- МАТ» протягом періоду з 19.03.2024 року по 22.03.2024 року не володіло інформацією щодо ризиковості ТОВ «АВТО-МАТ», оскільки на той період щодо ТОВ «АВТО-МАТ» не було прийнято жодного рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податків. Крім того, після включення ТОВ «АВТО-МАТ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, підприємство припинило співпрацю із зазначеним контрагентом.
Відносно коду податкової інформації « 03» у поясненнях зазначено, що ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» не здійснює жодної господарської діяльності з виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг. Більше того, в рішенні №96060 від 12.09.2024 року в розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено саме господарську операцію з придбання товару за кодом УКТЗЕД « 8502», що здійснено з ТОВ «АВТО-МАТ» в період з 16.03.2024 року по 12.09.2024 року. Відтак, операція з придбання товару не може кваліфікуватись як діяльність з виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг.
Разом з тим, 01.05.2025 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, розглянувши пояснення позивача від 28.04.2025 року за №1, прийняла оскаржуване рішення №116713, яким підприємство на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку було повторно визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Підставами для віднесення підприємства до зазначеної категорії повторно зазначено такі коди податкової інформації, як 3, 11 та 13.
Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, повторно зазначена як операція з «придбання» у період з 16.03.2024 року по 12.09.2024 року товару за кодом УКТЗЕД « 8502», із наступним платником податків, заподіяного в ризикових операціях « 43943688», дата включення якого до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 19.04.2024 року.
Крім того у графі «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» зазначені наступні документи: розрахунковий документ - подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
Що стосується спірної податкової накладної, то при здійсненні господарської діяльності, між товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» (як покупцем) та компанією «BROKHOUSE NAVIGATE LIMITED» (Гонконг) (як продавцем) (далі - сторони) було укладено Договір поставки товару №BHA-01 від 01.08.2022 року (далі - Договір), згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід'ємну частину цього Договору.
За п.2.1 Договору ціни на товари, їх кількість та асортимент, що поставляються за цим Договором, зазначені у інвойсах на кожну окрему поставку.
Відповідно до п.5.1 Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковій формі на умовах оплати за фактично поставлений товар.
На виконання вимог Договору, а саме на підтвердження факту поставки товару (домкрат механічний автомобільний з недорогоцінного металу) на адресу підприємства надано інвойс №BN-9520/2 від 26.08.2024 року, міжнародну транспорту накладну CMR №9520 від 26.08.2024 року, митну декларацію №24UA500490004856U3 від 26.08.2024 року.
На підтвердження факту реалізації вищевказаного товару товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОСОНАТА» підприємство надало видаткову накладну №103 від 13.09.2024 року на загальну суму 30 000,00 грн. з ПДВ та рахунок на оплату на загальну суму 30 000,00 грн. з ПДВ.
За фактом першої події, а саме реалізації товару, позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 13.09.2024 року на суму 30 000,00 грн. з ПДВ.
Вищезазначена податкова накладна згідно квитанції від 04.10.2024 року була доставлена до Державної податкової служби України, але її реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. У квитанції зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платнику податку (додаток 1 Порядку). Було запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
З огляду на зазначене, підприємством засобами електронного сервісу М.E.DOC було направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення №1 від 04.03.2025 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі - повідомлення) відносно ПН №14 від 13.09.2024 року.
До вищезазначеного повідомлення надавались пояснення від 04.03.2025 року, в яких були надані детальні обґрунтування щодо спірної господарської операції, на підставі якої було подано на реєстрацію до ЄРПН спірну накладну №14 від 13.09.2024 року. В поясненнях було зазначено, що підприємство згідно рахунку на оплату №103 від 13.09.2024 року реалізувало товар ТОВ «АВТОСОНАТА» та виписало видаткову накладну №103. Оплата за реалізований товар сплачується на безготівковий рахунок, підтвердженням надходження коштів є банківська виписка. Вищевказаний товар був придбаний у іноземного постачальника «BROKHOUSE NAVIGATE LIMITED» згідно Договору №BHA-01 від 01.08.2022 року.
Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12610610/44120159 від 11.03.2025 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаної ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що такими документами є первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфікації, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Не погодившись із вищезазначеними рішеннями про відмову у реєстрації вищевказаної ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних та про визнання підприємства таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, підприємство позивача звернулось до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши зміст адміністративного позову, відзив та доданих до нього письмових доказів у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року (далі - Порядок №1165) (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
Пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період, всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Також пунктом 6 Порядку №1165 зазначено, що у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Приписами пункту 26 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Аналізуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що зміст наведених приписів Порядку №1165 та, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, свідчить про те, що розгляду Комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного з визначених Порядком №1165 рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Після того, Комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. При цьому, відповідно до положень Порядку №1165, такі рішення приймаються Комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття таких рішень фіксуються у протоколах.
Разом з тим, для того, щоб встановити відповідність платника податку на додану вартість певному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.
Як встановлено судом, прийняттю оскаржуваного рішення №116713 від 01.05.2025 року передувало прийняття Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку рішення №96060 від 12.09.2024 року.
У рішенні було зазначено про відповідність платника податків п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також зазначено коди податкової інформації, які є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є операції з «придбання» у період з 16.03.2024 року по 12.09.2024 року товару за кодом УКТЗЕД « 8502», із платником податків, заподіяного в ризикових операціях « 43943688», дата включення якого до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 19.04.2024 року.
Разом з цим, як було встановлено судом під час розгляду справи, підприємством було подано до податкового органу вичерпні пояснення та додаткові письмові докази, в яких надавалась детальна інформація щодо господарської діяльності підприємства, зокрема, було спростовано посилання контролюючого органу на відомості, які стали підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме відносно операцій з придбання товарів підприємством у ТОВ «АВТО-МАТ» за період з 16.03.2024 року по 12.09.2024 року.
Суд також враховує той факт, що у первісному рішенні №96060 від 12.09.2024 року не наведено, які документи були необхідними та достатніми для прийняття рішення на користь позивача про невідповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку.
Всупереч вищевказаному, 01.05.2025 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, розглянувши пояснення позивача від 28.04.2025 року за №1, прийняла оскаржуване рішення №116713, яким підприємство на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було повторно визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставами для віднесення підприємства до зазначеної категорії повторно зазначено такі коди податкової інформації, як 3, 11 та 13. Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, повторно зазначена як операція з «придбання» у період з 16.03.2024 року по 12.09.2024 року товару за кодом УКТЗЕД « 8502», із наступним платником податків, заподіяного в ризикових операціях «43943688», дата включення якого до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 19.04.2024 року.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні у графі «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» вже зазначені наступні документи: розрахунковий документ - подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
З цього приводу суд зазначає, що ні в оскаржуваному рішенні №116713 від 01.05.2025 року, ні під час розгляду справи податковим органом не було надано жодних обґрунтувань щодо неприйняття до уваги пояснень та первинної документації, яка надавалась підприємством для розгляду контролюючим органом питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому оскаржуване рішення не містить зазначення конкретних обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за цими господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про нереальність чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Крім того суд враховує той факт, що в оскаржуваному рішення зазначено про те, що інформацією, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, є операція з «придбання» у період з 16.03.2024 року по 12.09.2024 року товару за кодом УКТЗЕД « 8502», із платником податків, заподіяного в ризикових операціях « 43943688», дата включення якого до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 19.04.2024 року. Разом з тим, на спростування вищевказаних тверджень підприємством зазначено, що Указом Президента України від 04.04.2024 року №219/2024 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.04.2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Серед переліку юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) міститься ТОВ «АВТО-МАТ». ТОВ «АВТО-МАТ» включений до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з 19.04.2024 року. На підставі господарський операцій між підприємством та ТОВ «АВТО-МАТ» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 9 257 685,15 грн., водночас період складання та подання на реєстрацію податкових накладних за даними господарськими операціями припадає на період з 19.03.2024 року по 22.03.2024 року. Відтак, підприємство на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «АВТО- МАТ» протягом періоду з 19.03.2024 року по 22.03.2024 року не володіло інформацією щодо ризиковості ТОВ «АВТО-МАТ», оскільки на той період щодо ТОВ «АВТО-МАТ» не було прийнято жодного рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податків.
З цього приводу суд зазначає, що сам факт проведення господарської операції підприємства із контрагентом, стосовно якого існує рішення податкового органу про відповідність його критерію ризиковості, не може бути єдиною та самостійною підставою для віднесення конкретної господарської операції до ризикових, та відповідно віднесення платника податків, задіяного у такій операції, до ризикових.
При цьому оскаржуване рішення не містить зазначення конкретних обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за цими господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про нереальність чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Також суд зауважує, що згідно сформованої правової позиції Верховного Суду у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/10988/20 зазначив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Разом з тим, під час розгляду даної справи податковим органом не було надано до суду конкретної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції товариства, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
На думку суду, матеріалами справи підтверджується той факт, що підприємством були надані обґрунтування та вичерпний перелік документів контролюючому органу для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №116713 від 01.05.2025 року не містить конкретних підстав та належних обґрунтувань причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Суд зазначає, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі №140/2160/18.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Так, у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Натомість, оскаржуване рішення податкового органу №116713 від 01.05.2025 року не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та впливає, в свою чергу, на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що за час розгляду даної справи відповідачами не було наведено належних доказів на підтвердження того, що позивач є ризиковим платником податку. Оспорюване рішення прийнято виходячи виключно з факту віднесення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податку. Разом з тим, згідно змісту оспорюваного рішення можна прийти до висновку, що надана позивачем попередня документація податковим органом взагалі не аналізувались.
При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що відповідачами у справі не доведено існування підстав для застосування до позивача положень п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №116713 від 01.05.2025 року є необґрунтованим, непідтвердженим доказами, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Для відновлення прав та інтересів позивача суд також вважає необхідним зобов'язати Головне управління ДПС України в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Що стосується заявленої вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12610610/44120159 від 11.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 13.09.2024 року, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого у встановленому порядку.
Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.3 Порядку №1165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість закріплені у Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій таким критерієм є обставини, коли у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Водночас, як вже було зазначено судом вище, протягом часу розгляду адміністративної справи відповідачами не було наведено жодних фактичних обставин або доказів, що слугували б підставою для віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків, та, відповідно, для зупинення реєстрації податкових накладних товариства.
Крім того, на думку суду, віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, може свідчити лише про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної, проте не звільняє відповідача від обов'язку зазначити чіткий перелік документів, яких не вистачає для реєстрації податкової накладної.
Аналогічна правова позиція була висловлена П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.07.2023 року по справі №420/5155/22.
Відповідно до п.п.10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому п.5 Порядку №520 включає в себе об'ємний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.п. 7, 9 Порядку №520).
Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у п.5 Порядку №520, документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить про те, що має враховуватись специфіка конкретних господарських операцій.
Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Разом з цим суд акцентує увагу на тому, що в квитанції від 04.10.2024 року про зупинення реєстрації спірної ПН, відповідачем було зазначено повний перелік документів, передбачений п.5 Порядку №520, замість конкретного переліку документів відповідно до змісту господарської операції, необхідного для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цієї ПН. Також, у вказаній квитанції не зазначено відносно чого мають бути викладені пояснення платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам пп.3 п.11 Порядку №1165.
У постановах від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 року у справі №380/5383/21, від 27.07.2022 року у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022 року у справі №380/7736/21, від 25.11.2022 року №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Вищевказана правова позиція була також висловлена П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 25.11.2024 року по справі №420/7778/24.
Суд також зазначає, що відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п.12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Судом встановлено, що позивачем було направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарській операції, щодо якої було складено податкову накладну №14 від 13.09.2024 року. З наданих до суду копій документів, які також надавалися до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарської операції, по якій позивач подав для реєстрації податкову накладну, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять. Про наявність таких невідповідностей або розбіжностей не зазначено і у відзиві представником відповідачів.
Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12610610/44120159 від 11.03.2025 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаної податкової накладної. Підставою для прийняття такого рішення зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що конкретними документами, що подані з порушенням законодавства, є первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфікації, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оспорюване рішення містить лише загальні твердження про надання платником податків копій документів складених з порушенням законодавств без жодної конкретизації, в чому саме проявляються вказані порушення. У відзиві на адміністративний позов представником відповідачів також не зазначено, в чому конкретно вбачається порушення законодавства при складенні зазначених документів.
Разом з тим, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №420/20757/21 від 19.04.2023 року.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того суд враховує, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації ПН з підстави того, що платник податку, яким подано на реєстрацію вищезазначену податкову накладну в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, то в рішенні про відмову в реєстрації цієї ж податкової накладної відповідач вже додатково посилається на іншу підставу - надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Також суд у даній адміністративній справі враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Суд зазначає, що представник відповідачів за час розгляду адміністративної справи не надав до суду жодного доказу на підтвердження правомірності оспорюваного рішення, а також не зазначив обґрунтованих підстав для його прийняття, при цьому він обмежився лише формальним посиланням на дефектність наданих позивачем на пропозицію податкового органу документів.
Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов'язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарської операції з контрагентом, яка зазначена в ПН.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію ПН не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації ПН, з огляду на що рішення №12610610/44120159 від 11.03.2025 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати вищевказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрації ПН, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН №14 від 13.09.2024 року датою її фактичного надходження.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства, суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 4844,80 грн. пропорційно до розміру задоволених основних позовних вимог підприємства.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №116713 від 01.05.2025 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12610610/44120159 від 11.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» №14 від 13.09.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4844,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОЖЕНЕВА» (65005, м.Одеса, вул. Мельницька, 24А, каб. 205, код ЄДРПОУ 44120159).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).
Відповідач - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя О.В. Білостоцький