Справа № 420/36236/25
27 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 щодо неподання до Секретаріату Вищої ради правосуддя у встановлений ч.7 ст. 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункт 14.12. Регламенту ВРП місячний строк матеріалів по скарзі від 13.02.2025 року зареєстрованої ВРП 13.02.2025 року за №695/0/6-25 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року для призначення до розгляду на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя;
- зобов'язати члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 подати до Секретаріату Вищої ради правосуддя матеріали по скарзі від 13.02.2025 року зареєстрованої ВРП 13.02.2025 року за №695/0/6-25 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року для призначення до розгляду на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя;
- стягнути з члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 75 000 гривень матеріальної шкоди заподіяної у зв'язку із очевидною протиправною бездіяльністю щодо неподання до Секретаріату Вищої ради правосуддя матеріалів по скарзі від 13.02.2025 року на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року;
- стягнути з члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 350 000 грн. заподіяну очевидною протиправною бездіяльністю щодо неподання матеріалів до Секретаріату Вищої ради правосуддя по скарзі від 13.02.2025 року на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року.
У силу положень пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (частина перша статті 5 КАС України).
Позивачем пред'явлено позов до члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , який обґрунтовано неналежним виконанням ним своїх посадових обов'язків у виді неподання до Секретаріату Вищої ради правосуддя у встановлений ч.7 ст. 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункт 14.12. Регламенту ВРП місячний строк матеріалів по скарзі від 13.02.2025 року зареєстрованої ВРП 13.02.2025 року за №695/0/6-25 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року для призначення до розгляду на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», член Вищої ради правосуддя має право: 1) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи Вищої ради правосуддя та її органів, секретаріату Вищої ради правосуддя; 2) залучати відповідно до регламенту Вищої ради правосуддя працівників структурних підрозділів секретаріату для підготовки питань, що виносяться на розгляд Вищої ради правосуддя, органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить; 3) ознайомлюватися з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань Вищої ради правосуддя, органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить; 4) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються; 5) вносити пропозиції щодо проектів рішень Вищої ради правосуддя, брати участь в ухваленні рішень, у визначених цим Законом випадках висловлювати письмово окрему думку щодо рішень Вищої ради правосуддя чи органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить; 6) ініціювати скликання засідання Вищої ради правосуддя, засідання органу Вищої ради правосуддя, до складу якого він входить.
Член Вищої ради правосуддя має інші права, визначені законом.
Член Вищої ради правосуддя зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги; 2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов'язків як члена Вищої ради правосуддя, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала йому відома в закритому засіданні; 3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі подавати у визначеному законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію родинних зв'язків, а також декларацію доброчесності судді; 4) брати участь у засіданнях Вищої ради правосуддя та її органів, до складу яких він входить; 5) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність до Вищої ради правосуддя упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання; 6) виконувати інші обов'язки, визначені законом та регламентом Вищої ради правосуддя.
Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження.
Суд зазначає, що подання до Секретаріату Вищої ради правосуддя матеріалів по скаргам на рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя для призначення до розгляду на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя не є остаточним рішенням за результатами розгляду таких скарг, а є процедурними діями, а тому дії щодо вчинення (розгляду) процедурних питань не можуть бути оскаржені самі по собі до суду.
В даному випадку позивач може захистити свої права шляхом оскарження рішення з урахуванням та з підстав процедурних питань.
Процедурні питання не можуть бути предметом перевірки в суді, натомість оскаржено може бути лише рішення за наслідками розгляду скарги чи заяви про звільнення.
Відтак суд дійшов висновку, що в межах цього спору відсутній об'єкт судового захисту.
Обраний позивачем спосіб захисту у виді зобов'язання члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 подати до Секретаріату Вищої ради правосуддя матеріали по скарзі від 13.02.2025 року зареєстрованої ВРП 13.02.2025 року за №695/0/6-25 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року для призначення до розгляду на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя жодним чином не відновить права позивача, про порушення яких він стверджує.
Таким чином, бездіяльність члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 щодо неподання до Секретаріату Вищої ради правосуддя у встановлений ч.7 ст. 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункт 14.12. Регламенту ВРП місячний строк матеріалів по скарзі від 13.02.2025 року зареєстрованої ВРП 13.02.2025 року за №695/0/6-25 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року для призначення до розгляду на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя не зумовлює самостійних правових наслідків, а відтак не може бути самостійним предметом судового розгляду.
Аналіз наведених вище приписів законодавства України дає змогу дійти висновку, що даний спір з членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 з приводу оскарження його бездіяльності щодо неналежного виконання ним своїх посадових обов'язків, не належить до юрисдикції судів України (у тому числі його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Водночас до предметної юрисдикції адміністративного суду належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя відповідно до ч. 4 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 990/124/22.
ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетятка та Шереметьєв проти України»).
У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
У пунктах 19-20 постанови ВС від 11.04.2024 по справі № 990/106/23 Велика Палата звернула увагу, що: поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» треба тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а також спорів, стосовно яких законом установлені імперативні вимоги щодо суб'єктного складу, у зв'язку із чим Велика Палата не зазначає, до юрисдикції якого суду належить вирішення заявлених у цій справі позовних вимог. У цій справі такої потреби немає, оскільки мотивами для закриття провадження у справі стали не стільки порушення правил предметної підсудності, скільки передчасне звернення суб'єкта адміністративного права до адміністративного суду, якому за процесуальним законом підсудний цей спір.
Суд вважає вищевказаний висновок Великої палати Верховного Суду застосовним до спірних правовідносин.
Суд звертає увагу, що позивач має право захистити свої права шляхом оскарження відповідного рішення визначеного Законом України «Про Вищу раду правосуддя» із указанням порушених прав з підстав на думку позивача порушених процедурних питань.
У силу положень пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 248 КАС України, суддя, -
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.10.2025.
Суддя Олександр Хурса