28 жовтня 2025 р. № 400/7094/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., за участі секретаря судового засідання Друца Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-272 Кодексу адміністративного судочинства України, з викликом сторін адміністративну справу
за позовомвійськової частини НОМЕР_1 , ,
до відповідачаЦентрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ,
проскасування постанови від 18.06.2025 у ВП № 77700514,
За участі представника позивача Горобцова Сергія Володимировича
07 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) про скасування постанови відповідача від 18.06.2025 у ВП № 77700514 у розмірі 10200,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова від 18.06.2025 про накладення штрафу, яка винесена у межах виконавчого провадження № 77700514, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач вчинив усі можливі дії в межах наданих повноважень, задля можливості проведення виплати індексації грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 , яка нарахована під час виконання рішення суду у справі № 420/30104/24.
У відзиві на позовну заяву від 14.07.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що виконавче провадження №77700514 було відкрито за заявою ОСОБА_1 та оригіналу виконавчого документу, а саме: виконавчого листа № 420/30104/24, виданого 20.03.2025 Одеським окружним адміністративним судом. Протягом 10 робочих днів з дня отримання вищевказаної постанови позивач рішення суду не виконав. Постанова державного виконавця про накладання штрафу від 18.04.2025 ВП № 77700514 була направлена на адресу позивача, яку він згідно з трекінгу поштового відправлення № 0601137739279 отримав 28.04.2025. Станом на 10.06.2025 позивач рішення суду не виконав. У позовній заяві позивач сам підтвердив вказаний факт. Тому постанова відповідача від 18.06.2025 у ВП № 77700514 про накладення на позивача штрафу у подвійному розмірі за повторне невиконання ним рішення суду без поважних причин є правомірною.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10.07.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 400/7094/25 та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 зупинено провадження в адміністративній справі № 400/7094/25 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/4767/25.
16.10.2025 позивач подав до суду клопотання, в якому повідомив, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 400/4767/25 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 залишено без змін.
24.10.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі зі стадії, на якій його було зупинено, та призначено судове засідання на 28.10.2025.
У судове засідання представник відповідача не прибув, про причини неявки суд не повідомив. У судовому засіданні 28.10.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
03.04.2025 відповідач відкрив виконавче провадження № 77700541 з примусового виконання виконавчого листа № 420/30104/24, виданого 20.03.2025 Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання позивача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення, з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Також у постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2025 № 77700541 зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
21.04.2025 на адресу відповідача позивач надіслав лист від 18.04.2025 № 101/227, в якому повідомив про неможливість виконати рішення суду у зв'язку з тим, що він не є розпорядником бюджетних коштів та не має на казначейському рахунку окремих коштів для здійснення відповідних виплат.
18.04.2025 у межах вказаного виконавчого провадження відповідач прийняв постанову про накладення штрафу, яким за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн, а 18.06.2025 - постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200 гривень
Не погоджуючись із правомірністю постанов від 18.04.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн та від 18.06.2025 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00 грн, позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з відповідними позовами.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 в адміністративній справі № 400/4767/25, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025, позов позивача до відповідача задоволено, визнано протиправною і скасовано постанову головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.04.2025 року по ВП № 77700514 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частин першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Абзацом першим частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Системний аналіз викладених вище правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним або приватним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Тобто постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно усталеної судової практики поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини:
1) факт виконання чи невиконання рішення;
2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Водночас, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний або приватний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків.
У постанові від 09.10.2025 в адміністративній справі № 400/4767/25 П'ятий апеляційний адміністративний суд зазначив:
«…позивач не є розпорядником коштів, а тому він 15.04.2025р. за вих.№195/5/240 надіслав до командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України заяву з розрахунком на фінансування. У зазначеному вище розрахунку відображені потреби на виконання виконавчого листа від 20.03.2025р. у справі №420/30104/24.
Так, листом від 16.04.2025р. №154/181/1-973 отримано погодження Військово-Морських Сил Збройних Сил України на не оскарження судового рішення та на ФЕУ ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано додаткову заяву-розрахунок на фінансування виплати на виконання виконавчого листа від 20.03.2025р. у справі №420/30104/24 в травні 2025 року.
Втім, на час розгляду справи дана потреба не була профінансована.
Отже, аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у діях позивача відсутні навмисні порушення, у зв'язку із тим, що наявні обставини які не залежать від його волевиявлення.»
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки в адміністративних справах № 400/4767/25 і № 400/7094/25 беруть участь ті самі особи (військова частина НОМЕР_1 і Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)), тому обставини, встановлені щодо відповідача в адміністративній справі № 400/4767/25 не підлягають доказуванню в адміністративній справі № 400/7094/25 (мають преюдиціальне значення).
З огляду на те, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 400/4767/25 встановлено відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафу за невиконання судового рішення у виконавчому провадженні № 77700514, суд прийшов до висновку про відсутність таких підстав і для повторного накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 гривень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, і в матеріалах справи відсутні докази понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведення експертиз, тому суд розподіл судових витрат не здійснював.
Керуючись статтями 9, 139, 241-246, 268, 269, 271, 272, 287, 297 КАС України, суд
1. Позов військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.06.2025 № 77700514 про накладення штрафу у розмірі 10200 (Десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
6. Учасники справи:
позивач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );
відповідач - Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001, код ЄДРПОУ 35065742).
6. Поний текст рішення суду складений 28.10.2025.
Суддя В.Г.Ярощук