про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 рокусправа № 380/21014/25
місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Яворівського районного суду Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, встановлення факту
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Яворівського районного суду Львівської області код ЄДРПОУ 37288922, місцезнаходження: 81000, м. Яворів, Будівельна, буд.5, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність канцелярії Яворівського районного суду Львівської області щодо відсутності реєстрації поданих процесуальних документів;
- встановити відсутність процесуальних документів з матеріалів кримінальної справи №944/6614/21 у КП АСДС «Д-3», а саме: постанови Львівської обласної прокуратури від 12.05.2023 року про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні; клопотання прокурора Яворівської окружної прокуратури Труша О.Б. від 28.08.2024 про надання додатків до протоколу огляду від 26.10.2021.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.
Отже, за одну вимогу немайнового характеру позивач повинен заплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (3028,00 грн * 0,4.
Водночас частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суддя встановив, що у межах цієї справи позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою.
Отже, судовий збір за подання позовної заяви становить 968,96 грн.
Позивач до позовної заяви не долучив платіжний документ про сплату судового збору, проте заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Розглянувши згадане клопотання позивача, суддя дійшов таких висновків.
Судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством. Розмір судового збору визначається відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір».
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір».
Так, положеннями статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої зазначеної статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічні положення містить стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України).
Частина перша статті 8 Закону України “Про судовий збір» передбачає, що однією з умов для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Таким чином, вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку, а її положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Позивач до зазначеної заяви не додав жодних доказів щодо майнового стану, а саме: відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
У зв'язку з викладеним суд позбавлений можливості встановити факт перевищення розміру судового збору 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд відхиляє посилання позивача на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №460/3937/19 як на підставу для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення, оскільки таке судове рішення свідчить про тимчасове залишення позивача в установі виконання покарань, але не підтверджує майновий стан позивача. При цьому позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт його перебування більше як чотири роки у ДУ "Львівська установа виконання покарань (№19)".
З таких підстав, суддя висновує про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Тому, позивачу необхідно подати до суду платіжний документ про сплату судового збору на суму 968,96 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Яворівського районного суду Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, встановлення факту.
Визначити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення, відповідно до закону.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Суддя Гулик Андрій Григорович