16 жовтня 2025 рокусправа № 380/20792/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,
представник позивача не прибув,
представника відповідача Качмарик Г.В.,
представника третьої особи Загородньої Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
на розгляд суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 09 липня 2024 року №29940/13-01-07-09;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19 березня 2024 року №11185/13- 01-07-09.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державними інспекторами Головного управління ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою АДРЕСА_1 , діяльність в якому здійснює, зокрема ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт від 06.02.2024, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач з таким рішенням не погоджується та вказав, що у наказі про проведення фактичної перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки та інформацію, яку контролюючий орган отримав стосовно порушення позивачем вимог чинного законодавства. Отже, вважає, що фактична перевірка проведена за відсутності законних на те підстав та поза межами передбаченого предмету. Також наголошує на тому, що йому не було вручено акт, складений за результатами перевірки. По суті інкримінованих порушень законодавства позивач вказує, що всі розрахункові операції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою АДРЕСА_1 на час перевірки здійснювались із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій із фіскальним номером 4000797491, режим роботи - онлайн. Звертає увагу на те, що як свідчить Х-звіт ППРО «ЗМІНА 02.02.2024» позивач здійснив реалізацію товарів на загальну суму 131 728,30 грн. Вказане свідчить про те, що товари на загальну суму 131 728,30 грн проведені ПРРО. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2024 року № 29940/13-01-07-09, яким встановлено порушення п.1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в цій частині є незаконним. Для підтвердження ведення належного обліку товарних запасів надає до позовної заяви форму ведення товарних запасів. Незгода позивача з спірним податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду із цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 14.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 28.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Відповідач наголошує, що наказ Головного управління ДПС у Волинській області оформлений у відповідності до приписів ст. 81 ПК України. Більше того, зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей, таких як фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки, законодавством не вимагається. Так, під час проведення перевірки торгової точки « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 встановлено: проведення 02.02.2024 о 18 год 15 хв розрахункової операції на суму 4699 грн, у безготівковій формі із використанням електронних платіжних засобів (банківської карти, банківського терміналу) без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій та без створення і видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту. Покупцю видано чек банківського терміналу № 1574920055 від 02.02.2024 о 18 год та 15 хв та чек № 205763 від 02.02.2024 о 18 год 16 хв (документ не встановленої форми та змісту - не фіскальний чек). Фіскальний чек ПРРО №APScE fy6ss видано лише 02.02.2024 о 18 год 47 хв. Також перевіркою встановлено, що перевіркою встановлено, що 02.02.2024 при проведенні розрахункових операцій у безготівковій формі із використанням електронних платіжних засобів (платіжного банківського терміналу X1VF11K0, банківських карток), а саме: при прийманні від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів, дані операції не були проведені через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій. Розрахункові документи встановленої форми та змісту створені у паперовій та/або електронній формі в обов'язковому порядку на повну суму проведених операцій 131 728,30 грн покупцям не надавались. На письмовий запит перевіряючих від 02.02.2024 ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надано документи, що становлять або пов'язані з предметом перевірки, а саме: інформація щодо ведення обліку доходів, банківських виписок щодо руху коштів на розрахункових рахунках, що використовується в підприємницькій діяльності. Також повідомляє, що розрахункова операція, описана в п. 2.2.12 акта перевірки, 02.02.2024 проведена гр. ОСОБА_2 . До перевірки не надано наказу про прийняття працівника на роботу та/або трудового договору між працівником ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 .
В спростування наведених відповідачем доводів позивач подав відповідь на відзив. Зазначає, що контрольна розрахункова операція, про яку стверджує відповідач, проводилась безпосередньо перед проведенням перевірки, приблизно за 20 хв перед її проведенням. За результатами проведення контрольної розрахункової операції працівникам контролюючого органу видно фіскальний чек встановленого зразка, копія якого надана позивачем до позовної заяви. Час видачі чеку - 18:47 год. Як видно із акту перевірки така розпочата о 19:09 год. Доданий до відзиву чек із платіжного терміналу непридатний для читання і сприйняття його змісту та не підтверджує жодної обставини, яка входить в предмет доказування у даній справі. Тобто, фіскальний чек встановленого зразка видано контролюючому органу в момент проведення фактичної перевірки. Також звертає увагу на те, що твердження про те, що в період із 18 год 15 хв до 19 год 22 хв в торговій точці не проводились господарські операції є неправдою, оскільки в цей період магазин (торгова точка) працював у звичному режимі та завершував розрахункові операції із наявними в магазині покупцями. Більше того, і після пред'явлення направлень на перевірку (тобто після 19 год. 17 хв), особами, які здійснювали розрахункові операції завершено розрахункові операцій з клієнтами, які перебували в магазині та проведено відпуск товарів. Покликається на те, що законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для обліку товарних запасів. Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Порядку №496 не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР. Зазначає, що всі товари, реалізацію яких здійснено, відображені у наданих посадовим особам контролюючого органу актах приймання-передачі.
Відповідач подав додаткові пояснення у справі. Наголошує на тому, що перевіркою встановлено, що 02.02.2024 при проведенні розрахункових операцій у безготівковій формі із використанням електронних платіжних засобів (платіжного банківського терміналу X1VF11K0, банківських карток), а саме: при прийманні від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів, дані операції не були проведені через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій. Розрахункові документи встановленої форми та змісту створені у паперовій та/або електронній формі в обов'язковому порядку на повну суму проведених операцій 131 728,30 грн покупцям не надавались. Щодо порушення ведення порядку, встановленого законодавством обліку товарів за місцем їх реалізації, то вказує, що законодавством встановлено обов'язок надати документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, на початок проведення перевірки. Невиконання позивачем вказаної вимоги зумовило прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою від 01.04.2025 суд перейшов до розгляду справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.05.2025 клопотання представника відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан, 4; код ЄДРПОУ 44106679).
Третя особа подала пояснення, до яких долучає доповідну записку відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області про призначення фактичної перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеній доповідній записці повідомлено щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Отже, вказана доповідна записка в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок. ФОП ОСОБА_1 провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, а відтак, зобов'язана надати контролюючому органу на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). За змістом абзацу 1 пункту 85.2. статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Взаємна дія правових положення абзацу другого пункту 12 статті 3 Закону №265/95 ВР і пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України зобов'язують платника податків при проведенні фактичної перевірки без окремої письмової вимоги надати документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Коментований обов'язок є самостійним і чітко визначеним правилом поведінки суб'єкта перевірки, який не перебуває в залежності від наявності письмової вимоги контролюючого органу, що виникає у платника податків в силу закону при пред'явленні направлення і наказу на проведення фактичної перевірки. В ході проведення перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області, які безпосередньо проводили перевірку, було встановлено (згідно баз даних СОД РРО) реалізацію товарів, які зазначені в Додатку 1 до акту перевірки, які жодним чином не обліковані. Форми обліку товарних запасів посадовим особам ГУ ДПС у Волинській області, які безпосередньо проводили перевірку надано не було. Зауважує, що в розумінні пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР платник податків зобов'язаний подавати до фактичної перевірки не тільки документи про "походження" товару, але й документи, які окремо засвідчують обставину "облік" товарів. Отже, первинні документи, наявні у суб'єкта господарювання, є свідченням походження товару, втім наявність таких документів не звільняє суб'єкта господарської діяльності від обов'язку ведення обліку таких товарів відповідно до Порядку №496, ведення форми обліку товарних запасів.
Ухвалою суду від 30.05.2025 заяву представника третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою суду від 26.06.2025 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху в частині позовних вимог.
Ухвалою суду від 17.07.2025 клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог задоволено; позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Волинській області в частині оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.03.2024 №11185/13-01-07-09 залишено без розгляду; продовжено розгляд справи №380/20792/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Волинській області в частині оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 09.07.2024 №29940/13-01-07-09.
Протокольною ухвалою 17.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, в таке не прибули. Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представники відповідача та третьої особи, присутні у судовому засіданні, проти задоволення позовних заперечили з підстав, викладених у заявах по суті.
Заслухавши вступне слово учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Головним управлінням ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 02.02.2024 №457-П «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 02.02.2024 №545, №535, №555 проведена фактична перевірка за адресою діяльності: АДРЕСА_1 торгової точки « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 .
За наслідком перевірки складено Акт фактичної перевірки №2197/03-20-07-05/3405605957 від 06.02.2024 (далі - №2197/03-20-07-05/ НОМЕР_1 ).
На підставі Акту перевірки №2197/03-20-07-05/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Львівській області винесені податкові повідомлення-рішення від 19.03.2024 №11185/13-01-07-09, №11182/13-01-07-09, якими застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2 700 742,37 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 19.06.2024 №18489/6/99 00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 19.03.2024 №11185/13-01-07-09, скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.03.2024 №11182/13-01-07-09 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 340 000,00 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу частково задоволено.
На виконання рішення Державної податкової служби України від 19.06.2024 №18489/6/99-00-06-03-02-06, прийнятого за розглядом скарги, та відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових - рішень платникам податків, Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.07.2024 №29940/13-01-07-09 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 269 722,37 грн.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 09.07.2024 №29940/13-01-07-09.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Пункт 81.1 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Волинській області 02.02.2024 прийнято наказ №457-П (далі Наказ №457-П), яким керуючись пп. 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п. 20.1. ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 80.8 ст. 80, пп. 69.2, 69.27 п 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, у зв'язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме щодо проведення розрахункових операцій при продажу товарів без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідного розрахункового документа -в базах даних СОД РРО відсутні дані про розрахунки за січень 2024 року, з метою контролю за дотриманням платниками податків порядку здійснення розрахункових та касових операцій, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), оформлення роботодавцем трудових відносин з працівниками (найманими особами), здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу і спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального наказано забезпечити проведення фактичної перевірки Торгової точки «ЯБКО» за адресою Луцький район, м. Луцьк, вул. Сухомлинського, 1.
У відповідності до Наказу №457-П було сформовано направлення на перевірку.
У позовній заяві позивач покликається на протиправність вказаного наказу, наголошуючи на відсутності фактичної підстави перевірки.
Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Враховуючи зазначений висновок, суд враховує, що у Наказі №457-П контролюючий орган покликається, зокрема, на пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який містить у собі лише одне підставу для проведення фактичної перевірки - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відтак, зазначення у наказі пп. 82.2.2 п. 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України
Водночас, у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 Верховний Суд також зазначив, що у випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.
У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення.
На підтвердження наявності підстави для проведення перевірки представниками відповідача та третьої особи надано доповідну записку Відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту від 02.02.2024 №57/03-20-07-05-01, у якій, зокрема, зазначено, що в ході аналізу баз даних ДПС встановлено, що по господарських одиницях торгової мережі «ЯБКО» в базах даних СОД РРО відсутні дані про розрахунки за січень 2024 року, що може вказувати на проведення розрахункових операцій при продажу товарів без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідного розрахункового документа.
Вказаною доповідною запискою з метою упередження порушень вимог чинного законодавства, контролю за дотриманням платниками податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) запропоновано надати дозвіл на проведення фактичних перевірок закладів згідно переліку, що надається.
У долученому переліку зазначена, серед інших, Торгова точка «ЯБКО» за адресою Луцький район, м. Луцьк, вул. Сухомлинського, 1.
Даючи оцінку вказаному, суд вважає, що зазначена доповідна записка Відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області від 02.02.2024 року №57/03-20-07-05-01 в розумінні пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.
Щодо покликання позивача на те, що перевірка проведена поза межами кола питань, визначених Наказом №457-П, то суд зазначає, що Наказ передбачає, в тому числі, здійснення перевірки з метою контролю за дотриманням платниками податків порядку здійснення розрахункових та касових операцій.
Фактична перевірка здійснювалась з питань дотримання, серед іншого, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгової, громадського харчування та послуг».
Саме за порушення позивачем вимог цього Закону відповідачем і винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Відтак, доводи позивача про те, що контролюючим органом було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки є помилковими.
З матеріалів справи встановлено, що фактичну перевірку проведено у присутності особи, що здійснювала розрахункові операції - ОСОБА_2 .
В ході перевірки ОСОБА_2 подано документи, а саме договір комісії №ДР-26-0124-ПД від 26.01.2024, акти приймання-передачі товарів до договору комісії №ДР-26-0124-ПД від 26.01.2024, договір про співпрацю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що випливає з п. 2.1.12 Акту фактичної перевірки №2197/03-20-07-05/3405605957 від 06.02.2024, та надано пояснення по суті встановлених порушень.
Посадовими особами контролюючого органу вручено 02.02.2024 ОСОБА_2 запит про надання документів, у якому зазначено про необхідність подання у термін до 10 год 00 хв 05.02.2024 документів, а саме документи, що підтверджують право користування господарською одиницею, договір з банком/ анкета заяви на еквайрингове підключення, банківські та платіжні доручення, накази про прийняття на роботу найманих працівників, документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, інформацію щодо ведення обліку доходів, форму обліку товарних запасів.
Позивач надає лист, у якому зазначає, що просить долучити до матеріалів перевірки наступні документи:
- копію договору комісії та акту приймання-передачі товарів до договору комісії;
- копію форми обліку товарних запасів;
- копію договорів про співпрацю між ФОП.
Втім, суд зазначає, що згідно з наданою позивачем накладною Укрпошти №4302103094853 зазначені відправлення здано на пошту 05.02.2024 о 19:59, тобто після закінчення встановленого контролюючим органом терміну.
Відтак, посадовими особами Головного управління ДПС у Волинській області складено акт, який засвідчує факт ненадання у визначений у запиті строк (надання не в повному обсязі) платником податків документів для фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу складено Акт фактичної перевірки №2197/03-20-07-05/3405605957 від 06.02.2024 (далі Акт №2197/03-20-07-05/ НОМЕР_1 ).
Позивач неодноразового наголошує на тому, що йому не було вручено Акт №2197/03-20-07-05/ НОМЕР_1 .
Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України установлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
З матеріалів справи вбачається, що особа, присутня при проведенні перевірки ( ОСОБА_2 ) відмовився від отримання примірника акта (довідки) перевірки, про що посадовими особами Головного управління ДПС у Волинській області складено акт від 06.02.2024 №300/03-20-07-05/ НОМЕР_1 .
В подальшому Акт №2197/03-20-07-05/3405605957 направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується списком поштових відправлень №11/07-05 від 08.02.2024, із відміткою Укрпошти про його прийняття.
Таким чином, судом встановлено, що посадові особи контролюючого органу вчинили дії щодо вручення акту перевірки ОСОБА_2 , а після його відмови у отриманні акту, надіслали такий на податкову адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Відтак, покликання позивача на те, що акт отримано ним лише на запит вже після винесення спірного податкового повідомлення-рішення, не спростовує факту виконання відповідачем обов'язку щодо направлення акту у відповідності до вимог ст. 42 ПК України.
Щодо встановлених порушень пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно із пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, за змістом наведених вимог суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов'язкові реквізити для фіскального чека.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Актом №2197/03-20-07-05/3405605957 встановлено проведення розрахункової операції без застосування ПРРО щодо товару акустика JBL Flip 6 Black - 1 шт та загальну суму 4 699,00 грн (п. 2.2.12).
З вкладного аркушу до акта фактичної перевірки від 06.02.2024 №002619 (який є невід'ємною частиною Акту №2197/03-20-07-05/3405605957) встановлено, що розрахункова операція, описана в п. 2.2.12 Акту перевірки, на суму 4699,00 грн, проведено на 02.02.2024 о 18:15:59 у безготівковій формі із використанням електронних платіжних засобів (банківської карти, банківського терміналу) без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій та без створення та видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту. Покупцю видано чек банківського терміналу №205763 від 02.02.2024 о 18:15:59 та чек №205763 від 02.04.2024 о 18:16 (документ не встановленої форми та змісту - не фіскальний чек). Фіскальний чек ПРРО №APScB-fy6ss видано лише 02.02.2024 о 18:47:18.
На підтвердження відповідач долучає чеки банківського терміналу, створені 02.02.2024 о 18:47:18 та о 18:16, на купівлю акустики JBL Flip 6 Black вартістю 4 699,00 грн, які не містять відомостей щодо використання ПРРО.
Лише о 18:47:18 посадовій особі контролюючого органу було видано фіскальний чек на придбаний товар №APScB-fy6ss, у якому зазначено «ФН ПРРО 4000797491».
Суд відхиляє твердження позивача щодо того, що чек із платіжного терміналу непридатний для читання і сприйняття його змісту та не підтверджує жодної обставини, яка входить до предмету доказування у цій справі, адже на долучених копіях чеків (створених о 18:15:59 та о 18:16 ) зазначено дату та час покупки, предмет та ціну, адресу торгової точки, що в сукупності підтверджує обставини, наведені контролюючим органом у Акті №2197/03-20-07-05/3405605957 та вкладному аркуші від 06.02.2024 №002619.
Водночас, вказані чеки відсутні у витягу із СОД РРО, наданому третьою особою, що свідчить про те, що розрахункова операція щодо купівлі 18:15 товару акустика JBL Flip 6 Black не було проведена через ПРРО.
Більше того, із витягу СОД РРО вбачається, що відкриття зміни 02.02.2024 відбулось о 18:44, в той час як описані у акті події щодо купівлі товару акустика JBL Flip 6 Black були о 18:15.
Таким чином, встановленими обставинами підтверджується факт непроведення розрахункової операції через ПРРО.
Також у вкладному аркуші до акта фактичної перевірки від 06.0.2024 №002619 зазначено, що 02.02.2024 в торговій точці «ЯБКО», за адресою м. Луцьк, вул. Сухомлинського, 1 з 18:15 (час проведення розрахункової операції, описаної в п.2.2.12 Акту перевірки згідно виданого чеку банківського терміналу №1574920055) по 19:22 (час роздрукування «Х-звіту» ПРРО після допуску до проведення перевірки) фактично відпуск товарів із проведенням розрахункових операцій в господарській операцій в господарській одиниці не проводився. Проте, згідно даних СОД РРО у вказаний проміжок часу по ПРРО проведеного розрахункові операції у безготівковій формі на загальну суму 131 728,30 грн. Враховуючи викладене, дані розрахункові операції фактично були проведені до моменту пред'явлення перевіряючими наказу Головного управління ДПС у Волинській області «Про проведення фактичної перевірки», направлень та службових посвідчень.
Вказані обставини підтвердили посадові особи контролюючого органу В.Дем'янін, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підписавши Акт №2197/03-20-07-05/3405605957.
Водночас, позивач, наполягаючи на тому, що у період з 18:15 до 19:22 магазин (торгова точка) працював у звичному режимі та завершував розрахункові операції із наявними в магазині покупцями, жодним чином не підтвердив присутності покупців у торговій точці.
Щодо долучених позивачем фіскальних чеків, то суд зауважує, що такі створені з невеликим проміжком часу (до прикладу, чек №y_TTMb-5IA - о 19:02:16, а чек №A_GdcLrkpAs - о 19:02:57; чек №Fp0aftEkJj4 - о 19:04:23, а чек №cmbQFWlcDsw - о 19:04:50) що додатково підтверджує те, що фактично відпуск товарів у зазначений час не відбувався, а лише проводились розрахункові операції по ПРРО.
Таким чином, позивачем допущено порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, за що відповідачем правомірно застосовано санкцію, передбачену пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР. Детальний розрахунок штрафної санкції у розмірах, передбачених пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, наведено контролюючим органом у розрахунку штрафної санкції (штрафу) до акту перевірки від 06.02.2024.
Щодо встановлених порушень пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.
Згідно підпункту 16.1.2. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (підпункт 16.1.12 пункту 16.1. статті 16 ПК України).
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1. статті 44 ПК України).
Пунктом 177.10 ст.177 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наказом Міністерства фінансів України №496 від 03.09.2021 року затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - Порядок №496). Цим Порядком визначено правила ведення обліку товарних запасів та визначено, що він поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №496 документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи.
Первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №496 визначено, що облік товарних запасів здійснюється фізичною особою-підприємцем шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку. Фізична особа-підприємець, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою фізичною особою-підприємцем або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку. Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах (п.10 Порядку).
В силу вимог пункту 11 Порядку №496, форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. Такі документи надаються особисто фізичною особою-підприємцем або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої фізичної особи-підприємця. Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Статтею 20 Закону №265/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Притім, суд наголошує, що 01.08.2020 набрав чинності Закон України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Цим Законом стаття 20 Закону №265/95-ВР викладена у новій редакції, де відповідальність суб'єктів господарювання передбачена не тільки за реалізацію не облікованих товарів, а і за ненадання документів, які підтверджують облік товарів.
Тобто, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
При цьому зазначеним Законом було уведено обов'язок суб'єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів.
Такі висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 року у справі № 280/6422/22.
Із вкладного аркушу від 06.02.2024 №002619 встановлено, що при перевірці повноти оприбуткування та реалізації ТМЦ шляхом аналізу обсягу прийнятого та реалізованого через ПРРО товару (згідно СОД РРО) встановлено реалізацію 02.02.2024 ТМЦ (в т.ч. технічно складних побутових товарів), на які не надано документи, що підтверджують їх походження та не відображені в обліку на загальну суму 74 479,42 грн.
Відтак, контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки встановлено порушення позивачем порядку ведення обліку товарів, а саме ненадання документів, що підтверджують походження та облік товарів.
Досліджуючи долучені матеріали, суд зауважує, що у переліку додатків до Акту №2197/03-20-07-05/3405605957 відсутня Форма обліку товарних запасів, а подані позивачем контролюючому органу на початок перевірки документи (договір комісії та акт приймання-передачі) підтверджуються походження товару, втім не є тими документами, які в силу положень Порядку №496 підтверджують облік товарів.
Отже, ненадання позивачем на початок проведення фактичної перевірки документів, що підтверджують облік товарів, зумовило застосування контролюючим органом до позивача штрафної санкції у розмірі у розмірі вартості таких товарів, яка відображена у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.
Подання форми обліку товарних запасів позивачем контролюючому органу на запит 05.02.2024 та до суду не спростовує вищенаведених висновків, оскільки положеннями Закону №265/95-ВР встановлено обов'язок подання документів, що підтверджують облік та походження товарів, саме на момент початку проведення перевірки.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.07.2024 №29940/13-01-07-09 є таким, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України. Обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатися підставами для його скасування.
У зв'язку з наведеним, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2025.
СуддяСидор Наталія Теодозіївна