про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 рокусправа №380/21044/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача (місцезнаходження: вул.Героїв Майдану,32, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 08410370) щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 26.03.2025 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року;
- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок його грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 26.03.2025 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, 01.01.2024 року, 01.01.2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати йому грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2025 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року;
- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення з а 2020-2025 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування т а невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 25.11.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць);
- зобов?язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 25.11.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.03.2025 року без врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 року по 26.03.2025 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому доплати за науковий ступінь «кандидат наук» у розмірі 5% від посадового окладу, за вчене звання «доцент » (по 24.04.2024 рік) у розмірі 5% від посадового окладу, «професор» (з 24.04.2024 року) у розмірі 10% від посадового окладу;
- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому з 25.11.2016 року (призначення на посаду) по 26.03.2025 року доплату за науковий ступінь «кандидат наук» у розмірі 15% від посадового окладу, за вчене звання «доцент» з 25.11.2016 року по 24.04.2024 року у розмірі 25% від посадового окладу, за вчене звання «професор» з 24.04.2024 року по 26.03.2025 року у розмірі 33%.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Загальні положення щодо строків звернення до адміністративного суду закріплені в ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1, 5 цієї статті, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
У постанові від 21.03.2025 року у справі №460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувала єдиний підхід до застосування ст.233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Зокрема, Судова палата зазначила, що ч.1 ст.58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Судова палата урахувала позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, яку неодноразово висловлював Конституційний Суд України, зокрема, у Рішеннях від 13.05.1997 року №1-зп, від 09.02.1999 року №1-рп/99, від 05.04.2001 року №3-рп/2001, від 13.03.2012 року №6-рп/2012, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
З урахуванням викладеного Судова палата констатувала:
1) якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст.233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст.233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст.233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 року підлягають застосуванню норми ст.233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);
2) з урахуванням п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст.233 КЗпП України, почався 01.07.2023 року.
Суд вважає цей висновок застосовним у спірних правовідносинах і не вбачає підстав для відступу від нього.
Як видно з матеріалів позовної заяви, наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 26.03.2025 року №96 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - з 26.03.2025 року (тобто у час, коли ч.2 ст.233 КЗпП України діяла у новій редакції).
Втім, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 21.10.2025 року.
При цьому, жодних обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивачем у позовній заяві не наведено, а судом з матеріалів позовної заяви не встановлено.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, суд дійшов висновку, що у цій справі до вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.02.2020 року по 19.07.2022 року застосуванню підлягає ч.2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 26.03.2025 року - у редакції норми ч.1 ст.233 КЗпП України після 19.07.2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2024 року у справі №500/7140/23.
Твердження позивача про те, що відлік строку звернення до суду з цими вимогами слід вести з 19.08.2025 року - моменту виключення зі списків особового складу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», не заслуговують на увагу, оскільки заявлені у цій справі вимоги не стосуються періоду проходження військової служби у вказаному навчальному закладі.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, згідно ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського,2, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович