про повернення позовної заяви
28 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7033/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову
Кетрисанівської сільської ради (27247, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Кетрисанівка, вул. Шкільний, 47, ЄДРПОУ 04365508) до
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (25005, Кіровоградська область м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53, код ЄДРПОУ 41127387)
про визнання протиправною та скасування пункту листа, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення, просить визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області викладену в підпункті 2.1. пункту 2 листа від 02.05.2025 року №041120-13/1099-2025 “Про усунення порушень, виявлених ревізією».
Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, зокрема, у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та необхідністю подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
У встановлений судом строк на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви у якій зазначено, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом, отже, на думку представника позивача подання клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду є недоцільним.
Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відповідно до ст.124 Бюджетного кодексу України рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.
Судом встановлено, що вимога управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №041120-13/1099-2025 складено 02.05.2025 року, відтак, відповідно до приписів ст.124 Бюджетного кодексу України, 10-денний строк оскарження такої вимоги в судовому порядку відраховується саме з 02.05.2025 року (з дня його складення) і, відповідно, завершується 12.05.2025 року.
Відтак, останнім днем звернення до суду з цим позовом було 12.05.2025 року.
Водночас, Кетрисанівська сільська рада про оскарження листа звернулась до суду лише 14.10.2025, через систему "Електронний суд".
В даному випадку суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес протии Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа “Каменівська проти України») Європейський суд з прав людини зазначав: “…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Отже, ознайомившись із змістом позову та заявою про усунення недоліків суддя не встановила переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Зокрема, у разі незгоди з інформацією, викладеною у висновку, позивач мав оскаржити вимогу та лист до суду протягом 10 робочих днів.
Щодо посилання представника позивача на постанови Верховного Суду, суд зазначає.
Стосовно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16) та Верховного Суду (постанови від 22 жовтня 2020 у справі № 820/3089/17, від 31 травня та 02 листопада 2021 року у справах № 826/18686/16 та № 420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 29 березня 2023 року у справі № 160/17775/21) природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Так, вимога Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області може бути оскаржена позивачем до суду, але з дотриманням строку звернення до суду. У наведених постановах Верховного Суду не надавалася оцінка строку звернення до суду.
Щодо постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 року у справі №460/3191/24, та яка, як вказує представник позивача, залишена в силі Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, не відповідає дійсності, оскільки ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справа №460/3191/24 (адміністративне провадження №К/990/6778/25) відмолено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 460/3191/24 за позовом Управління інфраструктури Костопільської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги. Отже у вказаній ухвалі Верховного Суду також не надавалася оцінка дотримання строку звернення до суду з огляду на норми КАС України та статті 124 Бюджетного кодексу України.
Стосовно постанови Верховного Суду від 13 червня 2024 року по справі №520/8938/23, то остання також не є релевантною до даних правовідносин, оскільки оскаржувалися дії посадових осіб Північно-східного офісу Держаудитслужби та не надавалася оцінка вимогам Бюджетного кодексу, в яких і визначені строки звернення до суду щодо оскарження рішень про порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, суддя зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності поважних підстав пропуску строку.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись п.1 ч.5 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Кетрисанівської сільської ради до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування пункту листа - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА