24 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/47294/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта», в якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Рівненської Дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь держави, адміністративно-господарські санкції в розмірі 1471326,30 грн та пені в розмірі 51202,11 грн, а разом 1522528,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідачем, в порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у 2023 році не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування 22 осіб, яким встановлена інвалідність, у зв'язку з чим, позивач, враховуючи приписи ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», визначив відповідачеві суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 1522528,41 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідач подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив Позивач підтримав усі свої позовні вимоги.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
Представники позивача та відповідача подали до суду клопотання в яких просили закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті, призначивши судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
У зв'язку з поданим клопотанням та на підставі ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд назначає наступне.
06 березня 2024 року територіальним відділенням Фонду у автоматизованому режимі, за допомогою програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій. що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Рівненською дирекцією Акціонерного Товариства «Укрпошта», затвердженим згідно Порядку, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 1741 особу, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 48 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону) - 70 особи. (Паперова копія електронного розрахунку АГС з програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності додається.)
Таким чином, на підставі даних звітів з ЄСВ за 2023 рік, які подано Рівненською дирекцією Акціонерного Товариства «Укрпошта», в автоматизованому режимі встановлено невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом 2023 року.
Так, відповідачем - Акціонерним Товариством «Укрпошта» було подано звіт форми №10-ПОІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2023 рік, за змістом якого, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 32425 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1628 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить - 1271 особа.
Вважаючи, що відповідачем, всупереч вимогам ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не працевлаштовано 22 особи з інвалідністю, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив застосувати до відповідача адміністративно-господарські санкції та стягнути пеню, оскільки відповідач добровільно не сплатив суму нарахованих санкцій та пені та не відреагував на претензію позивача.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно із ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Таким чином, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно з ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як видно з матеріалів справи, Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося в суд з даним позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Рівненської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 1471326,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Частинами 1 - 3 статті 95 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Згідно із ч. 2 ст. 58 Господарського кодексу України відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.
Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.02.2017 №56 утворено Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» шляхом перетворення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та визначено ПАТ «Укрпошта» правонаступником УДППЗ «Укрпошта».
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 №728-р «Про перетворення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», наказу Мінінфраструктури України від 11.11.2015 №465 Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» (УДППЗ «Укрпошта») реорганізовано 01 березня 2017 шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «Укрпошта».
З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видно, що Акціонерне товариство «Укрпошта», код 21560045, зареєстроване за адресою: Україна, 01001, м. Київ вул. Хрещатик, 22.
Отже, Акціонерне товариство «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) є юридичною особою, що утворене Міністерством інфраструктури України та на момент виникнення спірних правовідносин діяло на підставі Статуту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15 серпня 2023 року №713 (далі - Статут). Товариство зареєстровано за адресою: вул. Хрещатик, 22, місто Київ, 01001.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.4 Статуту АТ «Укрпошта» - є приватним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі.
Згідно із п. 4.1. Статуту засновником Товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України. Управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Міністерство інфраструктури України.
Відповідно до п. 12.1. Статуту управлінням поточною діяльністю Товариства здійснює Генеральний директор.
Пунктом 3.8. розділу 3 Статуту визначено право Товариства в установленому законом порядку відкривати (створювати) та закривати філії, інші відокремлені підрозділи у спосіб визначений законодавством та Статутом Товариства.
У своїй організаційній структурі Товариство мало відокремлені структурні підрозділи - філії, які не є юридичними особами.
Отже, Рівненська дирекція АТ «Укрпошта» (код ВП 22565760) не мала статусу юридичної особи та була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України у якості відокремленого підрозділу юридичної особи.
Суд звертає увагу, що згідно з наказом генерального директора «Про централізацію діяльності АТ «Укрпошта» від 23.08.2023 №2360 діяльність Рівненської дирекції, разом з іншими філіями, централізовано з 01.09.2023 та з 17.10.2023 за номером 1000741040095065580 внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про закриття філії Рівненської дирекція АТ «Укрпошта», а отже позивач під час звернення до суду з позовом мав знати про закриття філії Рівненська дирекція та про те, що юридичною особою є АТ «Укрпошта» (код за ЄДРПОУ 21560045).
Таким чином, Рівненська дирекція АТ «Укрпошта» щодо якої розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за порушення стаття 19 Закону №875-ХІІ не є юридичною особою в розумінні чинного на момент спірних правовідносин законодавства.
В той же час, функції щодо подання звітності здійснюються саме АТ «Укрпошта».
Більше того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний запис про припинення Рівненської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», як філії з 01.03.2017, у зв'язку з реорганізацією.
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (Постанова Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №803/1252/17).
Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача, в ході розгляду справи стороною позивача не було заявлено клопотання про заміну належного відповідача належним, або залучення до участі у справі належного співвідповідача, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача.
Разом з тим, інші доводи позовної заяви, які стосуються стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися з позовом до суду до належного відповідача.
Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати, що поніс позивач, не підлягають стягненню з відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 КАС України, суд,-
У задоволені позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.