28 жовтня 2025 року Київ № 320/6995/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з платника податків,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути з розрахункових рахунків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 25 585, 56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати узгоджених податкових повідомлень - рішень у розмірі 25 585, 56 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де відповідач не заперечував проти того, що у нього в 2022 році виник податковий борг. У зв'язку з тим, що внаслідок повномасштабного вторгнення фінансовий стан відповідача зазнав суттєвого погіршення, відповідач скористався грошима, що були заплановані ним до сплати в якості єдиного податку для забезпечення власних насущних потреб. Проте, за період з квітня 2023 року по січень 2024 року відповідачем самостійно і добровільно було сплачено в 2022 році податковий борг, який виник в 2022 році з оплати єдиного податку. Додатково повідомив, що відповідачем було в повному обсязі сплачено і нараховану пеню.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 04/06/2019, номер запису: 20700000000021795 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.
У відповідача утворилася заборгованість із сплати єдиного податку з фізичних осіб, а саме податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2021 рік від 08.12.2021 та уточненої податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 1 квартал 2022 року від 07.11.2022 на загальну суму 25 585, 56 грн.
Відтак податковий борг відповідача є узгодженим та становить 25 585, 56 грн.
Наявність податкового боргу підтверджується також довідкою податкового органу про суму боргу, обліковими картками, розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій.
Позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 02.06.2022 №0019566-1306-2655, вказану вимогу позивачем направлено на адресу відповідача, рекомендованим повідомленням про вручення.
У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку суми боргу у розмірі 25 585, 56 грн, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до вимог підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Справляння єдиного податку та правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності встановлюються Розділом ХІV ПК України.
Згідно з вимогами пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України).
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Згідно з вимогами пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 02.06.2022 №0019566-1306-2655 на загальну суму 25 585, 56 грн, вказану вимогу позивачем направлено на адресу відповідача з рекомендованим повідомленням про вручення.
Разом з цим, відповідачем було надано роздруківку платежів за його рахунком, відповідно до яких станом на 19.02.2024 у відповідача відсутній податковий борг у розмірі 25 585, 56 грн, наведене підтверджується і витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника за бюджетом та цільовими фондами станом на 21.02.2024 відносно ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).
Вказані докази спростовують наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 25 585, 56 грн на час розгляду справи.
Зважаючи, що надані відповідачем докази, які не заперечувались і не оспорювались позивачем, спростовують наявність заявленого до стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його стягнення з відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідачем добровільно погашено податковий борг в повному обсязі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 205, 241-246, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з платника податків - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.