ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"28" жовтня 2025 р. Справа № 300/7582/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Куций Олександр Степанович, звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно якого просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією у 2021 році;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області застосувати з 08.06.2021, при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2018. 2019, 2020 року), який у 2021 році був встановлений в розмірі - 9118,81 грн, згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю при перерахунку мені пенсії за віком;
- визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Донецькій області щодо відмови у зарахуванні заробітної плати, яку отримувала ОСОБА_1 у Пнівській, Пасічнянській, Надвірнянській №2 середніх школах;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Донецькій області зробити перерахунок з 01 квітня 2025 року призначеної пенсії за віком із врахуванням заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримувала у Пнівській, Пасічнянській, Надвірнянській №2 середніх школах у період з 15.08.1983 по 31.12.1999 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії виданої Надвірнянською районної державною адміністрацією Івано-Франківської області та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії виданої управлінням освіти Надвірнянською ради за №17 від 25.02.2025, а також дорахувати та виплатити недоплачені суми пенсії.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Втім, позивачем не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору, оскільки платіжне доручення, яке міститься в матеріалах позову свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).
Згідно із статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік становить 3028 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до суду адміністративного позову із заявленою позивачем позовною вимагаю немайнового характеру складає 1211,20 грн.
Виходячи із прохальної частини позовної заяви, судом встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру до різних відповідачів, а саме:
- визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією у 2021 році; зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області застосувати з 08.06.2021, при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2018. 2019, 2020 року), який у 2021 році був встановлений в розмірі - 9118,81 грн, згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю при перерахунку мені пенсії за віком;
- визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Донецькій області щодо відмови у зарахуванні заробітної плати, яку отримувала ОСОБА_1 у Пнівській, Пасічнянській, Надвірнянській №2 середніх школах; зобов'язати Головне управління ПФУ в Донецькій області зробити перерахунок з 01 квітня 2025 року призначеної пенсії за віком із врахуванням заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримувала у Пнівській, Пасічнянській, Надвірнянській №2 середніх школах у період з 15.08.1983 по 31.12.1999 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії виданої Надвірнянською районної державною адміністрацією Івано-Франківської області та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії виданої управлінням освіти Надвірнянською ради за №17 від 25.02.2025, а також дорахувати та виплатити недоплачені суми пенсії.
Відтак, вищенаведені позовні вимоги суд вважає двома самостійними позовними вимогами немайнового характеру, визначеними позивачем, оскільки вони за своїм змістом містять відмінні шляхи (способи) захисту порушеного права.
Крім того, позивач самостійно визначив у позовній заяві двох відповідачів і такі вимоги до кожного із них, які, можуть бути заявлені і розглянуті в суді самостійно, окремо одна від одної.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 двома позовними вимогами немайнового характеру становить 2422,40 грн (1211,20 грн + 1211,20 грн).
Проте, згідно квитанції № 8394-0791-5333-1507 від 16.10.2025, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі.
Таким чином, позивачу слід додатково сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 1211,20 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.
При цьому, порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частини 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
За правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Тобто, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Згідно зі змістом позову, позивач серед іншого просить суд визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією у 2021 році та зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області застосувати з 08.06.2021, при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2018. 2019, 2020 року), який у 2021 році був встановлений в розмірі - 9118,81 грн, згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю при перерахунку мені пенсії за віком.
При цьому, суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В цьому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Таким чином, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Також, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його звернення, оскільки вказаний документ свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Крім того, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цим позовом факт усвідомлення позивачем вчинення відповідачем порушення.
В зв'язку вищенаведеним, суд вважає, що позивач звернувся до адміністративного суду із пропущенням шестимісячного строку звернення в частині позовних вимог.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до приписів частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, надати докази на підтвердження даних доводів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання:
- документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн;
- подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску в частині вимоги про зобов'язання Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області застосувати з 08.06.2021, при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2018. 2019, 2020 року), який у 2021 році був встановлений в розмірі - 9118,81 грн, згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю при перерахунку мені пенсії за віком.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Копію цієї ухвали надіслати представнику позивачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.