ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"28" жовтня 2025 р. справа №300/7647/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Думич О.І. (далі - представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо непроведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.02.2023 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), - в розпорядженні начальника Управління за посадою старшого о/у в ОВС УСБУ в Івано-Франківській області, виданої Управлінням служби безпеки України в Івано-Франківській області від 06.10.2025 за №559, з урахуванням виплачених сум.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки представником позивача не долучено до позовної заяви належних доказів сплати судового збору.
Одночасно, в позовній заяві представником позивача зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки спір у цій справі стосується його соціальних прав, на підтвердження чого долучено копію посвідчення від УБД № 137007 від 22.04.2016, згідно з яким ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
З цього приводу суд зазначає, що норма пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про сплату судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед них немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими представник позивача діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася у цій справі.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідний висновок сформований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, яка вирішила виключну правову проблему в неоднозначності застосування судами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та від 20.01.2021 у справі №9901/258/20 та ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2023 у справі №990/76/23, від 03.03.2021 у справі №9901/8/21, від 02.02.2021 у справі № 9901/83/20 від 13.04.2020 та від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20.
Від цього висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду не відступала.
Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
У цій справі позивач не оскаржує установлення доплати як учаснику бойових дій та/або виплату до 5 травня (до Дня Незалежності України) щодо реалізації статусу з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII чи виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 за №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Судом встановлено, що пред'явлений позивачем позов не стосується питань його соціального захисту як учасника бойових дій, з порушенням яких Закон № 3674-VI власне й пов'язує звільнення від сплати судового збору.
Зважаючи на те, що підстави та предмет позову у цій справі не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій та жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій, суд вважає, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, і останній має бути сплачений на загальних підставах.
Також суд звертає увагу, що конструкція пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Даний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №120/3185/22-а, від 20.07.2023 у справі № 160/20070/21, від 08.03.2023 у справі №701/589/22 та ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 420/13586/22, від 27.12.2023 у справі № 320/2429/23, від 26.10.2023 у справі № 160/3517/21.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
У відповідності до предмета спору, суд уважає, що звернені ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Думич О.І. позовні вимоги носять немайновий характер.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Суд звертає увагу, що абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового становить 1211,20 грн (3028,00 х 0,4).
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання до адміністративного суду даного позову.
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Думич О.І., до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.