ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" жовтня 2025 р. справа № 300/6651/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним і скасування рішення, а також зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Головне управління ПФУ в Донецькій області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, третя особа), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.09.2025 №092950020922 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2025 про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 14.04.2022 по 07.09.2022, з 16.09.2022 по 31.12.2022, з 10.01.2023 по 11.02.2023, з 18.02.2023 по 20.02.2023, з 24.02.2023 по 14.03.2023, з 27.03.2023 по 12.10.2023, з 30.10.2023 по 25.12.2023, з 27.12.2023 по 07.01.2024, з 22.01.2024 по 23.01.2024, з 28.01.2024 по 15.07.2024, з 02.08.2024 по 30.10.2024, з 04.11.2024 по 25.11.2024, з 13.12.2024 по 01.06.2025 на пільгових умовах - один місяць служби за три.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій з підстав відсутності необхідного страхового стажу 25 років. При цьому наголошує, що спірні періоди військової служби в ЗСУ необхідно враховувати із застосуванням кратності один місяць служби за три місяці, чого відповідачем не здійснено. Позивач вважає що у відповідності до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058 має право на призначення дострокової пенсії за віком. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.10.2025 від Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області надійшли пояснення щодо позову, за змістом яких представник заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що військова пенсія призначається за Законом №2262-ХІІ, залежно від кількості вислуги років та сум грошового забезпечення, а цивільній особі, яка отримала статус учасника бойових дій, пенсія обчислюється на загальних підставах, залежно від наявного страхового стажу і зарплати за нормами Закону №1058-IV. З огляду на викладене, представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 33-36).
09.10.2025 Головне управління ПФУ в Донецькій області подало суду відзив на позовну заяву, за змістом якого представник заперечує щодо задоволення позовних вимог. Так, зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву від 28.08.2025 про призначення пенсії відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, щодо зарахування спірного стажу протягом 2022-2025 років у пільговому обчисленні, то відповідач наголошує, що можливість обчислення стажу на пільгових умовах один місяць служби за три місяці передбачена виключно при визначенні розміру пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», натомість позивач звернувся із заявою про призначення дострокової пенсії за віком передбаченої пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058. За таких обставин, Головне управління ПФУ в Донецькій області просило суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
28.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Після опрацювання системою поданої заяви, згідно принципу екстериторіальності органом, що призначає пенсію, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду поданих позивачем до заяви документів відповідачем згідно рішення від 04.09.2025 №092950020922 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с. 8).
Отже, причиною відмови у призначенні пенсії позивачу стала відсутність необхідного страхового стажу.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.09.2025 №092950020922 про відмову позивачу у призначенні пенсії, зокрема в частині не зарахування спірного періоду роботи в кратному розмірі (один місяць служби за три місяці), позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст. 8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 115 Закону №1058-IV визначено особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. Зокрема, пунктом 4 частини 1 вказаної статті передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Отже, положеннями пункту 4 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість дострокового виходу на пенсію учасникам бойових дій.
Так, згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , позивач є учасником бойових дій (а.с. 16).
Суд звертає увагу, що у спірному рішенні вік позивача не є спірним, при цьому, відповідач у спірному рішенні вказав, що страховий стаж позивача становить 13 років 08 місяці 13 днів (а.с. 31-32).
Відповідач та третя особа не заперечують, що спірні періоди військової служби позивача зараховані в одинарному розмірі. При цьому, позивач наполягає на необхідності обчислення спірного періоду в кратному розмірі - один місяць за три.
Так, щодо не зарахування до стажу позивача періоду військової служби в кратному обчисленні одного місяця служби за три, протягом якого позивач безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, суд зазначає про таке.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, підпунктом «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Системний аналіз наведених норм права в їх взаємозв'язку із статтею 57 Закону №1788-XII дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
За змістом правозастосування, яке міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду проходження військової служби в потрійному розмірі є належним правозастосуванням вказаних нормативних положень.
З огляду на положення вказаних норм права, суд дійшов висновку про те, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.
Наразі участь у бойових діях в умовах повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24.02.2022, підтверджується довідками згідно Додатку №6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413) «про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України».
Вказане має значення в аспекті визначення правової підстави для обчислення періоду військової служби в трикратному розмірі.
Отже, обчислення періоду служби саме в трикратному розмірі стосується особливого порядку проходження такої служби, а саме: безпосередньої участі у бойових діях.
Як уже встановлено вище, позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 16).
Окрім того, суд встановив, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №2736 від 30.07.2025, ОСОБА_1 в період з 14.04.2022 по 07.09.2022, з 16.09.2022 по 31.12.2022, з 10.01.2023 по 11.02.2023, з 18.02.2023 по 20.02.2023, з 24.02.2023 по 14.03.2023, з 27.03.2023 по 12.10.2023, з 30.10.2023 по 25.12.2023, з 27.12.2023 по 07.01.2024, з 22.01.2024 по 23.01.2024, з 28.01.2024 по 15.07.2024, з 02.08.2024 по 30.10.2024, з 04.11.2024 по 25.11.2024, з 13.12.2024 по 01.06.2025 приймав участь у здійсненні таких заходах, перебуваючи в Черкаській ОТГ Краматорського району Донецької області, Барвінківській ОТГ Ізюмського району Харківської області, Борівській ОТГ Ізюмського району Харківської області, Вовчанській ОТГ Чугуївського району Харківської області, Новомиколаївській ОТГ Запорізького району Запорізької області, Гуляйпільській ОТГ Пологівського району Запорізької області (а.с. 14).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що період безпосередньої участі у бойових діях у воєнний час підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на встановлені судом обставини щодо протиправності спірного рішення та відсутності будь-яких об'єктивних та законних підстав для відмови позивачу у зарахуванні спірного стажу у кратному розмірі (один місяць за три), суд вважає, що для належного, ефективного та повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2025 про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 14.04.2022 по 07.09.2022, з 16.09.2022 по 31.12.2022, з 10.01.2023 по 11.02.2023, з 18.02.2023 по 20.02.2023, з 24.02.2023 по 14.03.2023, з 27.03.2023 по 12.10.2023, з 30.10.2023 по 25.12.2023, з 27.12.2023 по 07.01.2024, з 22.01.2024 по 23.01.2024, з 28.01.2024 по 15.07.2024, з 02.08.2024 по 30.10.2024, з 04.11.2024 по 25.11.2024, з 13.12.2024 по 01.06.2025 на пільгових умовах - один місяць служби за три
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку пенсійний орган не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.
Окрім того, суд зауважує, що в даному випадку розподіл судових витрат згідно із ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
В той же час, позивачем до матеріалів позову долучено квитанцію №2.309722477.1 від 15.09.2025 про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, суд роз'яснює право ОСОБА_1 на звернення до суду із заявою у відповідності до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір» та відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», який набрав чинності 07.01.2025, для здійснення повернення судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3. м. Слов'янськ, Донецька обл« 84122; тимчасова адреса для листування: вул. Надії Алексєенко, 106, м. Дніпро, 49008), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018), про визнання протиправним і скасування рішення, а також зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 04.09.2025 №092950020922 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3. м. Слов'янськ, Донецька обл« 84122; тимчасова адреса для листування: вул. Надії Алексєенко, 106, м. Дніпро, 49008) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 28.08.2025 про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 14.04.2022 по 07.09.2022, з 16.09.2022 по 31.12.2022, з 10.01.2023 по 11.02.2023, з 18.02.2023 по 20.02.2023, з 24.02.2023 по 14.03.2023, з 27.03.2023 по 12.10.2023, з 30.10.2023 по 25.12.2023, з 27.12.2023 по 07.01.2024, з 22.01.2024 по 23.01.2024, з 28.01.2024 по 15.07.2024, з 02.08.2024 по 30.10.2024, з 04.11.2024 по 25.11.2024, з 13.12.2024 по 01.06.2025 на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Відповідачу та третій особі рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.