ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" жовтня 2025 р. справа № 640/10174/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0315591208 від 11.04.2019, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР", платник податків), в інтересах якого діє представник за довіреністю Пальчик Володимир Леонідович (надалі по тексту також - представник позивача) звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення за №0315591208 від 11.04.2019 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення).
Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідком проведення камеральної перевірки платника податків, контролюючим органом встановлено розбіжності між задекларованим фінансовим результатом до оподаткування між податковою декларацією з податку на прибуток та фінансовим звітом суб'єкта господарювання за 2018 рік, у зв'язку з цим прийняте оскаржуване рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 54 630,00 гривень.
За доводами позивача, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до фінансової звітності, водночас аналіз достовірності сформованих показників податкової звітності, що мало місце у спірному випадку, останньою не охоплюється. Окрім цього, стверджується про відсутність у податкового органу підстав для співставлення даних декларації та фінансової звітності, адже у такому випадку дослідженню підлягають саме первинні документи.
Поруч із наведеним зауважено, що до проведення камеральної перевірки ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" подавався уточнюючий фінансовий звіт, у якому заявлена сума фінансового результату до оподаткування відповідає сумі, відображеній у податкової декларації, така була прийнята ДФС України, що виключає встановлені у акті перевірки розбіжності.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 12.06.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.1).
Позивачем подано заяву про долучення документів до матеріалів справи, зареєстрований 01.07.2019 (а.с.31-36).
Головне управління ДФС у м. Києві скористалося правом подання відзиву на адміністративний позов, зареєстрований судом 11.07.2019 (а.с.37-40). З доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується та зауважує, що фінансова звітність складається платниками податку на прибуток та є невід'ємною частиною податкової декларації.
ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" скеровано відповідь на відзив, реєстрацію якого судом проведено 12.07.2019 (а.с.41-45).
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за №2825-IX від 13.12.2022 скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/10174/19. Вказана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 14.03.2025 (а.с.46). Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/10174/19 передано на розгляд судді Чуприні О.В (а.с.47).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи №640/10174/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами. Пунктом 2 резолютивної частини ухвали постановлено розгляд адміністративної справи №640/10174/19 розпочати спочатку (а.с.48-49).
ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано заяву про вступ у справу представника позивача Пальчика Володимира Леонідовича на підставі довіреності від 17.03.2025 (а.с.52-55).
Від Головного управління ДФС у м. Києві надійшла заява про виконання вимог ухвали суду із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 10.04.2025" із долученням до такої витребуваних копій письмових доказів та пояснень (а.с.56-76).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 допущено заміну відповідача у справі №640/10174/19 з Головного управління ДФС у місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) (а.с.77-78).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиву на позовну заяву, письмові пояснення у справі, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" щодо порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток за результатами якої складено акт за №342/26-15-12-08-21/41848090 від 18.03.2019 (надалі по тексту також - акт перевірки) (а.с.11-13).
За наслідком проведення камеральної перевірки встановлено розбіжності між задекларованим фінансовим результатом до оподаткування в рядку 02 згідно податкової декларації з податку на прибуток від 22.02.2019 за №9310739658 у сумі 144 600,00 гривень та рядку 2290 згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2018 рік від 06.03.2019 за №9311286162 у сумі 387 400,00 гривень, що призвело до заниження об'єкту оподаткування в сумі 242 800,00 гривень та податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19) у сумі 43 704,00 гривень.
ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" подано заперечення на акт перевірки, зареєстровану відповідачем за №71092/10 від 29.03.2019 (а.с.63-64), за наслідком розгляду якого ГУ ДФС у м. Києві рішенням за №66504/26-15-12-08-11 від 66504 від 09.04.2019 залишено без змін (а.с.66-67).
ГУ ДФС у м. Києві на підставі акту камеральної перевірки за №342/26-15-12-08-21/41848090 від 18.03.2019 винесено податкове повідомлення-рішення за №0315591208 від 11.04.2019, яким встановлено порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 за №897, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 54 630,00 гривень, з яких за податковим зобов'язанням у розмірі 43 704,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10 926,00 гривень (а.с.71).
Вважаючи дії Головного управління Державної фіскальної у м. Києві щодо винесення податкового повідомлення-рішення за №0315591208 від 11.04.2019 протиправним, ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" звернулося із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Податковим обов'язком в розумінні вимог статті 36 вказаного Кодексу визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1 статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.39. статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).
За приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац 2 підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Як визначено пунктом 76.1 статті 76 Кодексу, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
При цьому, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (пункт 76.3 статті 76 ПК України).
Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Кодексу, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Правовий аналіз викладеного дає підстави для висновку, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
Мета і зміст камеральної перевірки, а так само обсяг інформації, який може під час такої перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.
У постанові від 21.01.2021 у справі №813/2519/17 Верховний Суд зазначав, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд дійшов висновку про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
У постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов'язань.
У постанові від 16.01.2024 у справі №440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов'язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов'язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов'язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.
Повертаючись до порушеного у цій справі питання, суд зазначає, що у пункті 76.3 статті 76 ПК України законодавець встановив для контролюючого органу два строки, у які може бути проведена камеральна перевірка. Розмежування цих строків здійснюється за предметом камеральної перевірки: 1) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання; 2) камеральна перевірка з інших питань - проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.03.2024 у справі №320/4840/22, колегією суддів сформульовано такий правовий висновок: за змістом статті 76 ПК України камеральна перевірка, яка проводиться в межах 30 календарних днів, є обов'язковою і стосується усієї податкової звітності суцільним порядком. Під час саме такої перевірки можуть бути перевірені усі показники податкової звітності на предмет арифметичного, методологічного та/або логічного зв'язку, узгодженості відповідних показників поточного періоду, їх зіставлення з показниками попередніх періодів.
За змістом встановлених у справі обставин, які підтверджуються змістом акту камеральної перевірки за №342/26-15-12-08-21/41848090 від 18.03.2019, ГУ ДФС у м. Києві здійснено перевірку показників податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік шляхом порівняння відомостей, зазначених у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2018 рік, за наслідком чого встановлено розбіжності у задекларованому фінансовому результаті до оподаткування, що вплинуло на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Так, відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 стаття 135 ПК України).
Як визначено пунктом 46.1 статті 46 Кодексу, податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
У силу вимог пункту 46.2 статті 46 ПК України, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу. Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.
З огляду на вказане, слід дійти висновку про те, що досліджувані під час камеральної перевірки питання за своїм змістом охоплюються вжитою у абзаці першому пункту 76.3 статті 76 ПК України конструкцією "камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку", адже не стосуються ані питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, ані питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Додатки до податкових декларацій є невід'ємною їх частиною, а тому питання їх наявності/відсутності, а так само перевірка правильності їх заповнення могли бути предметом камеральної перевірки виключно в межах 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової звітності, а якщо платник податків подав уточнюючу декларацію, - то протягом 30 календарних днів, що настають за днем її фактичного подання.
Звідси також спростовуються доводи позивача про те, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та, відповідно, податкові зобов'язання визначаються не на підставі фінансового звіту, а лише податкової декларації.
В той же час, посилання ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" на те, що предметом перевірки фактично слугувала достовірність сформованих платником податків показників податкової звітності, що повинне охоплюватися документальною перевіркою суд відхиляє, адже камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку полягає як у виявленні арифметичних помилок, так і у логічному зв'язку та узгодженості відповідних показників поточного періоду, що і мало місце у цій справі.
Безпосередньо в акті камеральної перевірки зазначено, що перевірка стосувалася саме податкової звітності, а його висновки фактично ґрунтуються на порушенні позивачем порядку заповнення такої. Так, встановлено розбіжності між задекларованим фінансовим результатом до оподаткування в рядку 02 згідно податкової декларації з податку на прибуток від 22.02.2019 за №9310739658 у сумі 144 600,00 гривень та рядку 2290 згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2018 рік від 06.03.2019 за №9311286162 у сумі 387 400,00 гривень, що призвело до заниження об'єкту оподаткування в сумі 242 800,00 гривень та податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19) у сумі 43 704,00 гривень.
Станом на час виникнення спірних правовідносин порядок заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року за №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.04.2017 за №467), встановлював, що рядок 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток)", заповнюється відповідно до визначеного у фінансовій звітності.
У цій частині суд вважає доцільним зауважити про безпідставність тверджень позивача про те, що до проведення камеральної перевірки ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" подавався уточнюючий фінансовий звіт, у якому заявлена сума фінансового результату до оподаткування відповідає сумі, відображеній у податкової декларації, така була прийнята ДФС України, що виключає встановлені у акті перевірки розбіжності.
Як слідує зі змісту податкової декларації з податку на прибуток від 22.02.2019 за №9310739658 (а.с.68), досліджуваний контролюючим органом, рядок 02 "Фінансовий результат до оподаткування" складає 144 600,00 гривень.
Дійсно, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2018 рік від 22.02.2019 за №9310738555, прийнятий Державною фіскальною службою України 25.02.2019 згідно квитанції №2 (а.с.24), у рядку 2290 "Фінансовий результат до оподаткування" містить відомості про 144 600,00 гривень.
Тим не менш, як засвідчується уточнюючим фінансовим звітом за 2018 рік від 06.03.2019 за №9311286162, котрий перебував у віданні ГУ ДФС у м. Києві та взятий останнім до уваги, у рядку 2290 "Фінансовий результат до оподаткування" зазначено суму 387 400,00 гривень (а.с.73).
У спірному випадку, відповідачем фактично не встановлено порушень платником податків норм податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності, а здійснено логічний і методологічний контроль за правильністю заповнення показників податкової звітності у частині співвіднесення даних у останніх до тих, котрі визначені у фінансовому звіті, що є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.
Відтак, посилання на порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України обґрунтоване саме неправильністю заповнення показників податкової звітності, а не їх достовірності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач не довів перед судом свої вимоги про протиправність податкового повідомлення-рішення за №0315591208 від 11.04.2019.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо здійснення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2018 рік ТОВ "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР", ГУ ДФС у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення-рішення за №0315591208 від 11.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 54 630,00 гривень, з яких за податковим зобов'язанням у розмірі 43 704,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10 926,00 гривень.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення за №142 від 17.05.2019 (а.с.4).
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НХ ЛОДЖИСТІКС УКР" ((ідентифікаційний код юридичної особи 41848090), вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, м. Київ, 04050;
представник позивача за довіреністю - Пальчик Володимир Леонідович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , довіреність від 17.03.2025), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 44116011), вул. Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116.
Суддя Чуприна О.В.