ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" жовтня 2025 р. справа № 640/38988/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Цуркан М.І.,
за участю: представника позивача - Дмитренко Р.М., представника відповідача - Басан Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вікант" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2021 № 0003420703
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вікант" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) від 23.06.2021 № 0003420703, яке винесено відповідно до акту перевірки від 25.05.2021 № 398/31-00-07-03-03/24942675.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відсутність вини позивача в порушенні граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, виключають юридичну відповідальність за статтею 112 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що контролюючим органом неправильно застосовано норми частини п'ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» щодо підстав для нарахування пені.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року у справі № 640/38988/21 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.53).
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення", Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судові справи передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
21.03.2025 дана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду прийнято до провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/38988/21 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 73,74).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу № 640/38988/21 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 129,130).
29.05.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 163-166).
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де представник відповідача зазначив, що Центральним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, на підставі акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідач зазначає: перевіркою встановлено порушення граничних термінів повернення коштів, а саме несвоєчасне повернення попередньої оплати в розмірі 18962,11 дол. США, з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 287 днів. У частині покликання на мораторій нарахування пені у період дії карантину зазначає, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом № 2473-VIII, що не містить положень про звільнення осіб від відповідальності за порушення вимог цього закону у період дії карантину (а.с. 94-96).
Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого представник не погодився з аргументами відповідача та вважає, що через відсутність вини з боку ТОВ «Фірма «Вікант» податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки його висновки суперечать нормам чинного законодавства України (а.с. 119-125).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, з мотивів викладених у відзиві на позов.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ВІКАНТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по договору (контракту) від 18.05.2018 №18022843 за період діяльності з 18.05.2018 по 13.05.2021.
За результатами проведеної перевірки контролюючий орган склав акт від 25.05.2021 №398/31-00-07-03-03/24942675, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», в частині несвоєчасного повернення нерезидентом коштів у розмірі 18962,11 дол. США по договору №18022843 від 18.05.2018, укладеного із компанією-нерезидентом (а.с. 10-18).
Перевіркою встановлено, що на виконання умов вказаного вище договору, позивач перерахував зазначеному контрагенту-нерезиденту передоплату у розмірі 1199345,00 дол. США. Останній платіж здійснений 16.08.2018 на суму 65000 дол. США. Товар від нерезидента надійшов на загальну суму 1180382,89 дол. США.
Також нерезидентом було здійснено повернення коштів згідно платіжного доручення від 29.05.2020 на суму 18962,11 дол. США (в т.ч. комісія банку - 50,00 дол. США) з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 287 днів (16.08.2019-29.05.2020).
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2021 року №0003420703, яким визначило пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 413411,61 грн (а.с. 19-21).
За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2021 року №0003420703 Державна податкова служба України прийняла рішення від 24.11.2021 №26648/6/99-00-06-01-02-06, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 25-28).
Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Закон України «Про валюту та валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про валюту та валютні операції» встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами 5, 6 цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з частиною 9 статті 11 Закону України «Про валюту та валютні операції» органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За змістом частини 10 статті 11 Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про валюту та валютні операції» Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5, 8 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Це Положення, відповідно до пункту 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Таким чином, судом встановлено, що останній платіж як попередня оплата здійснений позивачем 16.08.2018 на суму 65000 дол. США. Водночас кошти в розмірі 18962,11 дол. США, які повинні були бути повернені до 16.08.2019, повернені - 29.05.2020.
Таким чином, саме дата 17.08.2019 є датою вчинення позивачем порушення вимог валютного законодавства, з якої розпочався перебіг строку нарахування пені.
Станом на 17.08.2019 Закон України № 2473-VIII був чинним, а тому посилання представника позивача про неможливість застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин є хибними.
Також суд зазначає, що з преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Зокрема частиною 1 статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Таким чином, відповідач, встановивши під час перевірки порушення граничних строків розрахунків, що встановлені Національним банком України зобов'язаний здійснити нарахування пені на суму неповерненої попередньої оплати за весь період порушення, що тривав з 17.09.2019 по 29.05.2020.
В той же час позивачем не спростовано встановлений під час перевірки факт порушення валютного законодавства.
Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом на підставі та у спосіб встановлений законом, не має ознак протиправності та скасуванню не підлягає.
Щодо доводів представника позивача про те, що відповідачем порушено строки розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, а відтак скарга вважається задоволеною, суд зазначає, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є правомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки дотримання позивачем вимог валютного законодавства. При цьому, порушення порядку чи строків розгляду скарги не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства, а позивачем у даній справі не оскаржуються дії чи бездіяльність Державної податкової служби України з приводу розгляду скарги позивача.
Інші доводи представника позивача не спростовують обставин встановлених судом і не є підставою для звільнення позивача від відповідальності встановленої частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вікант" (код ЄДРПОУ 24942675, вул. Велика Васильківська, буд. 24/1, м. Київ, 01033) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, вул. Кошиця, буд. 3, м. Київ, 02068) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2021 № 0003420703 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.
Рішення складене в повному обсязі 27 жовтня 2025 р.