ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" жовтня 2025 р. справа № 300/1536/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Мищишин І.Я., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати рішення про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 20.08.2024 №8 протиправним та скасувати; зобов'язати призначити пенсію у разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з моменту виникнення права на призначення пенсії по втраті годувальника.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника за загиблого чоловіка військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням від 20.08.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії через ненадання позивачем до заяви про призначення пенсії свідоцтва про шлюб, що, на думку позивача, є протиправним. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позов, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що ОСОБА_1 14.08.2024 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника за чоловіка, загиблого військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відповідно до статті 30 Закону №2262. Відповідач рішенням від 20.08.2024 №8 відмов у призначенні пенсії у зв'язку із тим, що серед документів наданих позивачем для призначення пенсії в разі втрати годувальника відсутнє свідоцтво про шлюб. Рішенням Надвірнянського районного суду від 27.03.2024 у справі №348/476/24, що набрало законної сили 30.04.2024, встановлено факт, що позивач проживала із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2004 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стверджує, що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус подружжя чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв'язку із втратою годувальника. Вважає, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно статті 30 Закону №2262. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.25).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
14.08.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с.32).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 20.08.2024 за №8 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії в разі втрати годувальника пенсії відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.31).
Вказано, що серед документів ОСОБА_1 , наданих для призначення пенсії в разі втрати годувальника, відсутнє свідоцтво про шлюб.
Згідно із змістом свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.04.2017, виданим виконавчим комітетом Саджавської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 (а.с.11).
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22.04.2022 Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції, підтверджено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.12).
Рішенням Надвірнянського районного суду від 27.03.2024 у справі №348/476/24, що набрало законної сили 30.04.2024, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, на день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено факт перебування ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі також - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 29 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону №2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Згідно із змістом статті 30 Закону №2262-ХІІ за відповідних обставин непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, дружина (чоловік).
Так, як визначено у пункті "д" частини четвертої статті 30 Закону №2262-ХІІ, непрацездатними членами сім'ї вважаються: дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону №2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - довічно.
Статтею 41 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
За змістом пункту 2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (надалі - Порядок №3-1), заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ).
У силу пункту 11 розділу І Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Якщо заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого пенсіонера подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу)) роз'яснюється, які документи необхідно подати додатково. При поданні цих документів до закінчення тримісячного строку з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів уповноваженим органом (структурним підрозділом) поштою, або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась); 2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія; 3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; 4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу; 5) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу; 6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу; 7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону); 8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону); 9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Для призначення пенсії в разі втрати годувальника особам, зазначеним у пункті «д» статті 30 Закону, додатково подаються: документи про те, що дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8-річного віку (свідоцтво про народження дитини, документи, що підтверджують родинні стосунки, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки або рішення суду інше); документи, які підтверджують, що особа не працює (не проводить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), не проходить службу (крім дружини (чоловіка) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті «а» статті 20 цього Закону), які передбачені пунктом 6 цього розділу.
Згідно з пунктами 12, 13 розділу ІІ Порядку №3-1 за документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
За документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються: 1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; 2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника.
У цій справі предметом спору є правомірність рішення пенсійного органу про відмову позивачці у призначенні пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ з підстав ненадання разом із заявою про призначення пенсії копії свідоцтва про шлюб.
Згідно з частиною першою, другою статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Статтею 27 Сімейного кодексу України визначено, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 (справа №461/3169/17; пункти 42, 43) на підставі аналізу норм Закону №1058-IV та норм Сімейного кодексу України дійшов таких висновків: "У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім'ї, що не є рівнозначним поняттю «подружжя», позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб'єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.
У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не належать.
Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.".
З урахуванням наведеного висновку, Верховний Суд в постанові від 24.02.2025 у справі №240/12904/23 зазначив, що в розумінні статті 30 Закону №2262-XIІ та статті 36 Закону №1058-IV право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв'язку із втратою годувальника.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 10.03.2015 (справа №21-615а14), Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 (справа №804/1501/18) та в ухвалах від 28.07.2025 у справі №520/29807/24, від 30.09.2025 у справі №120/1391/25.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 на дату його загибелі, суд дійшов висновку, що рішенням від 20.08.2024 №8 відповідач правомірно відмовив позивачці у призначенні пенсії у разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону №2262-ХІІ.
Посилання позивачки на рішення Надвірнянського районного суду від 27.03.2024 у справі №348/476/24, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та факт перебування ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах спірних правовідносин у цій справі є безпідставними, оскільки встановлення вказаним рішенням факту спільного проживання позивачки з ОСОБА_2 може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов'язків, однак не створює підстав для набуття позивачкою статусу дружини.
Підсумовуючи наведене вище суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.