Рішення від 28.10.2025 по справі 280/7391/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

28 жовтня 2025 року Справа № 280/7391/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати рішення відповідача, оформлене протоколом № 1 від 12 серпня 2025 року, про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу на підставі п.24 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як адвокату, протиправним;

зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.24 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як адвокату.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 серпня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.24 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як адвокату. Заява про надання відстрочки від мобілізації була направлена позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку. 02 вересня 2024 року на адресу позивача відповідачем направлений лист № 3087, яким позивач повідомлений про залишення його заяви без розгляду та необхідність особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання заяви з визначеним законодавством пакетом документів для отримання відстрочки від мобілізації. У зв'язку з цим позивач вимушений був звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання розглянути його заяву по суті. 07 лютого 2025 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі 280/9369/24 позов був задоволений. 12 серпня 2025 року на адресу позивача відповідачем направлене письмове повідомлення № 3212, згідно якому протоколом № 1 комісії відповідача від 12 серпня 2025 року йому відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Підставою відмови у наданні відстрочки згідно повідомленню стало те, що п.24 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також постановою КМУ № 560 не передбачено надання відстрочки адвокату. Позивач, вважаючи таку відмову відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу протиправною, звернувся з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 27.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечує та вказує, що в п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено «інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках». В зазначеній нормі не має слова адвокат, або особи, яка займається індивідуальною адвокатською діяльністю. Відповідно до чинного законодавства, адвокат є громадянином України і, як і будьяка інша особа чоловічої статі призовного віку, він не має автоматичної броні чи загального звільнення від мобілізації лише на підставі професії, але може отримати відстрочку на загальних підставах. Варто зауважити, що закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Постанова Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023р. визначають, що бронювання та відстрочка стосуються насамперед працівників, які є критично важливими для функціонування держави, органів влади або оборонного сектору. Відстрочку може отримати адвокат, офіційно залучений до забезпечення оборони або діяльності органів державної влади, якщо його підприємство/установа має право бронювати працівників. Відповідно до п. 2 ч. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру», життєво важливі функції та/або послуги це функції та/або послуги, реалізація яких забезпечується органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, суб'єктами господарювання та організаціями будь-якої форми власності, збої, переривання та порушення надання яких призводять до швидких негативних наслідків для національної безпеки. Відповідно до переліку визначеного ч. 1 ст. 14 Закону України «Про критичну інфраструктуру», адвокат, або особа, яка займається індивідуальною адвокатською діяльністю, не входить до цього переліку. Щодо посилання позивача на п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо несумісності діяльності адвоката з військовою службою, то це стосується тих обставин, коли адвокат, як фізична особа, призваний на військову службу, і відповідно, не має право здійснювати адвокатську діяльність за час проходження військової служби. Ця норма не надає адвокату право на відстрочку, а лише зазначає, що саме військова служба несумісна з діяльністю адвоката. Звертає увагу суду, що при наданні документів до заяви, позивач не надав жодного документу, який би свідчив про те, що він є адвокатом, який є критично важливим для функціонування держави, органів влади або оборонного сектору, що він офіційно залучений до забезпечення оборони або діяльності органів державної влади. Вважає, що рішення відповідача, оформлене протоколом № 1 від 12 серпня 2025 року про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як адвокату, є правомірним, прийняте в межах норм чинного законодавства України. На підставі наведеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив відповідачу заяву від 16.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 24 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В якості додатків до заяви зазначено: оригінал витягу з Єдиного реєстру адвокатів України АР № 0027.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №280/9369/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.08.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 24 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Повідомленням від 13.08.2025 №3212 позивача повідомлено, що протоколом №1 від 12.08.2025 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та повідомила, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації на загальних підставах оскільки, пунктом 24 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено надання відстрочки особі, яка займається індивідуальною адвокатською діяльністю (адвокат).

Вважаючи рішення відповідача, оформлене протоколом № 1 від 12 серпня 2025 року, про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.24 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як адвокату, протиправним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

На момент розгляду даної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин):

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятої ст. 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:

військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, підстави її надання та перелік осіб, яким надається така відстрочка.

Так, відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Вказана норма є бланкетною і відсилає до інших законодавчих актів.

На думку позивача, таким законодавчим актом є стаття 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка встановлює вимоги щодо несумісності роботи адвоката.

Зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що несумісною з діяльністю адвоката є військова або альтернативна (невійськова) служба.

З цього позивач робить висновок, що у разі несумісності військової служби з діяльністю адвоката, то позивачу, як адвокату передбачена відстрочка.

Суд не погоджується з таким трактуванням позивачем норм права, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Частиною першою ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Тобто, вказані норми закону не звільняють позивача, як адвоката, від призову на військову службу під час мобілізації, а надають можливість зупинити адвокатську діяльність.

Варто зауважити, що рішенням Ради адвокатів України № 60 від 02 серпня 2022 року для адвокатів було надано роз'яснення щодо виконання адвокатами вимог, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проходження адвокатами військової служби.

Вказаним рішенням було встановлено, що у разі виникнення обставин несумісності через призов адвоката на військову службу під час мобілізації, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Крім того, Радою адвокатів України було прийнято рішення № 24 від 03.03.2022 року, згідно з яким у період воєнного стану не вважати порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами та не застосовувати таку підставу для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами (ч.1ст.57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За вказаних обставин, підстав для надання відстрочки позивачу, як адвокату - відсутні, а отже рішення відповідача, оформлене протоколом № 1 від 12 серпня 2025р. про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.10.2025.

Суддя А.В. Сіпака

Попередній документ
131325162
Наступний документ
131325164
Інформація про рішення:
№ рішення: 131325163
№ справи: 280/7391/25
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 30.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.11.2025)
Дата надходження: 05.11.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
СУХОВАРОВ А В
суддя-доповідач:
СІПАКА АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
СУХОВАРОВ А В
суддя-учасник колегії:
ГОЛОВКО О В
ЯСЕНОВА Т І