з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення
28 жовтня 2025 рокуСправа № 280/7571/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі № 280/7571/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково та, серед іншого, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022 та з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 14.10.2022 та з 18.10.2022 по 31.10.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 05.12.2024.
17.06.2025 позивачу видано виконавчий лист.
07.10.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 280/7571/23 на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, у розмірі 413 700,00 грн.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що боржник у добровільному порядку рішення суду не виконує, у зв'язку з чим позивач звернувся до органів державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення. Так, 26.08.2025 Другим відділом державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 78923625, проте рішення суду не виконується. Зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців, як особливої категорії громадян, які виконують завдання по захисту Батьківщини, в контексті положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є одним з видів їх соціальних гарантій, отже різновидом соціальних виплат. З огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, де встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, просить задовольнити заяву.
Ухвалою суду від 08.10.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви на 14.10.2025.
08.10.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 50446), відповідно до яких повідомляє про відсутність заперечень щодо заяви представника позивача.
14.10.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд заяви представника позивача в порядку письмового провадження (вх. № 51313).
Сторони у судове засідання не прибули.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 378 КАС України, розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 20.11.2023 у справі № 280/7571/23 суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться і у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд приходить до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.
З матеріалів, доданих до заяви, вбачається, що на виконання рішення суду у даній справі відповідачем нараховано позивачу додаткову грошову винагороду у розмірі 413 700,00 грн.
При цьому, суду не надано доказів того, що відповідач у справі, який є боржником, відмовляється виплачувати позивачу вказану суму.
Суд зазначає, що сторонами не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 280/7571/23, не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду.
Суд зауважує, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати додаткової винагороди і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі № 280/7571/23 має зобов'язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по додатковій винагороді позивача.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по додатковій винагороді судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного вище судового рішення із зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди на стягнення конкретної суми цієї заборгованості фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд зазначає, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а викладено правовий висновок про те, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а та від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Отже, оскільки способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум додаткової винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, суд приходить до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить представник позивача, адже запропонований ним спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 280/7571/23.
Суд також зазначає, що грошові кошти у виді заборгованості із додаткової винагороди, які належать стягувачу, не є власністю Військової частини НОМЕР_1 і не знаходяться на її рахунках.
Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (Військової частини НОМЕР_1 ) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі № 280/7571/23 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.
У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, адже така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із додаткової винагороди позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті додаткової винагороди, суд вважає безпідставними доводи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 280/7571/23.
Суд зазначає, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості із додаткової винагороди не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Водночас, у спірному випадку йдеться не про право особи на таку виплату, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зазначає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання суми заборгованості із додаткової винагороди, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Щодо посилань заявника в заяві на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України (в редакції Закону України від 21.11.2024 № 4094-IX), суд зазначає, що вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин. Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців і не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Стосовно покликань заявника на виконавче провадження № 78923625 слід вказати, що до заяви не додано листування з приводу виконання рішення суду або доказів того, що дане виконавче провадження відкрито саме з виконання рішення суду у справі № 280/7571/23. Додана до заяви інформація з АВСП не містить таких відомостей. Також і відповідачем не надано суду жодних пояснень та доказів щодо виконання рішення суду у справі № 280/7571/23. Сторони фактично обмежились посиланням на приписи ч. 3 ст. 378 КАС України.
Отже, надані до суду документи не свідчать про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення, передбачені ст. 378 КАС України, відсутні. Необхідність вжиття наведених заходів не доведено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення від 20.11.2023 у справі № 280/7571/23 - відмовити.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко