28 жовтня 2025 року Справа № 280/7809/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про відсутність порушення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом виключення таких відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також, вказує, що позивачем вчасно оновлено дані, однак не зважаючи на це, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів внесено відомості щодо порушення позивачем правил військового обліку. Представник позивача звернувся із запитом до відповідача для отримання інформації стосовно підстав внесення відомостей стосовно порушення позивачем правил військового обліку, у відповідь на який відповідач повідомив, що позивач порушив правила військового обліку, однак документів, які б вказували на вчинення адміністративного правопорушення, не надав. Позивач вважає доводи відповідача щодо порушення правил військового обліку необґрунтованими й незаконними, а внесення відповідачем відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного реєстру військовозобов'язаних призовників та резервістів неправомірним. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
30 вересня 2025 року відповідач подав до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що згідно наданої позивачем до позову роздруківки із застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 , яку він сформував 05 вересня 2025 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (згідно даних обліку - за адресою: АДРЕСА_3 ), однак у цьому ж застосунку відображається зареєстрована/задекларована ним адреса його фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 . Звертає увагу суду, що ця сама ж адреса: АДРЕСА_4 зазначається позивачем і у поданому ним до суду позові, яка була зазначена у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит, а отже позивачу, як і його представнику по справі достеменно було відомо, що він є порушником правил військового обліку, ще до подачі ними до суду позовної заяви. Погоджується із тим, що згідно даних Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», позивач ОСОБА_1 змінив своє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , яке було зазначене ним в облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_2 і самостійно зазначив у застосунку «Резерв+» адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 . А отже ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку, оскільки з урахуванням частини 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII, особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання мав прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік». Однак, таких дій позивачем вчинено не було. Зазначає, що згідно до приписів та вимог статей 254 та 256 КУпАП - протокол про адміністративне правопорушення оформлюється тільки у присутності особи, відносно якої він складається. Тому, у відповідності до пункту 79 Порядку №1487 ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до органів Національної поліції України подано звернення про розшук ОСОБА_1 , для встановлення його місця перебування та його доставлення до ТЦК та СП як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП. Таким чином, позивача правомірно оголошено у розшук для його доставлення і складання відносно нього протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, як порушника правил військового обліку, вчиненого в особливий період і для усунення цих порушень йому необхідно знятися з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та стати у семиденний строк після цього у відповідності до вимог частини 3 статті 37 Закону №2232-XII, та абзацу 2 підпункту 1 пункту 1, підпункту 7 пункту 1 Додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 - на військовий облік відповідного ТЦК та СП за місцем свого фактичного проживання, а тому на даний час повністю відсутні підстави, для зняття позивача із цього розшуку. З огляду на вищевикладене, в задоволенні позову просить відмовити.
01 жовтня 2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що всі твердження відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними та не підтверджені належними доказами, що робить їх необґрунтованими та такими, що не можуть бути взяті судом до уваги. Звертає увагу суду на те, що протоколів про адміністративне правопорушення у відношенні позивача не складалось, а відтак і не було підстав для включення даних стосовно його особи в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів як порушника правил військового обліку. Позов просить задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа, сформованого 05 вересня 2025 року з мобільного застосунку від Міністерства оборони України “Резерв +», позивач є військовозобов'язаним, номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» - 050620211429301700002, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Також, за даними вказаного військово-облікового документа, відомості щодо постанови та дати ВЛК - дата ВЛК - 10 червня 2016 року - непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, звання - солдат, адреса проживання: АДРЕСА_4 , наявний запис - “Порушення правил військового обліку».
23 липня 2025 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із адвокатським запитом за № б/н від 19 липня 2025 року, у якому останній просив надати інформацію щодо наявності/відсутності у діях ОСОБА_1 порушення правил військового обліку, а також засвідчених належним чином копій документів у разі наявності в діях позивача порушень правил військового обліку, на підтвердження факту таких порушень.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04 серпня 2025 року №Ю/15059 представника позивача повідомлено про те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг», повідомив адресу свого проживання (перебування): АДРЕСА_4 , при цьому протягом 7 днів не став на військовий облік військовозобов'язаних у ТЦК та СП за фактичним місцем проживання. Своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив частини 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII та підпункту 1.7 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487. В зв'язку з зазначеним за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до органів Національної поліції України подано звернення про розшук ОСОБА_1 , для встановлення його місця перебування та доставлення, як такого що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210 КУпАП. Станом на 01 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_5 не складались протоколи про адміністративне правопорушення, відповідно постанови не виносились. Зміна статусу щодо ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зняття його з розшуку в органах Національної поліції України, можливо здійснити лише після притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення».
12 серпня 2025 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про вилучення з до Єдиного реєстру військовозобов'язаних призовників та резервістів інформації щодо порушення позивачем правил військового обліку.
Листом відповідача 28 серпня 2025 року відповідача повідомлено про можливість вилучення вказаних ним у вищезазначеній заяві даних виключно у випадку прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також складення відносного нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Позивач не погоджується із бездіяльністю відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про відсутність порушення позивачем правил військового обліку, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, серед яких: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Частиною 3 статті 33 Закону №2232-XII передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з частиною 1 статті 34 цього Закону персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 4 статті 37 Закону №2232-XII, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
У відповідності до частини 11 статті 38 цього Закону призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
У статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).
За приписами статті 5 частин 8, 9 Закону України № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, за змістом частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Стаття 210 та стаття 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як слідує з положень статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Отже, із вищевикладених правових приписів слідує, що до повноважень відповідача як територіального центру комплектування та соціальної підтримки належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Як зазначає відповідач, порушення правил військового обліку полягало у тому, що ОСОБА_1 змінив місце проживання та не став на військовий облік до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання у семиденний термін, що передбачено частини 3 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Проте, відносно позивача а ні протоколу про адміністративне правопорушення за статті 210 КУпАП, а ні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності складено не було. Наведені обставини не заперечуються відповідачем.
З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі статті 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з цим, відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, але не виключно, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Відповідно до пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція, зокрема, але не виключно, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Отже, у разі, якщо територіальним центром комплектування та соціальної підтримки встановлені обставини скоєння особою адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, а складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення є неможливе через фізичну відсутність такої особи, то відповідач наділений правом звернення до органів Національної поліції для доставлення таких осіб з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, що і було вчинено відповідачем у відповідності до наведених правових приписів та статті 259 КУпАП.
У відповідності до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв + надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.
При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв +.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Судом встановлено, що за даними Єдиного державного демографічного реєстру позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (відповідь № 1935478 від 27 жовтня 2025 року).
Позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний у відповідача, в реєстрі містяться відомості про порушення правил військового обліку позивача, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, військово-обліковим документом Резерв +.
Як встановлено судом, позивач під час уточнення персональних даних за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок “РЕЗЕРВ+», 15 липня 2024 року вказав адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 .
Враховуючи вищенаведене, позивач до кінця липня 2024 року був зобов'язаний стати на облік військовозобов'язаних за місцем свого фактичного проживання, яке особисто вказав у мобільному застосунку “РЕЗЕРВ+», проте, відповідних дій не вчинив, чим допустив порушення правил військового обліку.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про відсутність порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.
Відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для відмови в задоволенні позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 7-10, 72, 77, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов