28 жовтня 2025 року Справа № 280/6259/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження в підготовчому засіданні адміністративну справу №280/6259/25 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Якимець Микити Васильовича (вул. Сонячна, буд. 5, оф. 404, м. Одеса, 65062), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
21.07.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Якимець Микити Васильовича, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивачка просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.10.2024 року № 00183660709;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.10.2024 року № 00183650709.
Крім того, просив поновити строк звернення до суду з цим позовом та стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою від 28.07.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом, у справі відкрите спрощене позовне провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у місті Києві, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
31.07.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
13.08.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшли відзив на позов, додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 29.08.2025 розгляд справи було призначено в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначене підготовче засідання на 01 жовтня 2025 об 11 год. 00 хв.
У підготовче засідання 01.10.2025 представники позивача та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання, не прибули. Від третьої особи до суду не надійшло жодної заяви чи клопотання.
01.10.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшли заяви про витребування від відповідача додаткових доказів, про відкладення підготовчого засідання та про участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 01.10.2025 підготовче засідання було відкладене на 14.10.2025 на 10:00 год.
Ухвалою від 01.10.2025 задоволено заяву представника позивача про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції.
13.10.2025 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення та заява про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.
Також 13.10.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою від 13.10.2025 задоволено заяву представника третьої особи про його участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 14.10.2025 оголошувалась перерва до 28.10.2025 для надання представником позивача суду інформації на спростування доводів відповідача про наявність родинних зв'язків між позивачем та ОСОБА_2 , яка отримувала поштову кореспонденцію, яка надходила від податкових органів, зокрема, й оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
24.10.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
28.10.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він визнає факт родинних зв'язків між позивачем та ОСОБА_2 (бабуся по лінії мати) та зазначає, що позивач фактично проживає у місті Києві, а ОСОБА_2 не проживає за податковою адресою позивача (наглядає за квартирою). Вважає, що вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не відбулось у порядку визначеному законодавством, зазначаючи, що ОСОБА_2 могла не усвідомити значення отриманої кореспонденції. Посилаючись на впровадження у Україні воєнного стану, фактичне ознайомлення з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями лише 08.07.2025, вважає, що наявні поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та просить поновити такий строк.
Крім того, 28.10.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У підготовче засідання 28.10.2025 представники учасників справи не прибули, через що фіксація підготовчого засідання не проводилась.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.10.2024, якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 2 225 838,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2024 оскаржувані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачем засобами поштового зв'язку на податкову адресу позивача ( АДРЕСА_2 ) та вручені 09.10.2024 Міноковій В.І. яка, як зрештою визнав представник позивача, є бабусею позивача за материнською лінією.
Відкриваючи провадження у справі та поновлюючи позивачу строк звернення до суду з цим позовом суд виходив з наведеного у позові твердження представника позивача про вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень невстановленій особі - Міноковій Валентині.
За приписами ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року у справі № 380/7418/22.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27 січня 2022 року) в продовження зазначених висновків, сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, у вказаній постанові наголошено, що новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року (у справі № 500/2486/19), однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були ним отримані лише 08.07.2025, при цьому фактично визнає факт доставки та вручення цих рішень відповідача за податковою адресою позивача 09.10.2024 бабусі позивача.
За приписами п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
В підготовчому засіданні 14.10.2025 з пояснень представника відповідача судом встановлено, що позивач не подавав заяву про здійснення листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі, відповідно норма п. 42.4 ст. 42 ПК України до позивача не застосовується.
Натомість, згідно п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення позивача до податкового органу з заявою про зміну податкової адреси, податкова адреса позивача збігається з його адресою зазначеною у позові, і є адресою, на яку відповідачем надсилались оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Відтак, суд висновує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачем за податковою адресою позивача та вручені позивачу (через його бабусю) за такою податковою адресою.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що й акт фактичної перевірки №97392/26/15/07/3529701939 від 16.08.2024, складений співробітниками третьої особи, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, так само був надісланий за зазначеною податковою адресою позивача та вручений так само бабусі позивача - ОСОБА_2 13.09.2024.
Відповідно, наведені в позові твердження позивача (які стали підставою для висновку суду про поновлення строку звернення до суду з цим позовом) про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення буди вручені невідомій йому особі, а позивач отримав ці рішення лише 08.07.2025, спростовані представником позивача в додаткових поясненнях від 28.10.2025, а тому висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.
Отже, позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом, оскільки шестимісячний строк з дня коли позивач повинен був дізнатися про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень сплив 09.04.2025, а з даним позовом позивач звернувся до суду лише 21.07.2025.
Суд зазначає, що до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Посилання позивача на психоемоційний стан його родички (бабусі) не підтверджено жодним доказом. При цьому суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем заперечувався сам факт наявності родинних зв'язків з ОСОБА_2 (позивач зазначав, що це невстановлена для нього особа).
Крім того, з матеріалів справи вбачається систематичне отримання цією особою адресованої позивачу поштової кореспонденції, що, на переконання суду, спростовує твердження представника позивача про якісь негативні психоемоційні стани бабусі позивача.
В свою чергу посилання позивача на впровадження в Україні режиму воєнного стану, перебування міста Запоріжжя, як і решти території України під постійними ворожими обстрілами, суд в контексті вирішуваного питання сприймає критично, оскільки сам суд, а також відповідач, територіально знаходиться в місті Запоріжжі, так само як і податкова адреса позивача знаходиться в місті Запоріжжі, а в матеріалах справ відсутні будь-які докази наявності взаємозв'язку зазначених подій із фактом пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Разом з тим, за приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зазначеною нормою на позивача покладений обов'язок надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, при цьому судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях за відсутності належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
За приписами ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, а також передчасність висновків про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, викладених в ухвалі про відкриття провадження у даній справ, суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладені обставини суд висновує про наявність підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд
Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Якимець Микити Васильовича (вул. Сонячна, буд. 5, оф. 404, м. Одеса, 65062), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль