28 жовтня 2025 року Справа № 280/9359/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» (69011, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, буд.36, ЄДРПОУ 08563553) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової служби України Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі Позивачу ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 08 липня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити Позивачу ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за період з 24 лютого 2022 року по 08 липня 2022 року у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати Позивачу - ОСОБА_1 додаткової винагороди у період з 08 липня 2022 року по 18 жовтня 2022 року пропорційно часу несення служби в розрахунку на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у період з 08 липня 2022 року по 18 жовтня 2022 року пропорційно часу несення служби в розрахунку на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за період служби;
- зобов'язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна;
- визнати протиправними дії Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошовою забезпечення з 08 лютого 2021 року по 31 грудня 2021 року, а також всіх інших належних за цей період, додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої о станом на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;
- зобов'язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 08 лютого 2021 року по 31 грудня 2021 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів і ротового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України па 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошовою забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
- зобов'язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошовою забезпечення з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні), осі врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленою станом на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
- зобов'язати Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошової о забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених статтею 161 КАС України виходячи з наступного.
Щодо сплати судового збору, суддя зазначає наступне.
Позивач звернувся до суду, зокрема, із вимогами про визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за період служби та зобов'язання Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна (дві вимоги немайнового характеру, при цьому друга вимога є похідною від першої).
Щодо сплати судового збору в позовній заяві зазначено, що пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Щодо грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, в постанові від 30 листопада 2020 року по справі №480/3105/19 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 вбачається, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
Такі гарантії щодо забезпечення військовослужбовців доречно порівняти із подібними категоріями трудового законодавства, а саме пунктом 3 частини першої статті 29 КЗпП України, відповідно до якого власник або уповноважений ним орган зобов'язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором забезпечити працівника необхідними для роботи засобами.
Варто також мати на увазі, що речове майно може бути різноманітним: майном особистого користування (предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців) та інвентарним майном, яке є власністю військової частини та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення бойового чергування, варти тощо. Лише перший вид майна, у разі його неотримання, підлягає грошовій компенсації.
Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.
Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата вважає, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум".
Таким чином, слід зробити висновок, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно не є частиною грошового забезпечення військовослужбовця, відповідно спір в цій частині не стосується стягнення заробітної плати та на нього не розповсюджуються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Суд звертає увагу, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за період служби та зобов'язання Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна не пов'язані з зі стягненням заробітної плати, оскільки грошова компенсація вартості за неотримане речове майно не є частиною грошового забезпечення військовослужбовця, про що зазначено вище.
Отже, за звернення до суду з даним позовом позивач повинен сплатити судовий збір виходячи зі здійсненого нижче судом розрахунку.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025рік" установлено у 2025році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач подав адміністративний позов з доданими до нього документами засобами поштового зв'язку.
Отже, в силу приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем при подачі позовної заяви не надано квитанцію про сплату судового збору у встановленому розмірі, що не відповідає вимогам КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Згідно частини 2 статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 161 КАС України, а саме надати до суду докази сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 1211,20 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору за звернення до суду з цим позовом в розмірі 1211,20 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.В. Татаринов