Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
"28" серпня 2006 р. Справа № 8/237
За позовом: Прокурора Бахмацького району в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Чернігівській області, пр.Миру, 43, м.Чернігів
До відповідача: Батуринська селищна рада, вул..Центральна, 30, смт.Батурин Бахмацького району
про спонукання вчинити дії
Суддя Т.Г.Оленич
Секретар судового засідання А.С.Лященко
позивача: Семеній М.В. -провідний спеціаліст, довір. № 8/6/3359 від 10.08.06р.
відповідача: Іващенко М.В. -селищний голова
У судовому розгляді приймав участь Веремієнко В.В. - ст.прокурор відділу прокуратури Чернігівської області.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Прокурором Бахмацького району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України заявлено адміністративний позов про зобов'язання Батуринську селищну раду прийняти до комунальної власності житловий будинок, який розташований по вул.. Заводська, 33 у смт.Батурині Бахмацького району.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що не має права приймати у комунальну власність спірний жилий будинок, оскільки відсутня відповідна технічна документація на нього, а також будинок потребує ремонту, якій має фінансуватися із залученням коштів підприємств, установ, організацій, які передають житловий фонд у комунальну власність.
В судовому засіданні голова селищної ради підтримав свої заперечення.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення та доводи прокурора і представників сторін, допитавши свідків, вислухавши пояснення запрошеного в судове засідання спеціаліста Бахмацького відділення Прилуцького МБТІ, суд ВСТАНОВИВ:
На підставі Наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області від 27.07.95р. “Про дозвіл на приватизацію об'єктів АПК», була проведена приватизація Державного підприємства “Батуринський льонзавод» шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство. В ході приватизації заводу до Статутного фонду відкритого акціонерного товариства “Батуринський льонзавод» не увійшли об'єкти житлового фонду, які відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії ВАТ “Батуринський льонзавод», що затверджений начальником РВ ФДМУ по Чернігівській області 11.11.98р., були передані на баланс товариства до вирішення питання про передачу їх органам самоврядування. Факт перебування будинку № 33 по вул..Заводській у смт.Батурин (інвентарний № 332) на балансі ВАТ “Батуринський льонзавод» підтверджується актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП “Батуринський льонзавод», Планом приватизації ДП “Батуринський льонзавод», затверджених начальником РВ ФДМУ по Чернігівській області 18.12.95р., звітом про результати проведення інвентаризації державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ “Батуринський льонзавод», затвердженого начальником РВ ФДМУ по Чернігівській області 11.11.98р., та іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.07.03р. у справі №9/170б/64б/38б/56б, яке набрало законної сили, затверджений ліквідаційний звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ “Батуринський льонзавод», й товариство ліквідовано як юридичну особу.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначав, що житловий будинок № 33, розташований у смт.Батурин по вул.. Заводській, зареєстрований на праві власності за Лобовик Марією Іванівною на підставі свідоцтва про право власності від 13.10.1962р. за № 923. Запрошена в судове засідання спеціаліст Бахмацького відділення Прилуцького МБТІ Третяк М.М. пояснила суду, що за даними інвентаризаційної справи № 862 на домоволодіння по вул.. Заводській,33 у смт.Батурин, будинок обліковується як приватна власність Лобовик М.І. Перехід права власності на цей будинок до інших осіб в реєструю чому органі не фіксувався.
Допитана в якості свідка Немідько Н.П. пояснила, що в даному будинку проживає багатодітна сім'я, яка отримала цей будинок для проживання від Батуринського льонзаводу. Будинок знаходиться в запущеному стані, потребує капітального ремонту.
Допитаний в якості свідка Тесля М.Т. також пояснив суду, що будинок практично непристосований для проживання. В ньому прописана колишня працівниця Батуринського льонзаводу зі своєю сім'єю.
Крім того, відповідачем була надана в матеріали справи копія договору купівлі-продажу будинку від 11.11.1988р., укладеного між Лобовик М.І. та адміністрацією Батуринського льонзаводу, щодо купівлі-продажу будинку з надворними будівлями, що знаходиться в смт.Батурин по вул..Заводській, 33.
Таким чином, дослідивши та оцінивши вищезазначені докази, суд доходить висновку, що спірний будинок належав підприємству “Батуринський льонзавод», не увійшов до Статутного ВАТ “Батуринський льонзавод» в процесі приватизації, перебував у державній власності, але знаходився на балансі товариства на праві повного господарського відання. Тим самим спростовуються заперечення відповідача стосовно наявності у позивача права власності на будинок.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» житловий фонд, якій не увійшов до статутного фонду господарських товариств, створених у процесі приватизації, є об'єктом передачі права державної власності у комунальну власність територіальних громад. Особливості передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, в тому числі житлового фонду, встановлені ст.4-1 даного Закону. Із змісту даної статті вбачається, що вона може застосовуватися у разі наявності згоди відповідних органів місцевого самоврядування.
Враховуючи, що ВАТ “Батуринський льонзавод» був визнаний банкрутом, та ліквідований як юридична особа після проведення в установленому порядку процедури банкрутства, передача житлового будинку, який знаходився в повному господарському віданні товариства -банкрута, в комунальну власність територіальної громади мала здійснюватися в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95р. № 891 “Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій».
Відповідно до ст.26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, не включаються до складу ліквідаційної маси в разі банкрутства підприємства та передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій, визначається “Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95р. №891, виходячи із змісту якого суд доходить висновку, що приписи цього Положення застосовуються в процесі банкрутства. Оскільки в процесі банкрутства ВАТ “Батуринський льонзавод» питання передачі у комунальну власність спірного будинку, що знаходився у повному господарському віданні товариства, не вирішувалося, тому, на підставі вимог ст.26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», будинок має бути переданий у комунальну власність територіальної громади селища Батурин без будь-яких додаткових умов.
Відповідач, визнаючи, що жилий будинок № 33 по вул..Заводській у смт.Батурин має бути прийнятий у комунальну власність, разом з тим висуває умови щодо здійснення такої передачі при наявності технічної документації на будинок та при наявності фінансування на ремонт будинку, чим порушує вимоги вищезазначеної ст. 26 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», яка містить імперативну норму стосовно передачі такого житлового фонду до комунальної власності без будь-яких додаткових умов.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись Законом України від 03.03.98р. “Про передачу об'єктів прав державної та комунальної власності», ст.26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95р. № 891 “Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій», ст.ст.71,158,160-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Батуринській селищній раді (Бахмацький район, смт.Батурин, вул..Центральна, 30) прийняти від Регіонального відділення фонду державного майна України по Чернігівській області (м.Чернігів, пр.Миру,43, код ЄДРПОУ 14243893) у комунальну власність територіальної громади селища житловий будинок № 33, по вул..Заводській у смт.Батурин Бахмацького району Чернігівської області.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Т.Г.Оленич
Постанова в повному обсязі складена та підписана 31 серпня 2006р.
Суддя Т.Г.Оленич