про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/24447/25
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення з усіма його складовими за час проходження служби в поліції за період з 20 червня 2025 року - 08 серпня 2025 року;
- зобов'язати ГУНП в Житомирській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення з усіма його складовими за час проходження служби в поліції за період з 20 червня 2025 року - 08 серпня 2025 року;
- визнати протиправним бездіяльність ГУНП в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток - 14 діб невикористаної відпустки 2020 р., 17 діб невикористаної відпустки 2021 р., 6 діб невикористаної відпустки 2022 р., 35 діб невикористаної відпустки 2023 р., 36 діб невикористаної відпустки 2024 р., за 21 добу невикористаної відпустки 2025 р., розрахованого з урахуванням суми повного місячного грошового забезпечення з усіма його складовими (премії), з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУНП в Житомирській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки - 14 діб невикористаної відпустки 2020 р., 17 діб невикористаної відпустки 2021 р., 6 діб невикористаної відпустки 2022 р., 35 діб невикористаної відпустки 2023 р., 36 діб невикористаної відпустки 2024 р., за 21 добу невикористаної відпустки 2025 р., розрахованого з урахуванням суми повного місячного грошового забезпечення з усіма його складовими (премії), з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправним бездіяльність ГУНП в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції за власним бажанням за 12 років календарної служби, розрахованого з урахуванням суми повного місячного грошового забезпечення з усіма його складовими, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУНП в Житомирській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції за власним бажанням за 12 років календарної служби, розрахованого з урахуванням суми повного місячного грошового забезпечення з усіма його складовими, з урахуванням раніше виплачених сум.
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі №4-рп/2012 Конституційний Суд України роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Однак, спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17, у постанові від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 цього Кодексу).
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як свідчить зміст позовної заяви та додані до позовної заяви документи, позивач просить визнати протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення з усіма його складовими за час проходження служби в поліції за період з 20 червня 2025 року - 08 серпня 2025 року; не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток - 14 діб невикористаної відпустки 2020 р., 17 діб невикористаної відпустки 2021 р., 6 діб невикористаної відпустки 2022 р., 35 діб невикористаної відпустки 2023 р., 36 діб невикористаної відпустки 2024 р., за 21 добу невикористаної відпустки 2025 р., розрахованого з урахуванням суми повного місячного грошового забезпечення з усіма його складовими (премії), з урахуванням раніше виплачених сум та не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції за власним бажанням за 12 років календарної служби, розрахованого з урахуванням суми повного місячного грошового забезпечення з усіма його складовими, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому зі служби в поліції позивач звільнився 08.08.2025.
Водночас до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише 22.10.2025 (штемпель вхідної кореспонденції Житомирського окружного адміністративного суду), тобто з пропуском тримісячного строку, передбаченого чинним законодавством України.
Обґрунтованого клопотання та доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
При цьому суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова