28 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/21637/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про виклик учасників справи для надання пояснення по суті спору в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" із позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 07.03.2025 №UA101000/2025/000105/2.
Суддя своєю ухвалою від 25.09.2025 постановила прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача 22.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подала клопотання про виклик учасників справи для надання пояснення по суті спору. В обґрунтування вказує: "Відповідач вважає, що дана справа є значимою для відповідача і ухвалене по ній рішення може бути враховане судом при розгляді інших аналогічних справ."
Клопотання зареєстроване в КП ДСС 23.10.2025 за вх. №77719/25.
Розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.5 та ч.7 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Пунктом 2 частини 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, у відповідності до положень ч.1, ч.2, ч.3 ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо:
оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
При цьому, за приписами п.10 ч.6 ст.12 КАС України вбачається, що до справ незначної складності відносяться, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами було вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, відповідно до вимог ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, під час призначення до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, суд виходив із того, що дана справа є незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи згідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також виходячи з того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін згідно до п.2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, слід звернути увагу позивача та відповідача, що вони як учасники справи мають право до закінчення судового розгляду справи надавати суду додаткові пояснення та всі наявні у них докази щодо предмету доказування згідно до вимог ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України, правова оцінка яким буде надана судом при вирішенні справи по суті позовних вимог, у відповідності до положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-243, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України
ухвалив:
Залишити без задоволення клопотання Житомирської митниці про виклик учасників справи для надання пояснення по суті спору.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лавренчук