28 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/25471/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської районної державної (військової) адміністрації про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Коростенської районної державної (військової) адміністрації (далі - відповідач, Коростенська РДА), у якому просить:
визнати протиправною відмову Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, оформлену листом від 08 листопада 2024 №02-13/5016, у видачі їй довідки за формою, передбаченою Порядком видачі посвідчень особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551;
зобов'язати Коростенську районну державну адміністрацію Житомирської області видати їй довідку за формою, встановленою Порядком видачі посвідчень особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551, яка підтверджує проживання на території безумовного (обов'язкового) відселення, а саме: в смт.Поліське Київської області, смт.Народичі Житомирської області, станом на 01.01.1993 не менше двох років.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на отримання довідки згідно з додатком 5 до порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551. Позивач звернулась із заявою до Коростенської РДА про видачу довідки для підтвердження статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи та, відповідно, видачі посвідчення, у відповідь на яку отримала від відповідача лист, відповідно до змісту якого їй відмовлено у видачі вказаної довідки.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що довідка-додаток №5 видається лише за наявності підтвердження проживання (реєстрації) в населеному пункті, а саме, довідки про час проживання сільської або селищної ради, підставою для видачі якої є погосподарська книга. Підстави для видачі позивачу довідки-додатка №5 для підтвердження статусу потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи відсутні. ОСОБА_1 видане посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4, серії НОМЕР_1 , дата видачі 16.08.1993р.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 30.10.2024 звернулась через ЦНАП Народицької селищної ради про видачу їй посвідчення особи, потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до повідомлення Коростенської державної (військової) адміністрації від 08 листопада 2024 року №02-13 №5016 щодо розгляду заяви щодо видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для видачі довідки-додатку встановленого зразка.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до п.3 ст.11 Закону №796-ХІІ, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років.
Cтаттею 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що особи, постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, відносяться до категорії 3.
Згідно з ч.3 ст.15 Закону №796-ХІІ, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону №796-ХІІ, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Таким чином, за приписами Закону №796-ХІІ, видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок №551).
Відповідно до абз.5 п.6 Порядку №551, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) серії Б зеленого кольору.
Пунктом 11 Порядку №551 передбачено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.
Посвідчення видаються:
- особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 5);
- особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6).
Тобто, факт проживання особи на території зони гарантованого добровільного відселення засвідчує довідка органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18), від 10.04.2019 у справі №162/760/17 (№14-550цс18) та постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №381/3359/17 (№61-16015св18), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
З огляду на вказане, довідка за формою, встановленою додатком 5 та 6, є документом, необхідним для вирішення питання щодо встановлення особі, яка постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та видачі їй відповідного посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, нормами Порядку №551 не врегульовано питання про те, до компетенції якого органу віднесені повноваження на видачу вищезазначеної довідки. Однак, дослідивши під час розгляду справи форму довідки про проживання на території радіоактивного забруднення, суд встановив, що форма цієї довідки передбачає, що її видає відповідна державна адміністрація, а посадовою особою, яка її підписує таку довідку - є заступник голови цієї державної адміністрації.
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українською РСР від 23.07.1991 №106, смт. Поліське Київської області та смт. Народичі Житомирської області віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Матеріалами справи встановлено відповідно до наданих довідок позивач була зареєстрована та постійно проживала у смт.Поліське Київської області з 20.09.1988 по 22.12.1989, в смт.Народичі Житомирської області з 20.08.1991 по даний час.
Відповідно до атестату №39 від 01.07.1989 Поліського філіалу СПТУ-10 позивач навчалась у СПТУ смт.Поліське з 01.09.1987 по 01.07.1989; згідно атестату серії НОМЕР_2 про середню освіту позивач 16.06.1990 закінчила Поліську середню загальноосвітню школу робітничої молоді в смт.Поліське Київської області.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 24.09.1990 позивач працювала в смт.Народичі з 26.07.1990 по 17.09.1990, з 20.08.1991 по 21.07.2000 в смт.Народичі в Народицькому міжколгоспному комбікормовому заводі.
Як зазначалося вище, і смт.Поліське Київської області, і смт.Народичі Житомирської області відносяться до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Таким чином, надані докази підтверджують факт проживання та навчання, роботи позивача станом на 01.01.1993 не менше 2 років у населених пунктах, що належать до зони безумовного (обов'язкового) відселення, що дає право на отримання довідки встановленого зразка, передбаченого Порядком №551, яка необхідна для виготовлення посвідчення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.
Таким чином, надані позивачем докази підтверджують факт та період проживання, навчання і роботи позивача станом на 01.01.1993 не менше 2 років у населених пунктах, що належать до зони безумовного (обов'язкового) відселення, що дає право позивачу на отримання довідки встановленого зразка, передбаченого Порядком №551, яка необхідна для виготовлення посвідчення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.
Суд зазначає, що в силу вимог ст.15 Закону №796-ХІІ, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи є довідка про період проживання на території гарантованого добровільного відселення.
Відтак, суд приходить до висновку, що у Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області відсутні підстави для відмови у видачі позивачу довідки про період її проживання на території безумовного (обов'язкового) відселення.
Відповідно до системного аналізу наведених правових норм та долучених до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області зобов'язана видати довідку, що підтверджує факт проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення.
Таким чином, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача на підставі первинних облікових (реєстраційних) документів органу місцевого самоврядування видати довідку, яка підтверджує факт проживання позивача на території безумовного (обов'язкового) відселення, а саме в смт.Поліське Київської області і в смт.Народичі Житомирської області, станом на 01.01.1993 не менше двох років.
Приписами ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Відтак, з огляду на положення ч. 1 ст. 139 КАС України суд дійшов висновку, що сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Коростенської районної державної (військової) адміністрації (вул. Грушевського, 60/2, м. Коростень, Коростенський р-н, Житомирська обл.,11501, РНОКПП/ЄДРПОУ: 03192690) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, оформлену листом від 08 листопада 2024 №02-13/5016, у видачі ОСОБА_1 довідки за формою, передбаченою Порядком видачі посвідчень особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551.
Зобов'язати Коростенську районну державну адміністрацію Житомирської області видати ОСОБА_1 довідку за формою, встановленою Порядком видачі посвідчень особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551, яка підтверджує проживання на території безумовного (обов'язкового) відселення, а саме: в смт.Поліське Київської області, смт.Народичі Житомирської області, станом на 01.01.1993 не менше двох років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської районної державної (військової) адміністрації на користь ОСОБА_1 1211,20 гривень сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
28.10.25