27 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/22194/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - Постанова № 168), у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року, з 05 березня 2024 року по 17 квітня 2024 року, 18 квітня 2024 року по 09 травня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року, з 05 березня 2024 року по 17 квітня 2024 року, з 18 квітня 2024 року по 09 травня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані неповною виплатою відповідачем за періоди перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманням травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, збільшеної до 100 000 грн додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови № 168 упродовж спірних періодів. Позивач стверджує, що всупереч відповіді відповідача щодо нарахування за періоди: з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року, спірна винагорода виплачена не у повному обсязі. А за період лікування упродовж: 05 березня 2024 року - 17 квітня 2024 року, 18 квітня 2024 року - 09 травня 2024 року відповідачем безпідставно не нараховано та невиплачену спірну додаткову винагороду з посиланням на те, що лікування позивача у цей період не пов'язане із травмуванням згідно з наданою довідкою про обставини травми. З такими доводами позивач не погоджується, стверджуючи, що лікування проводилось за основним діагнозом "Посттравматичний стресовий розлад. Постконтузійний синдром", але за станом "після МВТ (20 жовтня 2023 року)", що є достатнім, на переконання позивача, для виплати підвищеної до 100 000 грн спірної винагороди відповідно до Постанови № 168 за означений період лікування.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає про те, що позивачу було виплачено додаткову винагороду у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, у розмірі до 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я упродовж жовтня 2023 року, листопада 2023 року, грудня 2023 року та січня 2024 року. Проте за періоди стаціонарного лікування з 05 березня по 09 травня 2024 року така винагорода виплачена не була з підстав того, що згідно з перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 778 та виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 1109 не вбачається, що позивач проходив лікування, яке пов'язане з отриманням поранення (контузії, травми, каліцтва). При цьому відповідач зауважує, що захворювання, пов'язане з захистом Батьківщини, не тотожне пораненню (контузії, травмі, каліцтву), у зв'язку з лікуванням за наслідком якого встановлено виплату підвищеної додаткової винагороди згідно з Постановою № 168. Тому відповідач вважає, що право позивача на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі до 100 000 грн відповідно до Постанови № 168 за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 05 березня 2024 року по 09 травня 2024 року не виникало, оскільки позивач проходив лікування у зв'язку з захворюванням, що підтверджено на проведеному медичному огляді гарнізонною військово-лікарською комісією № 1 Військової частини НОМЕР_2 14 червня 2024 року.
З таких підстав просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 28 березня 2023 року № 91 солдата призваного по мобілізації ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року зараховано до списків особового складу та призначено на посаду старшого стрільця 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, де він проходить військову службу натепер.
Як підтверджено довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12 листопада 2023 року № 28568, під час проходження військової служби ОСОБА_1 20 жовтня 2023 року отримав вибухову травму: акубаротравму, за обставин: "безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу Військової часини НОМЕР_1 , не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження, чи самогубства, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, в засобах індивідуального захисту, поблизу н.п. Васюківка, Бахмутського району, Донецької області".
Цю довідку видано на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 01 листопада 2023 року № 5412.
По тому, позивач перебував на стаціонарному лікуванні:
з 22 жовтня по 01 листопада 2023 року у КНП "Павлоградська лікарня інтенсивного лікування", що підтверджується виписним епікризом № 45 із медичної карти стаціонарного хворого № 976;
з 21 листопада по 18 грудня 2023 року у ДЗ "Центр психічного здоров'я та реабілітації ветеранів "Лісова поляна", що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 003302/2023;
з 18 грудня 2023 року по 21 січня 2024 року у КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія", що підтверджується епікризом виписним із медичної карти стаціонарного хворого № 16141;
з 05 березня по 17 квітня 2024 року у КНП КОР "Київський обласний центр ментального здоров'я", що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 778;
з 18 квітня по 09 травня 2024 року у ДЗ "Центр психічного здоров'я ветеранів "Лісова поляна", що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 1109.
Листом від 05 вересня 2024 року № 12515 у відповідь на звернення представника позивача, відповідач повідомив, що за час перебування на стаціонарному лікуванні з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року додаткову грошову винагороду нараховано та виплачено з розрахунку 100 000 грн відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, що підтверджується довідкою про доходи. Проте, упродовж періоду з 05 березня по 09 травня 2024 року проводились лікування з приводу основного захворювання, яке не пов'язане із травмуванням згідно з довідкою про обставини травми, а тому підстави для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн за вказаний період лікування відсутні.
Стверджуючи, що спірна грошова винагорода за періоди: з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року виплачена не у повному обсязі, а за період з 05 березня по 09 травня 2024 року безпідставно не виплачена, позаяк позивач проходив лікування за основним діагнозом "Посттравматичний стресовий розлад. Постконтузійний синдром. Розлад адаптації, та за супутнім: зокрема "стан після МВТ (20 жовтня 2023 року)", що підтверджено перевідним епікризом № 778 та виписним епікризом № 1109, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктами 1-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову № 168.
Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Верховний Суд у постанові від 05 травня 2024 року у справі № 160/14647/22 звертав увагу на те, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка установлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.
Правова природа такої виплати невід'ємно пов'язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають зі статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналізуючи вищевикладені положення законодавства суд доходить висновку, що Постанова № 168 встановлює умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Матеріалами справи підтверджується перша умова для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн: а саме поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини. Ця умова підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12 листопада 2023 року № 28568: 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 отримав вибухову травму: Акубаротравма, за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу Військової часини НОМЕР_1 , не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження, чи самогубства, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, в засобах індивідуального захисту, поблизу н.п. Васюківка, Бахмутського району, Донецької області.
Що ж до другої умови для виплати спірної підвищеної винагороди за час стаціонарного лікування, суд враховує таке:
у період з 22 жовтня по 01 листопада 2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Павлоградська лікарня інтенсивного лікування" у зв'язку з "ВТ (20 жовтня 2023 року) в зоні бойових дій при захисті Батьківщини потрапив під ворожи обстріл", що підтверджується виписним епікризом № 45 із медичної карти стаціонарного хворого № 976;
з 21 листопада по 18 грудня 2023 року - стаціонарне лікування у ДЗ "Центр психічного здоров'я та реабілітації ветеранів "Лісова поляна"; основний діагноз: "Помірний посттравматичний стресовий розлад. Астено-депресивний синдром. Інсомнічний синдром"; супутній: "Наслідки перенесеної МВТ, ЗЧМТ (струсу г/м, акубаротравми 20 жовтня 2023 року) з помірно вираженим цефалгічним синдромом, вестибуло-координаторними порушеннями, двобічною пірамідною недостатністю, вегетативною дисфункцією (за шкалою Вейна 32 б.). Вертеброгенна дорсалгія на фоні ДДЗХ з помірно вираженим больовим та м'язево-тонічним синдромами, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 003302/2023;
з 18 грудня 2023 року по 21 січня 2024 року - стаціонарне лікування у КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія"; основний діагноз: "Посттравматичний стресовий розлад з емоційно-вольовою нестійкістю, тривожно-депресивним синдромом з інсомнією"; супутні захворювання та ускладнення: "стан після МВТ (20 жовтня 2023 року), АБТ, ЗЧМТ ГМ у вигляді цефалгії, астено-невротичного синдрому, диссомнії, що підтверджується епікризом виписним із медичної карти стаціонарного хворого № 16141;
з 05 березня по 17 квітня 2024 року - стаціонарне лікування у КНП КОР "Київський обласний центр ментального здоров'я"; повний діагноз (основне захворювання): "Посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний варіант розвитку з емоційно-вольовою нестійкістю та інсомнією, Постконтузійний синдром"; супутні захворювання: "Міопія слабкого ступеню, OU з ast OD. Стан після МВТ (20 жовтня 2023 року), АБТ, ЗЧМТ, цефалгічний синдром, НЦД по гіпертонічному типу. Синусова тахікардія. СН 0. Хронічний гастрит", що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 778;
з 18 квітня по 09 травня 2024 року - стаціонарне лікування у ДЗ "Центр психічного здоров'я ветеранів "Лісова поляна"; основний діагноз: Розлад адаптації, з переважанням емоційних порушень; ускладнення основного: супутній: "Міопія слабкого ступеню, OU з ast OD. Стан після МВТ (20 жовтня 2023 року), АБТ, ЗЧМТ, цефалгічний синдром", що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 1109.
Дослідження змісту цих медичних документів указує на те, що упродовж періодів з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року, з 05 березня 2024 року по 17 квітня 2024 року, 18 квітня 2024 року по 09 травня 2024 року позивач проходив стаціонарне лікування внаслідок (у зв'язку з) травми, отриманої під час бойових дій 20 жовтня 2023 року.
Слід врахувати, що наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення № 402), яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Главою 21 Розділу ІІ Положення № 402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.
Так, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (пункт 21.1 Глави 21 Розділу ІІ).
Згідно з підпунктами "а", "д" пункту 21.5 Глави 21 Розділу ІІ, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України".
д) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України".
Аналізуючи наведені правові норми в контексті встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що у цій справі наявні умови, визначені у пункті 1-2 Постанови № 168 (перебування на стаціонарному лікуванні у взаємозв'язку із травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини), адже позивач лікувався внаслідок посттравматичного стресового розладу, постконтузійного синдрому, й на чому слушно наполягає позивач - що спричинено саме вибуховою травмою 20 жовтня 2023 року (акубаротравмою), тобто пов'язане не з отриманим захворюванням безвідносно до причини (участі у бойових діях та отримання травми), а у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини.
Визначальним у даних правовідносинах є також зміст та формулювання медичного висновку військово-лікарської комісії.
Так, згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 14 червня 2024 року № 4125: діагноз - "наслідки перенесеної (20 жовтня 2023 року) вибухової травми, акубаротравми у вигляді початкових проявів хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості; цефалгічного, астено-невротичного синдрому. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини" (довідка про обставини травми, видана командиром Військової частини НОМЕР_1 від 12 листопада 2023 року № 28568); помірно виражений стійкий посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний варіант з явищами інсомнії. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка про безпосередню участь у бойових діях, видана командиром Військової частини НОМЕР_1 від 22 лютого 2024 року № 2053).
Отже, військовослужбовець ОСОБА_1 проходив лікування внаслідок отриманого бойового травмування в результаті участі у бойових діях, яке потребувало стаціонарного лікування. На переконання суду, зважаючи на характер травми, що зазначений у вказаних вище епікризах із медичних карт хворого та довідці ВЛК, позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн з розрахунку на місяць, як такий, що перебував на лікуванні після перенесеної травми, за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, - пов'язаної із захистом Батьківщини.
За обставинами цієї справи відповідачем не заперечується право позивача на спірну додаткову винагороду за періоди перебування на лікуванні: з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року. Ба більше, відповідач зазначає про виплату цієї винагороди: за жовтень 2023 року у сумі 35 483,88 грн; за листопад 2023 року - 33 333,33 грн; за грудень 2023 року - 58 064,52 грн; за січень 2024 року - 70 967,74 грн, що підтверджує довідкою від 14 грудня 2024 року за № 18611.
Натомість позивач наполягає на проведенні спірної виплати не у повному обсязі, спираючись на дані доданої до позову банківської виписки по картковому рахунку.
Суд враховує доводи сторін та зазначає, що довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 14 грудня 2024 року за № 18611 підтверджено нараховану додаткову винагороду за Постановою № 168 за період жовтень 2023 року - травень 2024 року. Причому підтверджено й те, що за інший спірний період: з 05 березня по 09 травня 2024 спірну винагороду позивачу не нараховано.
Повертаючись до виплат за періоди жовтень 2023 року - січень 2024 року суд також бере до уваги додану до відповіді від 05 вересня 2024 року за вих. № 12515 довідку про доходи ОСОБА_2 від 04 вересня 2024 року № 4512, яка містить суттєво інші суми нарахованих виплат за означені періоди. При цьому суд не оминає увагою, що позивач не заперечує проведення певних виплат спірної додаткової винагороди, наполягаючи на тому, що "додаткова грошова винагорода виплачена не у повному розмірі" (стор. 3 позовної заяви) з посиланням на банківську виписку про рух коштів по картковому рахунку за період з 20 серпня 2023 року по 12 серпня 2024 року. Однак, суд зазначає, що дані виписки суд не визнає належними доказами щодо фактичних спірних виплат, оскільки не видається можливим з'ясувати ані призначення платежу/вид зарахованих сум, ані, власне операцію: списання чи зарахування на рахунок.
За таких обставин, визначаючись у належному та відповідному порушеному праву способі захисту суд, насамперед, входить з того, що у цій справі на вирішення суду постало питання права позивача на спірну одноразову винагороду за означені питання, а не спір щодо нарахованих сум, а тому суд погоджується з позивачем щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити спірну додаткову грошову винагороду згідно з Постановою № 168 за періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум цієї винагороди за відповідні періоди та за даним конкретним фактом.
Суд певний того, що обраний спосіб захисту гарантуватиме остаточне вирішення та вичерпання спору між сторонами.
Щодо строку звернення до суду з позовом у цій справі, то оскільки при відкритті провадження це питання потребувало перевірки відповідними доказами, та зважаючи, що відповідачем не подано суду жодного доказу, витребуваного ухвалою від 02 грудня 2024 року задля з'ясування дотримання позивачем цього строку, враховуючи відсутність відповідних доводів відповідача у відзиві та огляду на повідомлені сторонами обставини виплати певних сум спірної винагороди, суд враховує отримання позивачем відповіді Військової частини НОМЕР_1 за № 12515 05 вересня 2024 року із зазначенням про нарахування та виплату додаткової винагороди з доданням відповідної довідки, що й дозволило позивачу визначитись зі змістом заявленого позову, зокрема щодо неповної виплати. Враховуючи таке суд вважає, що строк звернення до суду із заявленими вимогами розпочинається після отримання вказаної відповіді 05 вересня 2024 року, а тому, відповідно, відсутні підстави вважати пропущеним строк звернення до суду з позовом у цій справі.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи встановлені обставини цієї справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в частині нарахування та доплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року, з 05 березня 2024 року по 17 квітня 2024 року, 18 квітня 2024 року по 09 травня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум винагороди за вказані періоди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 22 жовтня 2023 року по 01 листопада 2023 року, з 21 листопада 2023 року по 18 грудня 2023 року, з 18 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року, з 05 березня 2024 року по 17 квітня 2024 року, з 18 квітня 2024 року по 09 травня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум винагороди за вказані періоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
27.10.25