27 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/23199/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховано грошову допомогу для оздоровлення за 2016 рік щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2016 рік із врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється такі виплати, суму щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 йому безпідставно обраховано грошову допомогу для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення без врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюються такі допомоги, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Вважає, що такий обрахунок призвів до отримання таких виплат не у повному розмірі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем на офіційну електронну адресу суду подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Вказує, що винагорода, встановлена Постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується грошова допомога для оздоровлення.
Ухвалою суду від 12.08.2025 року залучено до участі у справі як другого відповідача - Військову частину НОМЕР_2 .
27.08.2025 року військовою частиною НОМЕР_2 надіслано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні повних вимог за безпідставністю.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення з вказаним позовом, то суд його не приймає до уваги, оскільки строк звернення з адміністративний позовом про виплату грошового забезпечення до 18.07.2022 не обмежений.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 09.09.2016 №272 позивача з 09.09.2016 виключено зі списків особового складу військової частини.
При цьому, Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 з 01.01.2020.
Не погоджуючись із розміром отриманої грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік під час проходження служби позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок допомоги з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.
За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом у проведенні перерахунку відмовив.
Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-XII).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно із приписами абз.1 ч.4 ст.9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, вказаним Законом передбачено повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.
Підпунктом 2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова № 889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
З аналізу наведеної норми встановлено, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п.1 ст.10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст.9 Закону № 2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
У силу вимог п.п.38.1. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 260 від 11.06.2008 року, яка втратила чинність 20.07.2018 року, однак була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 260), особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови № 889).
На виконання Постанови № 889 Міністерством оборони України 24 жовтня 2016 року видано наказ, яким затверджено Інструкцію № 550 "Про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" (далі - Інструкція № 550, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 8 Інструкції № 550 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Положеннями підпункту 38.6 Інструкції №260, яким передбачено складові місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, містять застереження щодо не включення до його складу винагород.
Приписи Інструкції № 550, які регулюють порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, також містять застереження, що ця допомога не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, до яких відноситься одноразова грошова допомога при звільненні.
В той же час, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зі змісту Постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Відповідач наполягає на тому, що пунктом 8 Інструкції №550 передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З даного приводу суд зазначає, що застосовуючи Інструкцію №550, відповідач не врахував пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Крім того, встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Отже, до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Закону № 2011-XII та Постанови № 889, а не Інструкції №550.
Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога на оздоровлення.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За матеріалами справи встановлено, що позивачу відповідно до довідки від 14.07.2025 №1182 нарахування та виплата позивачу такої додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 здійснювались щомісяця з січня 2016 року по листопад 2016 року.
За таких обставин, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховано грошову допомогу для оздоровлення за 2016 рік, сум щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 є протиправною й належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку цієї допомоги.
Крім того, враховуючи, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 , слід зобов'язати провести виплату донарахованих коштів позивачу саме Військову частину НОМЕР_2 .
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено правомірність своєї бездіяльності, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховано грошову допомогу для оздоровлення за 2016 рік, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2016 рік із врахуванням в складі грошового забезпечення, суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2016 рік із врахуванням в складі грошового забезпечення, суму щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 27 жовтня 2025 р.
27.10.25