27 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/13277/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років його з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 та проведення перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від № ХЗ47004 від 25.06.2024, виданої станом на 05.03.2019, з основним розміром 70%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років його в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від № ХЗ47004 від 25.06.2024, виданої станом на 05.03.2019 у розмірі 90% грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Свої позовні вимоги аргументував тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) на підставі рішення суду з 01.04.2019 здійснено йому перерахунок пенсійного забезпечення, під час якого зменшено відсоткове значення від відповідних сум грошового забезпечення, зокрема з 90% до 70%.
Не погоджуючись із вказаним перерахунком, що призвів до зменшення відсоткового розміру його пенсії позивач, звернувся до відповідача із проханням переглянути своє рішення та усунути такі порушення, проте отримав відмову, яка мотивована тим, що перерахунок пенсії здійснений за чинною редакцією ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Такі дії Пенсійного фонду позивач вважає протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ухвали судді від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
24.06.2025 до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки підстави для обчислення пенсії у розмірі 90% відсутні.
Крім того, в прохальній частині відзиву представник відповідача просить залучити до участі у справі Міністерство соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Щодо викладеного у прохальній частині відзиву клопотання, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем, у порушення положення статей 166, 167 КАС України подане клопотання не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених статтею 167 КАС України. Викладення у прохальній частині відзиву інших клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить вимогам статей 162, 164 КАС України. При цьому, недотримання суб'єктом владних повноважень чинних норм процесуального законодавства при поданні заяв по суті справи не має впливати на неналежне виконання стороною у справі своїх процесуальних обов'язків. Суд також звертає увагу відповідача, що недотримання суб'єктом владних повноважень норм процесуального законодавства при поданні відзиву на адміністративний позов, інших заяв та клопотань має наслідком застосування судом положень частини 2 статті 167 КАС України в частині повернення таких заяв по суті справи та інших клопотань без розгляду.
Більш того, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про залучення до розгляду справи Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
З'ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. При призначенні обчислена пенсія позивача у розмірі 77% грошового забезпечення, про що свідчить розрахунок пенсії за вислугу років, який міститься в матеріалах справи.
У подальшому, на виконання рішення суду відповідачем з 01.04.2019 проведено новий перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, при цьому основний розмів пенсії, замість встановленого на час звільнення розміру 90%, відповідачем зменшений до 70% відповідних сум грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія.
Не погоджуючись із таким перерахунком позивач звернувся із заявою відповідача щодо нарахування та виплати пенсійного забезпечення у 90% від грошового забезпечення визначеного для перерахунку пенсії встановлених при призначенні пенсії.
За змістом розрахунку основний розмір пенсії позивача станом на 01.04.2019, становив 70% грошового забезпечення.
З діями відповідача спрямованими на зменшення відсоткового значення грошового забезпечення, визначеного для обрахунку пенсії, позивач не погоджується, вважає, що має право на її обрахунок з розрахунку 90% грошового забезпечення, тобто у відсотковому розмірі визначеному при її призначенні.
Суд, надаючи правову оцінку наведеним обставинам враховує наступне.
В силу приписів ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вказане право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).
Приписами ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704).
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку № 45, в редакції до 05 березня 2019 року без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; - надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; - щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; - інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; - щомісячні надбавки за особливі умови служби
Разом з тим, згідно ч.2 ст.13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, у вищевказану статтю, відповідно до Закону України № 3668-VІІ від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі Закон № 3668-VІІ) були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. Згодом Законом України № 1166-VІІ від 27.03.2014 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі по тексту Закон № 1166-VІІ) внесені зміни до другої статті 13 Закону № 2262-XII та обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70%.
Відтак, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Як вже зазначалося, на підставі оновленої довідки наданої до Пенсійного фонду позивачу здійснено перерахунок пенсії в розмірі 70% від розміру грошового забезпечення.
Натомість, судом з'ясовано, що пенсія позивачу встановлена та виплачувалась до моменту здійснення такого перерахунку у розмірі 90% грошового забезпечення.
Слід також наголосити, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
При цьому суд вважає за необхідне вказати, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічний висновок зроблено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін.
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VII від 02.06.2016, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
Враховуючи встановлені судом обставини справи адміністративний позов підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат, вирішується судом на підставі ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241-246, 263 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії в розмірі 70% основного розміру пенсії замість встановлених раніше 90%.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 27 жовтня 2025 р.
27.10.25