про продовження строку залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/23168/25
категорія 102010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до посадової особи Бердичівського міськрайсуду Житомирської області Яковлева Олександра Сергійовича про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до посадової особи Бердичівського міськрайсуду Житомирської області Яковлева Олександра Сергійовича, в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача надати відповіді по суті та наслідкам розгляду звернень від 01 січня 2025 року та від 30 березня 2025 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом: конкретизації змісту заявлених вимог до відповідача (подання уточненого / виправленого позову); надання копій звернень до відповідача, з приводу яких заявлено вимоги, та докази їх направлення посадовій особі, до якої позивається позивач; оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн за кожну позовну вимогу немайнового характеру (кількість позовних вимог слід визначити відповідно до кількості звернень, щодо яких позивачем заявляються вимоги).
13 жовтня 2025 року через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, у якій щодо викладених судом недоліків пред'явленого позову, зокрема в частині змісту заявлених вимог до відповідача, зазначає: "Вимоги до відповідача: чітко сформульовані вимоги до відповідача.", а також "зміст позовних вимог... - позивачем зазначено в позові. Крім того в адміністративному судочинстві саме на Відповідача (посадову особу) покладено обов'язок довести суду, що посадовою особою не порушено права громадянина України.".
Щодо інших недоліків оформлення позовної заяви позивач покликається на відсутність у нього відповідної інформації.
Також просить суд звільнити від сплати судового збору.
(У період з 16 по 22 жовтня 2025 року суддя Приходько О.Г. перебувала у відпустці).
Розглянувши заяву про усунення недоліків та, відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), з'ясовуючи відповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суд зазначає про таке.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з принципом диспозитивності, закріпленим статтею 9 КАС України, позивач сам вирішує, чи звертатися йому до суду з позовом, самостійно визначає зміст і обсяг позовних вимог, і користується при цьому повною свободою у межах визначених процесуальним законом механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для реалізації його прав.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Види позовів дефіновано у статті 5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої цієї статті), визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини першої цієї статті).
В цьому аспекті суд звертає увагу позивача, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, саме захист порушеного права є визначальним для звернення до суду, а зобов'язальна частина позову має бути скерована на відновлення порушеного права позивача, тобто способом захисту цього права.
Натомість, звернення до суду задля спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення певних дій, без визначеного позивачем предмета оскарження заявленого позову, не охоплено межами провадження у справах у порядку КАС України.
Оскільки позивач залишив не визначеним предмет оскарження у заявленому позові (рішення/дії/бездіяльність суб'єкта владних повноважень), вимоги ухвали від 07 жовтня 2024 року у цій частині не усунуто позивачем. При цьому суд приймає доводи позивача щодо наведеного ним обсягу відсутньої інформації, яка не вказана ним у реквізитах позовної заяви. Що ж до предмету оскарження заявленого позову, суд повторює, що в силу принципу диспозитивності адміністративного судочинства суд не вправі визначатись за позивача.
Що ж до заявленого клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, то визначаючись щодо підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі суд враховує положення частини першої статті 133 КАС України, згідно з яким суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою, другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
До заяви про усунення недоліків ОСОБА_1 додано довідку про доходи № 6763 7675 8132 2738, сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, згідно з якою розмір річної пенсії позивача за 2024 рік склав 32 700 грн, відтак вказаний в ухвалі суду від 07 жовтня 2024 року судовий збір у сумі 1211,20 грн не перевищує 5 відсотків такого річного доходу позивача.
Разом з тим, позивачем не додано жодних доказів відсутності інших доходів, окрім пенсії, що не дозволяє достовірно упевнитися, що виключно пенсійна виплата складає єдиний дохід позивача. При цьому доводи позивача про те, що пенсія не є доходом, а соціальною виплатою, з якої, за твердженнями позивача, судовий збір не справляється, є безпідставними, позаяк для цілей справляння судового збору ані КАС України, ані Законом України "Про судовий збір" не виокремлено доходів, які не підлягають урахуванню для цілей сплати судового збору з урахуванням майнового стану учасника судового процесу.
Отже, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Тому, з огляду на невідповідність пред'явленого позову вимогам статей 160 і 161 КАС України, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду конкретизації змісту заявлених вимог до відповідача (подання уточненого / виправленого позову) із чітким визначенням предмета оскарження (які рішення/дії чи бездіяльність); оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн за кожну позовну вимогу немайнового характеру (оскільки кількість позовних вимог слід визначити відповідно до кількості звернень, щодо яких позивачем заявляються вимоги).
Керуючись статтями 5, 9, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року, на десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Приходько