27 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/10671/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за січень 2025 року відповідно Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за січень 2025 року відповідно Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період грудень 2024 року - січень 2025 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити додаткову винагороду відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період грудень 2024 року - січень 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, не отримав збільшеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно за період грудень 2024 року - січень 2025 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Відповідачем у встановлений строк відзив на адміністративний позов не надано.
Ухвалою суду від 20.05.2025 та 17.06.2025 витребувано у військової частини НОМЕР_1 :
- довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року №887) щодо ОСОБА_1 за період з грудня 2024 року - січень 2025 року проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 ;
- підтверджуючі документи участі військовослужбовця ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з грудня 2024 року - січень 2025 року (витяги з журналу ведення бойових дій, накази тощо);
- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за вересень 2024 року - січень 2025 року зі всіма його складовими включно додатковою винагородою.
Однак, вимоги вказаних ухвал представником відповідача не виконані та не повідомлено про неможливість виконання такої ухвали.
05.09.2025 судом було скеровано лист до Міністерства оборони України щодо повідомлення Військової частини НОМЕР_1 про відкриття провадження в адміністративній справі Житомирського окружного адміністративного суду адміністративної справи №240/10671/25 та зобов'язати виконати вимоги ухвал суду.
19.09.2025 через відділ документального забезпечення суду від військової частини НОМЕР_2 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.07.2025 №190, на виконання спільної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д-321/65/дск, «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» директивою командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д-22/ДСК « Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році», наказу начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26 травня 2025 року №56/ДСК/нод «Про проведення додаткових організаційних заходів у військових частинах Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 в 2025 році» з «14» липня 2025 року ввести в дію штат №58/175-01 - військова частина НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 30.09.2025 залучено військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до участі у справі №240/10671/25, як другого відповідача.
Однак, військовою частиною НОМЕР_2 у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 02.08.2024 по 01.03.2025.
Як зазначено представником позивача, під час проходження служби у в.ч. НОМЕР_1 в період грудень 2024 року-січень 2025 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення.
Однак, за вказаний період в.ч. НОМЕР_1 не виплатила позивачу додаткову винагороду передбачену Постановою №168 та грошове забезпечення за січень 2025 року (оклад за військовим званням, посадовий оклад, за вислугу років, за особливості проходження служби, премію, індексацію).
Вважаючи таку протиправну бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 Розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 розділу I Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно пункту 8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.
У відповідності до пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
За приписами пункту 15 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, Порядком №260 передбачено, що виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби.
Пунктом 17 розділу I Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої, в редакції, яка застосовується з 01.09.2022, було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо нами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові вид
Пунктом 1 вищевказаної постанови в редакції, яка діє з 21.01.2023 було передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 2-1 Постанови №168 від 28.02.2022 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів (Постанову доповнено даним пунктом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
25.03.2022 Міністром оборони України було прийнято рішення 248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, пунктом 10 якого встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. або 30000,00 грн. не включаються, зокрема, ті військовослужбовці які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертували з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира.
Також, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди на виконання постанови №168 Міністром оборони України надано доручення від 23.06.2022 №912/з/29, згідно з пунктом 9.8 якого до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертували за місяць, у якому здійснено порушення та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Суд зазначає, що прийняття Міністром оборони України рішення від 25.03.2002 №248/1298 та розпорядження від 23.06.2022 №912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними Порядком №260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішенні питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою №168.
Отже, за процедурою, встановленою вищенаведеними приписами визначено ряд підстав для невключення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертували за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
За змістом відповідних рішень Міністра оборони України від 25.03.2002 №248/1298, від 23.06.2022 №912/з/29 та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку №260, виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов'язків.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 15.09.2025 за №48/1202 військової частини НОМЕР_2 позивач в період з 02.08.2024-23.09.2024; 06.10.2024 по 20.01.2025 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі ведення воєнних (бойових) дій: Запорізька область, Василівський район, Степногірська територіальна громада в складі військової частини НОМЕР_1 .
Підставою видачі вказаної довідки є накази командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 02.08.2024 №217, (про вибуття в райони проведення бойових дій); Журнал бойових дій в/ч НОМЕР_1 .
В той же час згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.01.2025 за №21, позивач був визнаний таким, що 21 січня 2025 року самовільно залишив військову частину, у зв'язку з чим йому призупинено виплату грошового забезпечення.
При цьому, згідно п.2.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 за №24 наказано виплатити особовому складу військової частини, додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил), згідно з бойовими розпорядженнями за період з 01 грудня по 31 грудня 2024 року відповідно до додатку 1 до цього наказу, а саме: стрільцю помічнику-гранатометника солдату ОСОБА_1 за період з 05.12.2024 по 09.12.2024 та з 26.12.2024 по 31.12.2024 (підстава: БР командира НОМЕР_4 об ТрО НОМЕР_5 обр ТрО від 31.10.2024 за №170/764дск);
згідно п.2.2 вказаного наказу виплатити особовому складу військової частини за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконання бойових (спеціальних) завдань, додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з 01 грудня по 31 грудня 2024 року відповідно до додатку 2 до цього наказу, а саме: стрільцю помічнику-гранатометника солдату ОСОБА_1 за період з 01.12.2024 по 04.12.2024 та з 10.12.2024 по 25.12.2024 (підстава: БР командира НОМЕР_4 об ТрО НОМЕР_5 обр ТрО від 31.10.2024 за №170/764дск).
Водночас спірний період за який позивачу належало виплатити грошове забезпечення є період з 05.12.2024 по 09.12.2024 та з 26.12.2024 по 31.12.2024 в розмірі 30 000 грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил) та з 01.12.2024 по 04.12.2024 та з 10.12.2024 по 25.12.2024 в розмірі 100 000 грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, тобто до часу самовільного залишення військової частини.
Таким чином, позивачу мало бути нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 в період з 05.12.2024 по 09.12.2024 та з 26.12.2024 по 31.12.2024 в розмірі 30 000 грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил) та з 01.12.2024 по 04.12.2024 та з 10.12.2024 по 25.12.2024 в розмірі 100 000 грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Щодо виплати позивачу грошового забезпечення відповідно Порядку №260 та додаткової винагороди, передбачену Постановою №168 за січень 2025 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 15 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 1 розділу XVI Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил країни мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Згідно пункту 5 розділу XVI Порядку №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Також пунктом 14 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що до наказів про виплату премії та додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували) - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Отже, встановлений факт самовільного залишення військовослужбовцем військової частини є правовою підставою для припинення виплати військовослужбовцю грошового забезпечення.
Таким чином, непроведення позивачу преміювання та нездійснення виплати додаткової винагороди за обставинами правопорушення, що мали місце у січні 2025 року, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 за №211 відбулось за наявності правомірних та обґрунтованих підстав.
Свою чергу, позивачем не надано жодних пояснень чи спростувань щодо вказаного порушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов також висновку щодо правомірності припинення виплати позивачу грошового забезпечення, а отже не встановлено підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату грошового забезпечення позивачу за січень 2025 року, а відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Визначаючись щодо способу захисту порушеного права, суд звертає увагу на те, що Військова частина НОМЕР_1 підпорядкована та перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 .
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за грудень 2024 року, а військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) або забезпеченні здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України за грудень 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши докази на підтвердження правомірності дій та докази, долучені в обґрунтування позову, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за грудень 2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) або забезпеченні здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України за грудень 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
27 жовтня 2025 р.
27.10.25