28 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/16732/24
категорія 109010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича (далі - відповідач, держреєстратор) про визнання протиправним та скасування рішення, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.11.2023 №70166626 про зменшення загальної площі будинку АДРЕСА_1 до 252,5 кв.м.
В обґрунтування позову вказує, що відповідачем самостійно, без звернення, заяви та відома позивача було прийнято спірне рішення від 10.11.2023 №70166626 про зменшення загальної площі належного позивачу будинку АДРЕСА_1 з 1664, 3 кв.м. до 252,5 кв.м. Вказане рішення держреєстратора позивач оскаржив до Міністерства юстиції, яке наказом №1509/5 від 21.05.2024 його скаргу від 12.02.2024 задовольнило шляхом тимчасового блокування доступу держреєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць.
Ухвалою суду від 06.09.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, тому, згідно ч.6 ст. 126 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Рішенням державного реєстратора Попіля В.В. від 20.09.2023 № 69377627 за заявою позивача від 15.09.2023 відкрито розділ на належний позивачу житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 1664,3 кв.м., 170 кв.м. житловою площею та зареєстровано за позивачем право власності на цей будинок із зазначеною площею.
Надалі відповідачем, без звернення, заяви та відома позивача, було прийнято спірне рішення від 10.11.2023 № 70166626 про зменшення загальної площі будинку АДРЕСА_1 до 252, 5 кв.м.
Позивач оскаржив дане рішення держреєстратора до Міністерства юстиції, яке наказом №1509/5 від 21.05.2024 його скаргу від 12.02.2024 задовольнило шляхом тимчасового блокування доступу держреєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць, однак спірне рішення не було скасоване.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 (далі Закон №1952-IV), дія якого поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ч.3 ст.3 Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч.4 цієї статті).
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Частиною 4 статті 12 Закону №1952-IV визначено, що ведення Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмного забезпечення, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1952-IV передбачено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п.5 цієї частини).
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №1952-IV у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.
У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб'єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об'єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.
Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про залишення заяви без руху або про відмову в державній реєстрації прав, здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, якщо такі дії здійснюються в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 №1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок №1141), який визначає процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб'єктів та об'єкти таких прав.
Відповідно до п.37 Порядку №1141 у разі коли під час проведення державної реєстрації набуття права власності, державної реєстрації набуття чи зміни інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень речових прав державним реєстратором із поданих для такої реєстрації документів встановлено необхідність внесення змін до записів Державного реєстру прав або встановлено наявність допущеної технічної помилки під час проведення попередніх реєстраційних дій, що підтверджується документами відповідної реєстраційної справи у паперовій чи електронній формі, такі зміни до записів Державного реєстру прав вносяться одночасно з проведенням відповідної державної реєстрації без подання окремої заяви про внесення змін до запису Державного реєстру прав.
Проаналізувавши наведені норми, суд зазначає, що технічна помилка (граматична описка, друкарська, арифметична чи інша помилка), допущена під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виправляється самостійно державним реєстратором:
- за умови, що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися;
- одночасно з проведенням відповідної державної реєстрації прав, якщо встановлено наявність допущеної технічної помилки під час проведення попередніх реєстраційних дій, що підтверджується документами реєстраційної справи.
Пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на належне йому нерухоме майно - житлового будинку АДРЕСА_1 .
Державним реєстратором на підставі заяви позивача від 15.09.2023, договору купівлі - продажу будинку, в якому була зазначена загальна площа будинку 252,5 кв.м, технічного паспорту від 28.08.2023 2 № 1101:9277-5529-7587-3353, отриманого з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, довідки про технічні показники об'єкта від 21.08.2023 № 1578, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр інвентаризації» щодо збільшення площі будинку, відкрито розділ на житловий будинок на 1664,3 кв.м. та зареєстровано право власності за позивачем.
12.02.2024 державним реєстратором внесено зміни до попереднього запису і вказано загальну площу будинку 252,5 кв.м. Вказані дії вчинено за відсутності згоди власника чи судового рішення.
Суд приходить до висновку, що за вказаних вище обставин державний реєстратор не мав самостійно виправляти технічну помилку, тому слід визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 10.11.2023 №70166626 про зменшення загальної площі будинку АДРЕСА_1 до 252,5 кв.м.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. При цьому, в силу положень ч.2 ст.77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно з вимогами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, які підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Червоненської селищної ради Житомирської області.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до державного реєстратора Червоненської селищної ради Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича (вул. Миру, 28, с-ще Червоне, Бердичівський р-н, Житомирська обл.,13434, ЄДРПОУ 04346793) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Червоненської селищної ради Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича від 10.11.2023 №70166626 про зменшення загальної площі будинку АДРЕСА_1 до 252,5 кв.м.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Червоненської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
28.10.25