Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 жовтня 2025 року Справа№200/6280/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (юридична адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, 32, код ЄДРПОУ 25707002) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату,
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецької обласної прокуратури.
Позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та не виплати прокурору відділу ОСОБА_1 в повному обсязі заробітної плати з 13 вересня 2023 року по теперішній час заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» без урахування (окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Донецької області та щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом ІХ Закону України «Про прокуратуру» за період з 13 вересня 2023 року по теперішній час; 2) зобов'язати Донецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити прокурору відділу ОСОБА_1 в повному обсязі заробітну плату розраховану відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Донецької області та щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат передбачених Розділом ІХ Закону України «Про прокуратуру» за період з 13 вересня 2023 року по теперішній час, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 13 вересня 2023 року посадовий оклад позивача складає 48000 грн, і на момент подання позову його розмір не змінився, відповідач нараховує та виплачує посадовий оклад, на думку позивача, в порушення вимог статті 81 Закону України № 1697-VII без урахування надбавок встановлених даною статтею та інших виплат.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій зазначив наступне.
Заробітна плата прокурорам поновленим за рішенням судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації нараховується на підставі та за нормами ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням листа Офісу Генерального прокурора, який надійшов до Донецької обласної прокуратури 12.10.2023 року.
Листом Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2023 року № 21-2139вих-503окв-23 керівникам прокуратур надано роз'яснення щодо оплати праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах. Згідно з вказаним листом, з 13 вересня 2023 року оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років.
Згідно з частиною 2 статті 81 Закону «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Зазначаю, що преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Тобто, розмір щорічної премії прокурора є окремою виплатою, яка здійснюється лише за результатами оцінювання.
З урахуванням наказу виконувача обов'язків прокурора області від 01.10.2019 № 806-к та положення ч. 7 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» право на надбавку до заробітної плати за вислугу років у розмірі 40% у ОСОБА_1 могло б виникнути з 15 жовтня 2024 року.
Відповідно до статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено що у 2023-2025 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури складає 1600 гривень.
Відповідно до розрахунку заробітної плати за період 2023-2025 років посадовий оклад позивача складає 48000 грн, на час подання відзиву розмір його не змінився, що не заперечується відповідачем у відзиві.
Тобто, ОСОБА_1 нараховується та виплачується посадовий оклад відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» без урахування надбавок, встановлених цією статтею, та інших виплат.
Згідно з ч. 10 ст. 135 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат.
Представник відповідача зазначає, що до спірних правовідносин у контексті обрахунку заробітної плати прокурорам, які не пройшли атестацію та фактично не виконували повноваження за посадою, потрібно застосовувати за аналогією із гарантіями для суддів, тобто без доплат до посадового окладу.
З огляду на викладене, представник відповідача зазначає, що посадовий оклад прокурора, який перебуває в трудових відносинах з Прокуратурою Донецької області, але не переведений до обласної прокуратури, розрахований на основі посадового окладу прокурора обласної прокуратури, станом на дату подачі відзиву складає 48 000 грн.
Позивач надала до суду заперечення на відзив, в якій зазначила, що заробітна плата прокурора повинна визначатись Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, а не листом Офісу Генерального прокурора № 21-2139вих-5030КВ-23 від 12 жовтня 2023 року, оскільки листи не є ні нормативно-правовими актами, ні актами індивідуальної дії, які можуть регулювати такі правовідносини.
Лише пряма вказівка у ст. 81 Закону № 1697-VII може змінювати порядок нарахування заробітної плати прокурору та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (зокрема, не може визначатись Законом України «Про судоустрій і статус судді»).
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 380/3566/24.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , працює в органах прокуратури з серпня 2004 року.
Наказом прокурора Донецької області № 159-к від 13.02.2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області.
Наказом прокурора Донецької області № 333-к від 22.04.2020 року ОСОБА_1 з 27.04.2020 року звільнено з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з ненаданням згоди на обробку персональних даних на проходження тестування та написаннням заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію за невстановленою формою.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/4456/20-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду від 29.07.2020 скасовано. Прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення; зобов'язано Донецьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020 року.
На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/4456/20-а, наказом виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури від 10.11.2020 року № 1602-к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020 року.
Наказом виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури № 2334-к від 09.09.2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області на підставі підпункту 1 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ від 19.09.2019 року з 10 вересня 2021 року у зв'язку із неподанням у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до обласної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/12242/21 від 12.01.2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 .
Визнано незаконним і скасовано наказ виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури від 09.09.2021 року № 2334-к про звільнення ОСОБА_1 з посади та поновлено на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 11.09.2021 року.
Наказом виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури від 17.01.2022 року № 83-к скасовано наказ виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури від 09.09.2021 року № 2334-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 11.09.2021 року.
Таким чином, на момент подання позовної заяви ОСОБА_1 працює на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області та є прокурором регіональної прокуратури, що не пройшла атестацію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»
Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо відмови виплачувати заробітну плату працівникам, які не пройшли атестацію, з урахуванням надбавок встановлених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», оскільки зважаючи на ухвалення рішень Конституційного Суду України від 13.09.2023 року № 8- р(II)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року № 113-IX (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності), відповідач не нараховував та не виплачував позивачці частину заробітної плати у виді надбавки за вислугу років та інших виплат.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 4 статті 43 Конституції України встановлює, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1697-VII).
Заробітна плата прокурорам поновленим за рішенням судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації нараховується на підставі та за нормами ст.81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням листа Офісу Генерального прокурора, який надійшов до Донецької обласної прокуратури 12.10.2023 року.
Листом Офісу Генерального прокурора від 12 жовтня 2023 року № 21-2139вих-503окв-23 керівникам прокуратур надано роз'яснення щодо оплати праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах. Згідно з вказаним листом, з 13 вересня 2023 року оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років.
Частини 1, 2, 3, 7 та 9 статті 81 Закону № 1697-VII визначали, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3.
Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Наказом виконувача обов'язків прокурора області від 01.10.2019 року № 806-к прокурору відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури області ОСОБА_1 , яка має стаж роботи 20 років 00 місяців 01 день, встановлено виплачувати щомісячну надбавку до заробітної плати за вислугу років у розмірі 30% з 15 жовтня 2019 року.
З урахуванням наказу виконувача обов'язків прокурора області від 01.10.2019 № 806-к та положення ч. 7 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» право на надбавку до заробітної плати за вислугу років у розмірі 40 % у ОСОБА_1 могло б виникнути з 15 жовтня 2024 року.
Стаття 89 Закону № 1697-VII визначала, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.
Відповідно до статті 90 Закону № 1697-VII, фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Частина 2 статті 8 Закону України № 108/95-ВР від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» встановлює, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною 3 цієї статті, та частиною 1 статті 10 цього Закону.
Відповідно до статті 13 Закону України № 108/95-ВР від 24 березня 1995 року «Про оплату праці», оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України у межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Пунктами 1, 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5. Крім того, надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів.
Видатки, пов'язані з реалізацією Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється у межах затвердженого фонду оплати праці.
Згідно з статтею 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пункт 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в редакції Закону України № 79-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрали чинності з 01 січня 2015 року) встановлював, що норми і положення статті 81, частин 16-18 статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом 3 пункту 9 Прикінцевих положень Закону України № 80-VIII від 28 грудня 2014 року «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) установлено, що норми і положення частини 2 статті 33, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (Голос України, № 206 від 25 жовтня 2014 року) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За загальним правилом, конкуренція правових норм у часі повинна вирішуватися на користь норми, прийнятої пізніше, оскільки найновіше законодавство демонструє способи та форми правового регулювання, які на даний етап розвитку суспільства, на думку законодавця, є більш доцільними.
Закон України № 80-VIII від 28 грудня 2014 року «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Закон України № 79-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» прийняті пізніше Закону України № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру», а тому, у 2015 році та послідуючих роках норми і положення Закону України «Про прокуратуру» щодо заробітної плати прокурора застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.
Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України, правові позиції якого викладені у постановах від 04 листопада 2015 року № 21-1461, від 30 березня 2016 року № 21-271а16, від 13 липня 2016 року № 21-1488а16, а також аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 825/575/16, від 21 березня 2018 року № 817/548/16, від 21 листопада 2018 року № 808/2163/17, від 16 січня 2019 року № 804/217/17, від 27 лютого 2019 року № 809/982/16, та № 824/490/16 від 05 травня 2020 року. Правова судова позиція з цього спірного питання є сталою.
Також суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру», зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Також як частиною 2 статті 152 Конституції України, так і частиною 1 статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, дія п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України у частині, що стосується норм і положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, втратила чинність з 26.03.2020 року
З огляду на нарахування позивачу у період з 01.07.2015 року по 26.03.2020 року заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», тобто, з урахуванням положень Закону України № 80-VIII від 28 грудня 2014 року «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Закону України №79-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», у розмірі встановленому законом, суд дійшов висновку, що заробітну плату позивачу нараховано у розмірі не нижчому від визначеної законом.
Крім того, Законом України від 19.09.2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113), який набрав чинності 25.09.2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Так, у частині 1 статті 7 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-УІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697) слова «регіональні» та «місцеві» замінено відповідно на «обласні» та «окружні».
Отже, статтею 15 Закону № 1697 зазначено виключний перелік посад в обласних та окружних прокуратурах (в редакції Закону № 113).
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 113 за прокурорами та керівниками регіональних і місцевих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до обласної чи окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників регіональних прокуратур та місцевих прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (зі змінами).
Пунктом 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113 передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у регіональних прокуратурах чи місцевих прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах чи окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Рішення про успішне проходження атестації позивачем відповідною кадровою комісією не приймалось.
Суд вказує, що Закон № 1697 (із змінами внесеними Законом № 113), а не Бюджетний кодекс України (норма якого визнана неконституційною), передбачає оплату праці працівників регіональних прокуратур та місцевих прокуратур відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»).
Відповідно до статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено що у 2023-2025 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури складає 1600 гривень.
Відповідно до розрахунку заробітної плати за період 2023-2025 років посадовий оклад позивача складає 48000 грн.
Тобто, ОСОБА_1 нараховується та виплачується посадовий оклад відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» без урахування надбавок, встановлених цією статтею, та інших виплат.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 року визнано неконституційною норму Закону України від 19.09.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні:
- прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності;
- оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з ч. 10 ст. 135 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат.
До спірних правовідносин у контексті обрахунку заробітної плати прокурорам, які не пройшли атестацію та фактично не виконували повноваження за посадою, потрібно застосовувати за аналогією із гарантіями для суддів, тобто без доплат до посадового окладу.
З огляду на викладене, посадовий оклад прокурора, який перебуває в трудових відносинах з Прокуратурою Донецької області, але не переведений до обласної прокуратури, розрахований на основі посадового окладу прокурора обласної прокуратури, станом на дату подачі відзиву складає 48000 грн.
Відсутність в Законі України «Про прожитковий мінімум» визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури не відміняє положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та не спростовує необхідність застосування відповідного спеціального прожиткового мінімуму при визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1600,00 грн.
Суд не знаходить підстав для висновку, що в даному випадку не дотримується визначений у статті 16 Закону України «Про прокуратуру» принцип незалежності прокурора в частині забезпечення належного матеріального становища та соціального і пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (юридична адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, 32, код ЄДРПОУ 25707002) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.М. Тарасенко