Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
28 жовтня 2025 року Справа №200/8263/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 про
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29.01.2020 по 18.01.2022 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
стягнення з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 недоотриману частину грошового забезпечення та інших додаткових виплат в розмірі 71033,27 грн за період з 29.01.2020 по 18.01.2022, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 25.03.2022 по 19.05.2023 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
стягнення з Військової частини НОМЕР_6 як правонаступника Військової частини НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 недоотриману частину грошового забезпечення та інших додаткових виплат в розмірі 94784,57 грн за період з 25.03.2022 по 19.05.2023, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Відповідно до пунктів 1-3, 6 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 171 КАС України, суд приходить до висновку, що позов підлягає поверненню позивачу, виходячи з наступного.
За правилами ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (ч.10 ст. 44 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи.
При цьому, ч. 3 ст.59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
У відповідності до ч. 7 ст. 59 КАС України, в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі - Положення).
Відповідно до п. 1, 2 розд. ХІ “Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення Ради суддів України № 17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми “Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Відповідно до п. 9-11 розд. XI “Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення Ради суддів України № 17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №486/259/21 дійшов висновку, що аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми “Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі “Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему “Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою “Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми “Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему “Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №300/1329/20, від 11.11.2021 у справі №560/10261/21, від 28.04.2022 у справі № 683/1199/21.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів, позовна заява від імені Залевського Віталія Анатолійовича подана в електронній формі через підсистему “Електронний суд» та підписана представником Біленко Євгеном Леонідовичем через його електронний кабінет, яка містить його електронний цифровий підпис.
До позовної заяви долучено електронну довіреність від 12.09.2025, яка сформована за допомогою підсистеми “Електронний суд», згідно з якою, ЗАЛЕВСЬКИЙ ВІТАЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ (РНОКПП - НОМЕР_1 ), уповноважує БІЛЕНКО ЄВГЕН ЛЕОНІДОВИЧ (РНОКПП - НОМЕР_8 ) представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців). Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Отже, у даному випадку електронна довіреність від 12.09.2025, яка додана до позовної заяви підписана через електронний кабінет Біленко Євгена Леонідовича, що унеможливлює його прийняття судом як документу, який містить відповідний електронний цифровий підпис особи, від імені якої подається позовна заява.
Крім того, в матеріалах справи відсутній протокол створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису, що унеможливлює встановити підписання довіреності від 12.09.2025 електронним цифровим підписом Залевського Віталія Анатолійовича.
Належних доказів на право підписання та подання позовної заяви від імені Залевського Віталія Анатолійовича суду не надано, оскільки довіреність від 12.09.2025 підписана через електронний кабінет не Залевського Віталія Анатолійовича.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву від імені Залевського Віталія Анатолійовича підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст. 57, 59, 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29.01.2020 по 18.01.2022 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та стягнення з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 недоотриману частину грошового забезпечення та інших додаткових виплат в розмірі 71033,27 грн за період з 29.01.2020 по 18.01.2022, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 25.03.2022 по 19.05.2023 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та стягнення з Військової частини НОМЕР_6 як правонаступника Військової частини НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 недоотриману частину грошового забезпечення та інших додаткових виплат в розмірі 94784,57 грн за період з 25.03.2022 по 19.05.2023, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та всіма долученими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя О.О. Аканов