Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 жовтня 2025 року Справа№200/2589/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій, -
10 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07 лютого 2025 року № 262140013934 про відмову позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03 лютого 2025 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, що дає право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, періоди роботи з 04 липня 1989 року по 08 вересня 1989 року, з 18 червня 1990 року по 27 серпня 1990 року, з 19 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року, з 02 серпня 1991 року по 05 липня 1993 року, з 23 липня 1993 року по 22 жовтня 1993 року, з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року та до страхового стажу періоди навчання з 01 вересня 1984 року по 28 листопада 1984 року, з 19 листопада 1986 року по 31 липня 1991 року.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю відмови у зарахуванні до пільгового підземного стажу вищезазначених періодів згідно з записами трудової книжки, які містять інформацію про зайнятість позивача на підземних роботах повний робочий день.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08 липня 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені в оскаржуваному рішенні.
30 липня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Суд зазначає, що частина третя статті 263 КАС України визначає особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, які розглядаються в порядку, визначеному статтею 263 КАС України, згідно з якими подання відповіді на відзив не передбачено.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
03 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, вважаючи, що має право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07 лютого 2025 року № 262140013934 відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
З огляду на це оцінці підлягає оскаржуване рішення з підстав призначення пенсії відповідно до частин другої, третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням встановлено, що страховий стаж особи становить 34 роки 8 місяців 15 днів, пільговий стаж на підземних роботах за Списком № 1 - 0 років 2 місяці 5 днів.
До страхового стажу не зараховано, зокрема, період навчання з 01 вересня 1986 року по 10 червня 1991 року (по дату рішення екзаменаційної комісії), оскільки навчання перетинається з періодом проходження строкової військової служби; а також період роботи з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року, оскільки дата наказу про прийняття на роботу не відповідає даті прийняття на роботу (01 листопада 1963 року).
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 18 червня 1990 року по 27 серпня 1990 року, з 19 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року, з 02 серпня 1991 року по 05 липня 1993 року, з 23 липня 1993 року по 22 жовтня 1993 року, з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року, оскільки заявником не долучена уточнююча довідка, а індивідуальні відомості про застраховану особу не містять дані по спеціальному пільговому стажу.
Позивач також визначає спірним період з 04 липня 1989 року по 08 вересня 1989 року, зазначаючи, що його не зараховано до пільгового стажу. Проте за відомостями форми РС-право цей період зараховано до пільгового стажу, а тому він не є спірним.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Абзацами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. […].
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список № 202).
До вказаного Списку включено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах (абзац 1 розділу І Списку № 202).
Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави для висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахтах, та за наявності передбаченого стажу такої роботи - 25 років або працівники провідних професій за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
При цьому абзацом 2 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV додатково передбачено, що за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Спірним є питання наявності пільгового стажу.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […] (далі - Закон № 1788-XII).
Записами № 9, 11 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06 липня 1989 року встановлено, що 01 вересня 1984 року позивача зараховано студентом першого курсу денної форми навчання до інституту, 31 липня 1991 року - відраховано з інституту у зв'язку із закінченням.
В оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що до страхового стажу не зараховано, період навчання з 01 вересня 1986 року по 10 червня 1991 року (по дату рішення екзаменаційної комісії, що зазначена в дипломі), оскільки навчання перетинається з періодом проходження строкової військової служби.
Суд вважає, що правильним слід вважати початок навчання - 01 вересня 1984 року, оскільки навчання перервалося військовою службою. Крім того, дата - 01 вересня 1984 року відповідає записам трудової книжки. Суду не надано доказів, що вказана в трудовій книжці дата є недостовірною.
Щодо дати закінчення навчання, то підлягає врахуванню абзац 1 пункту 2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58), згідно з яким для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
Отже, відповідачем неправомірно визначено закінчення періоду навчання за датою рішення екзаменаційної комісії. Правильним слід вважати кінець навчання - 31 липня 1991 року, що відповідає записам трудової книжки, яка оформлена на підставі наказів навчального закладу про відрахування з числа студентів.
Згідно з записом № 10 трудової книжки період навчання переривався проходженням військової служби з 28 листопада 1984 року по 18 листопада 1986 року, проте за формою РС-право період військової служби зараховано відповідачем з 28 листопада 1984 року по 16 листопада 1986 року (по дату звільнення в запас за тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного).
Визначення періоду проходженням військової служби по 16 листопада 1986 року суд вважає правомірним, оскільки це відповідає підпункту «а» пункту 2.19 Інструкції № 58, згідно з яким до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи: про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби.
Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного дозволяє чітко встановити, що дато звільнення в запас є 16 листопада 1986 року.
Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закон № 1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Отже, у порушення зазначеної норми відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди навчання з 01 вересня 1984 року по 27 листопада 1984 року, з 17 листопада 1986 року по 31 липня 1991 року, що не перетинаються з періодом проходження строкової військової служби.
Записами № 4-6 трудової книжки встановлено, що 18 червня 1990 року позивача прийнято на шахту ім. Карла Маркса учнем прохідника підземного для проходження виробничої практики, 26 липня 1990 року - переведено підземним прохідником, 27 серпня 1990 року - звільнено у зв'язку із закінченням виробничої практики.
Записами № 7, 8 трудової книжки встановлено, що 19 грудня 1990 року позивача прийнято на шахту ім. 9-ї П'ятирічки гірничим майстром з повним робочим днем у шахті, 28 лютого 1991 року - звільнено у зв'язку із закінченням виробничої практики.
Відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05 листопада 1993 року № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.
Доказів, які б спростовували факт проходження навчання на протязі повного робочого дня з оплатою праці за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, суду не надано.
Записами № 12-14 трудової книжки встановлено, що 02 серпня 1991 року позивача прийнято на шахту ім. 9-ї П'ятирічки гірничим майстром з повним робочим днем у шахті, 30 серпня 1991 року - переведено помічником начальника дільниці з повним робочим днем у шахті, 05 липня 1993 року - звільнено за власним бажанням.
Записами № 15, 16 трудової книжки встановлено, що 23 липня 1993 року позивача прийнято гірничоробочим очисного вибою з повним робочим днем у шахті, 22 жовтня 1993 року - звільнено за власним бажанням.
Записами № 17, 18 трудової книжки встановлено, що 01 листопада 1993 року (наказ від 01 листопада 1963 року) позивача прийнято на роботу з повним робочим днем під землею, 11 грудня 1993 року - звільнено у зв'язку із закінченням договору.
Відсутність у позивача можливості надати довідку про пільговий характер роботи з підприємства, яке тимчасово знаходиться на окупованій території, а у відповідача - можливості самостійно здійснити перевірку відомостей не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Крім того, за правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 25 жовтня 2019 року у справі № 520/15028/16-а, факт та своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Враховуючи, що за умови підтвердження трудового стажу позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, суд вважає необхідним зарахувати до пільгового підземного стажу періоди роботи з 18 червня 1990 року по 27 серпня 1990 року, з 19 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року, з 02 серпня 1991 року по 05 липня 1993 року, з 23 липня 1993 року по 22 жовтня 1993 року, з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року за відсутності довідки про пільговий характер роботи на підставі записів трудової книжки.
Окремо слід зазначити, що за формою РС-право період з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року не зараховано відповідачем й до страхового стажу, оскільки дата наказу про прийняття на роботу не відповідає даті прийняття на роботу (01 листопада 1963 року).
Вказаний недолік заповнення трудової книжки є очевидною опискою, а тому підлягає застосуванню правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а, за якою не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Оскільки позивачем не заявлено вимоги про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року, то з метою ефективного захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати позивача зарахувати цей період й до страхового стажу.
З огляду на протиправність незарахування спірних періодів до стажу позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07 лютого 2025 року № 262140013934 про відмову позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах підлягає задоволенню.
Проте обставини справи свідчать про недостатність пільгового підземного стажу для призначення позивачеві пенсії на підставі пункту 1 частини другої статті 114, абзаців 1, 2 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, а тому похідна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03 лютого 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до страхового стажу періоди навчання з 01 вересня 1984 року по 27 листопада 1984 року, з 17 листопада 1986 року по 31 липня 1991 року та період роботи з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року, а також до пільгового підземного стажу періоди роботи з 18 червня 1990 року по 27 серпня 1990 року, з 19 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року, з 02 серпня 1991 року по 05 липня 1993 року, з 23 липня 1993 року по 22 жовтня 1993 року, з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року.
В іншій частині позову слід відмовити.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Відповідно до речення 1 частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07 лютого 2025 року № 262140013934 про відмову позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих (пн), буд. 22, район «Поділля», м. Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21005) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 03 лютого 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до страхового стажу періоди навчання з 01 вересня 1984 року по 27 листопада 1984 року, з 17 листопада 1986 року по 31 липня 1991 року та період роботи з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року, а також зарахувавши до пільгового підземного стажу періоди роботи з 18 червня 1990 року по 27 серпня 1990 року, з 19 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року, з 02 серпня 1991 року по 05 липня 1993 року, з 23 липня 1993 року по 22 жовтня 1993 року, з 01 листопада 1993 року по 11 грудня 1993 року.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих (пн), буд. 22, район «Поділля», м. Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 700 (сімсот) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.М. Льговська